Ухвала

від 26.11.2024 по справі 2-139/10

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2-во/381/59/24

2-139/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні м. Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки в судовому рішенні,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення помилки в судовому рішенні. Заява обґрунтована тим, що Фастівським міськрайонним судом Київської області 05.05.2010 року було ухвалено рішення у справі № 2-139/10/22, яким було задоволено його позов до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частини жилого будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і визнання його недійсним, та визнано за ним право власності на частину цього жилого будинку.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04.11.2010 року (справа № 22-Ц-6960/2010) рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2010 року скасовано в частині визнання договору дарування земельної ділянки АДРЕСА_2 0,0738 га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , і в частині визнання цього договору дарування договором купівлі-продажу, а також в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку пл. 0,0738 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за цією ж адресою.

Однак,як зазначаєзаявник доцього часувін неможе зареєструватиправо власностіна своючастину будинку,внаслідок плутанини:так яку рішенніФастівського міськрайонногосуду від05.05.2010року помилкововказана адресаспірного будинку - АДРЕСА_1 , що є не зовсім вірним, у зв`язку з чим, необхідно виправити допущену описку в резолютивній частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2010 року в частині правильної нумерації будинку, вказавши « АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали зазначеної заяви, матеріали цивільної справи про визнання права власності, суд вважає, що викладені обставини не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Зміст наведених норм ЦПК України дає право на усунення помилки технічного характеру - описки чи арифметичної помилки. Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків.

При вирішенні питання про внесення виправлень у судове рішення суд не вправі змінювати його зміст, здійснювати додаткове обґрунтовування чи здійснювати додаткове посилання на норми закону.

Як висловив Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11, суд може виправити лише власні помилки, допущені під час складання судового рішення: «Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, допущена під час його письмово-вербального викладення (помилка в правописі, розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації рішення чи його правосудність. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні в наданих суду документах, вони судом не виправляються.

Описка, як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, а саме, зокрема визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину жилого будинку АДРЕСА_1 та на земельну ділянку пл. 0,0738 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за цією ж адресою.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04.11.2010 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2010 року скасовано, зокрема, в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку пл. 0,0738 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за цією ж адресою.

При зверненні до суду, представник заявника вказує, що при винесенні Фастівським міськрайонним судом рішення від 05.05.2010 року, було допущено описку в резолютивній частині рішення, а саме не вірно зазначено номер будинку та квартири, замість будинку АДРЕСА_3 .

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до Фастівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, просив визнати за ним, право власності саме на будинок АДРЕСА_1 , а тому описка, про яку вказує заявник у своїй заяві, судом не допускалася. Фактично заявником порушено питання про зміну рішення суду та внесення в нього нових даних.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду ухвалене в межах заявлених вимог, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про виправлення описки.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в судовому рішенні відмовити

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей