Ухвала

від 28.11.2024 по справі 369/9135/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024року

м. Київ

справа № 369/9135/17

провадження № 61-14735ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.

24 червня 2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 1 957 246,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 299 422,92 грн, 8% річних у розмірі 288 572,46 грн, пеню у розмірі 300 000,00 грн та судові витрати у розмірі 23 452,26 грн. В іншій частині позову відмовив.

17 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд своєю постановою задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 , скасував рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 17 лютого 2017 року у загальному розмірі 3 499 507,98 грн, з яких: заборгованість за договором позики у розмірі 1 957 246,00 грн, інфляційній втрати у розмірі 267 359,80 грн, вісім процентів річних у розмірі 205 913,00 грн та пеня у розмірі 1 068 989,18 грн. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 39 205,05 грн. В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовив.

Після закінчення апеляційного розгляду справи третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року.

Київський апеляційний суд постановою від 10 лютого 2022 року скасував постанову Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року в частині скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 1 957 246,00 грн та в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в загальному розмірі 3 499 507,98 грн, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 1 957 246,00 грн залишив без змін.

У цій справі ОСОБА_1 неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами.

У червні 2023 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

12 липня 2023 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою визнав наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у цій справі.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 знову звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року та 10 лютого 2022 року.

12 березня 2024 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанов Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року та 10 лютого 2022 року.

Судове рішення мотивоване тим, що касаційна скарга заявника щодо оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року вже була предметом касаційного перегляду, підстав для повторного розгляду касаційної скарги немає. Постанова Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року не може бути предметом перегляду в касаційній інстанції, оскільки була скасована постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

11 листопада 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Ураховуючи те, що вже є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, відсутні правові підстави для повторного розгляду поданої касаційної скарги.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права, викладеної у пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов