Ухвала

від 30.04.2025 по справі 369/9135/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9135/17

Провадження № 2-ві/369/21/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді цивільної справи № 369/9135/17 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни перебуває вказана цивільна справа.

26 квітня 2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , яка була зареєстрована канцелярією суду 28 квітня 2025 року за Вх.№ 21078/25 про відвід судді Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді цивільної справи № 369/9135/17.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. від 29 квітня 2025 року заявлений відвід було визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2025 року заяву про відвід судді Пінкевич Н.С. було передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.

Заява про відвід мотивована тим, що 19 березня 2025 року на адресу суду було подано заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнання дій ОСОБА_2 неправомірними та визнання повторної видачі виконавчого листа неправомірною. Проте, станом на дату подання цієї заяви про відвід, ухвала про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 від 19 березня 2025 року суддею Пінкевич Н.С. не постановлена, що свідчить про зволікання у вчиненні обов`язкової процесуальної дії. Також суддею було призначено судове засідання з порушенням строків розгляду даної категорії заяви. Крім того суддею вже приймалася участь у розгляді попередньої заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вказані дії, на думку заявника, викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді питань, пов`язаних з виконанням рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, заявник просила суд задовольнити заяву про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни у провадженні №6/369/277/25 за справою № 369/9135/17 та передати справу № 369/9135/17 на розгляд іншому судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Згідно зі ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Крім наведених об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо («П`єрсак проти Бельгії»); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант («Прокол проти Люксембургу»); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі («Дактарас проти Литви»); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення («Макгоннелл проти Сполученого Королівства») тощо. Так, у справі «Деміколі проти Мальти» було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Вивчивши заяву про відвід судді Пінкевич Н.С., суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївні від участі у розгляді цивільної справи № 369/9135/17 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

Заявником до заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а сама заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у розгляді цивільної справи № 369/9135/17 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Інна ФІНАГЕЄВА