Постанова від 27.11.2024 по справі 910/15075/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15075/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" - Войтюк Д.В.,

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Яковченко Р.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 (суддя Ягічева Н.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 (колегія суддів: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (далі - ПрАТ "Укргідроенерго")

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі -НЕК "Укренерго")

про стягнення 687 259 103,57 грн.

Суть спору

1. У 2020 році НЕК "Укренерго" приєднало ПрАТ "Укргідроенерго" до умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності та долучило до реєстру постачальників допоміжних послуг.

2. У період з лютого 2022 до липня 2023 НЕК "Укренерго" отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності, втім не сплатило за них, що стало підставою для звернення ПрАТ "Укргідроенерго" до суду з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення 599 560 975, 69 грн заборгованості, 65 027 284,64 грн інфляційних втрат та 22 670 843,24 грн 3% річних.

3. Частину основної заборгованості НЕК "Укренерго" сплатило до подання позову та відкриття провадження у справі, а іншу частину - після відкриття провадження у справі.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Укргідроенерго" суму інфляційних втрат, 3% річних та судового збору; закрив провадження щодо стягнення частини суми заборгованості, а в іншій частині відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції постановою від 16.07.2024 рішення суду першої інстанції змінив лише в частині сум основного боргу та судового збору, суму стягнутих інфляційних втрат, 3% річних не змінював.

5. НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, які просить скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи залежить момент виникнення обов`язку зі сплати наданих послуг від факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- чи дотримався адміністратор розрахунків порядку направлення рахунків (застосування абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку);

- яким чином має здійснюватися нарахування інфляційних втрат (застосування ч.2 ст.625 ЦК).

7. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. ПрАТ "Укргідроенерго" надіслало на адресу НЕК "Укренерго" письмову-заяву приєднання до договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, яку НЕК "Укренерго" акцептувало 03.03.2020.

9. 03.03.2020 НЕК "Укренерго" у повідомленні вих. №01/8658 поставило до відома ПрАТ "Укргідроенерго" про приєднання останнього (акцептування пропозиції) до умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - Договір) та долучило до реєстру постачальників допоміжних послуг (ідентифікатор Договору - №0422-07012, дата акцептування - 03.03.2020). У повідомленні вказано, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

10. За умовами Договору:

- позивач зобов`язується надати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (далі - ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання); резервів відновлення частоти (вторинне регулювання); резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього договору, а оператор системи передач (ОСП) зобов`язується здійснити оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку) (п.1.2);

- придбання ДП здійснюється згідно з процедурою та умовами придбання ДП, визначеними правилами ринку (п.1.4);

- загальна вартість цього Договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь постачальника допоміжних послуг (ПДП) протягом дії цього Договору за надані на умовах нього договору ДП; обчислення платежів та розрахунок цін здійснюється відповідно до Правил ринку (п.2.1);

- виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених у цьому Договорі та Правилах ринку (п.6.1);

- ПДП складає та направляє ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - Акт) до 08 числа місяця, наступного за тим, в якому такі послуги надавались (п.6.2);

- у разі відсутності зауважень ОСП підписує Акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені (п.6.3);

- ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення Акту ПДП на адресу ОСП (у випадку не підписання або не направлення акту, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП (п.6.4);

- ПДП має право: отримувати від ОСП своєчасну оплату за якісно надані ДП (пп.1 п.7.3);

- ОСП зобов`язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП на умовах, визначених цим Договором (пп.1 п.7.4).

11. ПрАТ "Укргідроенерго" за допомогою СУР виставило НЕК "Укренерго" рахунки-фактури на оплату спірної заборгованості.

12. На виконання умов Договору у період з лютого 2022 до липня 2023 ПрАТ "Укргідроенерго" надало, а НЕК "Укренерго" отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності загальною вартістю 599 560 975,69 грн, підтвердженням чого є акти приймання-передачі наданих допоміжних послуг.

13. З березня 2022 до серпня 2023 ПДП склав та направив ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг у встановлені строки, який НЕК "Укренерго" в свою чергу підписало та скріпило електронним цифровим підписом, що свідчить про узгодженість між сторонами обсягів і вартості приймання передачі допоміжних послуг. Крім того, ПрАТ "Укргідроенерго" виконало передбачену п.6.4. Договору умову про реєстрацію ПДП податкової накладної в ЄРПН.

14. Сума основної заборгованості у розмірі 562 339 875,62 грн була сплачена до відкриття провадження у справі. Іншу частину заборгованості у розмірі 37 221 100,07 грн НЕК "Укренерго" сплатило на користь ПрАТ "Укргідроенерго" після відкриття провадження у цій справі.

Короткий зміст позовних вимог

15. ПрАТ "Укргідроенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до НЕК "Укренерго" про стягнення 687 259 103,57 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), а саме: 599 560 975, 69 грн основної заборгованості, 65 027 284,64 грн інфляційних втрат та 22 670 843,24 грн 3% річних.

16. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати наданих послуг у період з лютого 2022 до липня 2023 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд міста Києва рішенням від 27.03.2024 позов задовольнив частково:

1) стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Укргідроенерго" 65 027 284,64 грн інфляційних втрат, 22 670 843,24 грн 3% річних та 565 073,14 грн судового збору;

2) провадження в частині позовних вимог про стягнення 322 139 584,41 грн заборгованості закрив;

3) в іншій частині в задоволенні позову відмовив.

18. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- до дати звернення позивача з цим позовом до суду (до 25.09.2023) НЕК "Укренерго" сплатило на користь ПрАТ "Укргідроенерго" грошові кошти у загальному розмірі 277 421 391,28 грн за Договором, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких долучені до матеріалів справи;

- станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду, а саме 25.09.2023, у відповідача існувала заборгованість за Договором у розмірі 322 139 584,41 грн; після звернення з позовом до суду, відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 322 139 584,41 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких знаходяться в матеріалах справи;

- оскільки предмет спору припинив своє існування після звернення позивача з цим позовом до суду та відкриття провадження у справі, провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 322 139 584,41 грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) (у зв`язку з відсутністю предмета спору);

- у задоволенні позову в частині стягнення з заборгованості у розмірі 277 421 391,28 грн суд відмовляє з огляду на оплату до моменту звернення до суду, що позивач не заперечує;

- факт прострочення відповідачем оплати за приймання-передачу допоміжних послуг з регулювання частоти активної потужності підтверджується наявними у матеріалах справи фактичними відомостями та під час вирішення спору спростований не був;

- наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 22 670 843,24 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 027 284,64 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

19. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 змінив в частині розглянутих судом сум основного боргу та розподілу сум судового збору, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

1) "позовні вимоги задовольнити частково;

2) стягнути з НЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Укргідроенерго" 65 027 284,64 грн інфляційних втрат, 22 670 843,24 грн 3% річних та 95 898,17 грн судового збору;

3) провадження в частині позовних вимог про стягнення 37 221 100,07 грн заборгованості закрити;

4) в іншій частині в позові відмовити";

5) в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 залишити без змін;

6) стягнути з ПрАТ "Укргідроенерго" на користь НЕК "Укренерго" 311 558,82 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- з наданих відповідачем платіжних інструкцій вбачається, що до дати відкриття провадження у справі було сплачено 562 339 875,62 грн;

- оскільки сума основної заборгованості у розмірі 562 339 875,62 грн була сплачена до відкриття провадження у справі, то у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають; в решті позовних вимог у розмірі 37 221 100,07 грн провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК (у зв`язку з відсутністю предмета спору), оскільки відповідні суми були сплачені після відкриття провадження у справі (після 10.10.2023);

- відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" НЕК "Укренерго" виконує функції ОСП, а як ОСП виконує функції АР; НЕК "Укренерго", будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у системі управління ринком, а й проводити розрахунки за ними;

- оскільки позивач у системі управління ринком виставив рахунки НЕК "Укренерго", яке воно зобов`язано було оплатити протягом 4 банківських днів, з дати направлення (виставлення) рахунку (п.7.7.4 Правил ринку);

- відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Договору протягом періоду з березня 2022 до серпня 2023 ПДП склав та направив ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг у встановлені строки, відповідач їх підписав та скріпив електронним цифровим підписом, що свідчить про узгодженість між сторонами обсягів і вартості приймання передачі допоміжних послуг;

- суд першої інстанції правильно вказав, що позивач виконав умову про реєстрацію ПДП податкової накладної в ЄРПН;

- доводи відповідача, що у наданому розрахунку інфляційних втрат позивач здійснив їх нарахування із порушенням порядку, наведеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не підтверджені відповідачем належним чином, зокрема, відповідним контррозрахунком інфляційних втрат;

- розрахунок інфляційних втрат на суму 65 027 284,64 грн та 3% річних на суму 22 670 843,24 грн за загальний період нарахування з 26.03.2022 до 13.09.2023 здійснений арифметично правильно;

- суд першої інстанції, стягуючи з відповідача на користь позивача 565 073,14 грн судового збору, нараховував його виходячи із сум задоволених позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних і сум основного боргу (322 139 584,41 грн), в частині якого було закрито провадження у справі; з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на відповідача підлягають покладенню витрати зі сплати судового збору у розмірі 95 898,17 грн, що розраховані пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

21. 13.08.2024 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

22. Верховний Суд ухвалою від 29.08.2024 касаційну скаргу НЕК "Укренерго" залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), звернув увагу скаржника на необхідності уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень. 10.09.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків (уточнення підстав касаційного оскарження).

23. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає:

- позивач нараховує 3% річних та інфляційних втрат за лютий-квітень 2022 року передчасно (коли податкові накладні ще не зареєстровані, тобто строк оплати ще не сплив): за лютий 2022 року -з 25.03.2022; за березень 2022 року -з 26.04.2022; за квітень 2022 року -з 25.05.2022; нарахування інфляційних втрат за оплату послуг лютого-квітня 2022 року не є можливим через незначну тривалість прострочення; нарахування 3% річних не могло здійснюватись щодо 40 із 56 платежів за актами №77-87, зазначених у розрахунку позивача;

- у розрахунку позивача наведені помилкові нарахування інфляційних втрат та 3% річних за оплату послуг лютого-квітня 2022 року; такі нарахування є завищеними; відповідні контррозрахунки наведені у відзиві відповідача від 06.02.2024;

- суди попередніх інстанцій не врахували положення, зокрема, п.6.4 Типового договору, викладеного в додатку 3 до Правил ринку, а також помилково не застосували положення статей 204, 212, 627, 629 ЦК; суди належним чином не встановили факт і період прострочення оплати відповідачем, а отже, відсутні підстави для застосування ч.2 ст.625 ЦК щодо стягнення інфляційних втрат і 3% річних у заявленому розмірі;

- обов`язок відповідача з оплати (початок перебігу відповідного строку) сторони обумовили фактом реєстрації податкової накладної); Договір (і Типовий договір) у відповідній частині є чинним, правомірним, не визнаний недійсним; умова п.6.4 Договору підлягає застосуванню; аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №916/3089/19, від 12.03.2019 у справі №922/832/18;

- позивач нараховує інфляційні втрати за період 23.07.2022-20.09.2022, враховуючи сукупний індекс інфляції за серпень і вересень 2022 року, що становить: 101,1% х 101,9% = 103,0209% (без округлення до десяткового числа після коми); в результаті цього нараховано інфляційні втрати в сумі: 19 509 278,67 х 1,030209 - 19 509 278,67 = 589 355,80 (грн), проте при використанні правильного сукупного індексу інфляції 103,0% нарахування становило би меншу суму: 19 509 278,67 х 1,03 - 19 509 278,67 = 585 278,36 (грн); аналогічні зауваження стосуються і інших платежів; такі нарахування суперечать висновкам Верховного Суду;

- Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст.625 ЦК, зазначив, що він не погоджується з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції), який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України; про це також вказав Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 (п.34);

- відсутні висновки Верховного Суду про застосування п.6.4 додатка 3 до Правил ринку у подібних правовідносинах; суди попередніх інстанцій не застосували цю норму, обмежившись посиланням на те, що вимоги щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН були виконані; ця норма має застосовуватися для визначення строку оплати послуг за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності - у випадках, коли податкова накладна постачальника допоміжних послуг щодо цих послуг не зареєстрована в ЄРПН; правильне застосування п.6.4 додатка 3 до Правил ринку таке: строк оплати послуг (10 робочих днів) за відповідним актом має відраховуватись від дня, коли буде виконано не одну, а обидві умови оплати: не лише підписання акта, але і реєстрація податкової накладної щодо послуг, передбачених цим актом;

- відсутні висновки Верховного Суду про застосування абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку у подібних правовідносинах; цю норму права суди попередніх інстанцій не застосували; суд першої інстанції не застосував п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII Правил ринку і не посилався на неї; суд апеляційної інстанції застосував цю норму, втім у такому випадку суд мав з`ясувати дотримання порядку направлення рахунка, що визначений в абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку; правильне застосування абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку таке: якщо суд визначає строк оплати згідно з п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII Правил ринку (від направлення рахунка), він мав перевірити дотримання порядку направлення рахунка, передбаченого в абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку; якщо таке направлення не доведене належними доказами в матеріалах справи - суд має відмовити у задоволенні позову;

- відсутні висновки Верховного Суду про застосування частин 2, 8 ст.80 ГПК у подібних правовідносинах; ця норма має застосовуватися при вирішенні судом питання щодо можливості прийняття додаткових доказів, поданих з порушенням строку та без клопотання про їх приєднання до матеріалів справи; суд першої інстанції прийняв до розгляду додаткові докази (копії податкових накладних з квитанціями про їх реєстрацію), подані позивачем лише з додатковими поясненнями від 07.12.2023, тобто з порушенням частин 2, 8 ст.80 ГПК; решту податкових накладних (за серпень 2023 року) та лист ДПС України від 16.05.2022 позивач надав у додатку до пояснень від 15.02.2024 (вже після закриття підготовчого провадження у справі); суд апеляційної інстанції не надав оцінки цим порушенням; суд мав відмовити у приєднанні до матеріалів справи додаткових доказів.

24. 08.10.2024 надійшов відзив ПрАТ "Укргідроенерго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

25. У відзиві ПрАТ "Укргідроенерго" зазначає, зокрема, таке:

1) доводи НЕК "Укренерго", наведені у касаційній скарзі, аналогічні тим, що були наведені ним в апеляційній скарзі та на які суд вже надав відповіді;

2) щодо виникнення у НЕК "Укренерго" обов`язку зі сплати рахунків за надані допоміжні послуги за Договором:

- cторони Договору чітко визначили, що ПДП складає та направляє ОСП два примірники підписаного зі своєї сторони Акта, при цьому ані умовами Договору, ані умовами чинного законодавства не передбачено, що до акта повинні бути додані додаткові матеріали, за відсутності яких у відповідача могло виникнути право змінити строк оплати отриманих від позивача послуг;

- ПрАТ "Укргідроенерго", зокрема, у період з лютого 2022 року до липня 2023 року поставило, а НЕК "Укренерго" отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності, що підтверджується Актами приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності згідно з Договором, підписаними без зауважень і заперечень та скріпленими печатками сторін/підписаними в електронній формі; факт порушення відповідачем взятих перед позивачем зобов`язань та наявності у зв`язку з таким заборгованості підтверджений доказами, які наведені в додатках до позову;

3) щодо приєднання позивачем доказів до матеріалів справи у спосіб, який перебачений та гарантований процесуальним законодавством, з урахуванням принципу змагальності сторін:

- приєднання таких доказів до матеріалів справи відбувалося у встановлений процесуальним законодавством спосіб шляхом заявлення усних клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи;

- порушення порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН є виключно податковим правопорушенням, застосування відповідальності за яке покладено на органи Державної фіскальної служби України відповідно до вимог Податкового кодексу України; в свою чергу, підставою господарсько-правової відповідальності є вчинення правопорушення у сфері господарювання;

- покладання сторонами договору на постачальника обов`язку скласти, зареєструвати та надати покупцю податкову накладну не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські;

4) щодо відсутності підстав для застосування ст.212 ЦК

- умовами Договору та Правилами ринку в імперативній формі визначено, що обов`язок з оплати виникає з моменту підписання або направлення Акта, при цьому ані умовами Договору, ані Правилами ринку не передбачено обов`язку позивача надавати відповідачу будь-які підтвердження реєстрації податкової накладної для виконання останнім взятих на себе фінансових зобов`язань;

- враховуючи, що умова Договору про здійснення оплати за умови реєстрації податкової накладної стосується лише виникнення обов`язку відповідача щодо оплати, при цьому жодним чином не обумовлює виникнення прав та обов`язків для позивача, то така умова не може розцінюватись як відкладальна;

5) висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.08.2020 у справі №916/3089/19, від 12.03.2019 у справі №922/832/18 не можуть бути застосовані, оскільки правовідносини сторін у цій справі та у відповідних справах мають різний зміст та різне врегулювання, тобто відсутня подібність правовідносин, як обов`язкова умова можливості такого застосування;

6) щодо застосування судом апеляційної інстанції ч.2 ст.625 ЦК без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19:

- щодо права позивача на нарахування сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК: суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем розрахунки відповідають встановленим вимогам (перевірено через використання Калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій Liga 360); відповідач своє право на надання контррозрахунку не використав ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції;

- суди попередніх інстанцій встановили, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично правильними, при цьому суди врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19;

7) щодо відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування п.6.4 дод.3 до Правил ринку, абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку, частин 2, 8 ст.80 ГПК:

- наявні постанови Верховного Суду у подібних правовідносинах: постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 (справа за позовом ПрАТ "Укргідроенерго" до НЕК "Укренерго" про стягнення за договором про участь у балансуючому ринку від 26.04.2019 основної суми заборгованості, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат), ухвала Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/16861/21 про закриття касаційного провадження (справа за позовом за позовом ПрАТ "Укргідроенерго" до НЕК "Укренерго" про стягнення за договором про участь у балансуючому ринку від 26.04.2019 основної суми заборгованості, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат);

- варта уваги також постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/9798/22 (за позовом ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності).

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

26. Верховний Суд ухвалою від 24.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 13.11.2024.

27. У судовому засіданні 13.11.2024 Верховний Суд оголосив перерву до 27.11.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо реєстрації податкових накладних як однієї з умов для проведення розрахунку

28. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначає, що позивач передчасно нарахував 3% річних та інфляційних втрат за лютий-квітень 2022 року, адже податкові накладні ще не зареєстровані, тобто строк оплати ще не сплив.

29. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували положення п.6.4 Типового договору, викладеного в додатку 3 до Правил ринку, помилково не застосували статті 204, 212, 627, 629 ЦК, належним чином не встановили факт і період прострочення оплати відповідачем, а отже, відсутні підстави для застосування ч.2 ст.625 ЦК щодо стягнення інфляційних втрат і 3% річних у заявленому розмірі. Наголошує, що умова п.6.4 Договору підлягає застосуванню, оскільки не була визнана недійсною; посилається на постанови Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №916/3089/19, від 12.03.2019 у справі №922/832/18.

30. НЕК "Укренерго" вважає, що відсутні висновки Верховного Суду про застосування п.6.4 додатка 3 до Правил ринку у подібних правовідносинах; суди попередніх інстанцій не застосували цю норму, обмежившись посиланням на те, що вимоги щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН були виконані. Вважає, що строк оплати послуг (10 робочих днів) за відповідним актом має відраховуватись від дня, коли буде виконано не одну, а обидві умови оплати: підписання акта та реєстрація податкової накладної щодо послуг, передбачених цим актом.

31. НЕК "Укренерго" наголошує, що суд першої інстанції мав відмовити у приєднанні до матеріалів справи додаткових доказів, поданих позивачем з пропуском строку: податкові накладні позивач надав з додатковими поясненнями від 07.12.2023, а накладні за серпень 2023 року та лист ДПС України від 16.05.2022 позивач надав у додатку до пояснень від 15.02.2024 (після закриття підготовчого провадження у справі); суд апеляційної інстанції не надав оцінки цим порушенням; відсутні висновки Верховного Суду про застосування частин 2, 8 ст.80 ГПК у подібних правовідносинах.

32. ПрАТ "Укргідроенерго" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що ані умовами Договору, ані умовами чинного законодавства не передбачено, що до акта повинні бути додані додаткові матеріали; з лютого 2022 до липня 2023 року НЕК "Укренерго" отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг які, підписані без зауважень і заперечень та скріпленими печатками сторін.

33. ПрАТ "Укргідроенерго" також вказує, що приєднання доказів до матеріалів справи відбулося у встановлений законодавством спосіб шляхом заявлення усних клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи; порушення порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН є виключно податковим правопорушенням. Вважає, що відсутні підстави для застосування ст.212 ЦК, оскільки умовами Договору та Правилами ринку визначений момент, з якого виникає обов`язок з оплати, а висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.08.2020 у справі №916/3089/19, від 12.03.2019 у справі №922/832/18, не можуть бути застосовані з огляду на неподібність правовідносин.

34. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач виконав умову про реєстрацію ПДП податкової накладної в ЄРПН. Також вказали, що протягом періоду з березня 2022 до серпня 2023 ПДП склав та направив ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг у встановлені строки, відповідач їх підписав та скріпив електронним цифровим підписом, що свідчить про узгодженість між сторонами обсягів і вартості приймання передачі допоміжних послуг

35. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

36. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК).

37. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) (ч.1 ст.212 ЦК).

38. Відповідно до ст.6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК).

39. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

40. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі №916/3089/19, на яку посилається скаржник, не погодився із судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що пп.4.3.1 п.4.3 договору визначено строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг вказівкою на умову реєстрації податкової накладної в ЄРПН, проте ця подія не може розцінюватися як така, що неминуче має настати, оскільки, вона полягає у діях третьої особи, а саме податкового органу та має характер такої обставини, що може і не настати. Верховний Суд вказав, що суди не врахували, що правомірність будь-якого правочину презюмується, а в силу ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами, та не оцінили обставини і докази, які пов`язані з настанням строку виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

41. У справі №916/3089/19 положення пп.4.3.1 п.4.3 договору передбачали, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником протягом 30 календарних днів з дати надання послуг, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій з надання послуг, які підлягають сплаті, в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку та строки.

42. Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №922/832/18, на яку посилається скаржник, вказав, що умова договору, названа його сторонами "відкладальною", незалежно від такої назви, була обов`язковою для сторін, оскільки у справі відсутні відомості про припинення дії згаданого пункту договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

43. У справі №922/832/18 положення п.4.3. договору передбачали, що неподання підрядником у встановлений строк податкової накладної/розрахунку коригування або її оформлення з порушенням встановленого порядку заповнення, непідтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в установлені строки, ненадання копій квитанцій, є відкладальною обставиною для настання обов`язку замовника щодо здійснення оплати робіт за цим договором.

44. Отже, як у справі №916/3089/19, так і у справі №922/832/18 положення договорів визначали, що обов`язок з оплати послуг виникає після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

45. Крім того, у справі №916/3089/19 суди досліджували положення договору на надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів, а у справі №922/832/18 - договору про закупівлю робіт. Отже, у постановах Верховного Суду, на які послався скаржник, суд не досліджував умови договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності.

46. У цій справі положення п.6.4 Договору передбачають, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення Акту ПДП на адресу ОСП (у випадку не підписання або не направлення акту, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в ЄРПН відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.

47. НЕК "Укренерго", надаючи своє тлумачення Договору, вважає, що обов`язковою умовою щодо проведення остаточного розрахунку є реєстрація податкової накладної в ЄРПН незалежно від того, чи підписали сторони Договору акт приймання-передачі наданих послуг, чи ні.

48. Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц зазначив, що у частинах 3 та 4 ст.213 ЦК визначені загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

49. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

50. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

51. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

52. Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц вказав, що якщо такі правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору, потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.

53. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

54. Верховний Суд зауважує, що укладений сторонами Договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності є типовим.

55. З умов Договору вбачається, що ПрАТ "Укргідроенерго" приєдналося до умов, запропонованих НЕК "Укренерго", а отже саме НЕК "Укренерго" повинно нести ризик, пов`язаний з неясністю певних умов Договору.

56. Як вже було зазначено, положення п.6.4 Договору встановлюють декілька випадків, за наявності яких виникає обов`язок зі сплати. З цих положень Договору вбачається, що обов`язок здійснити оплату виникає або протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (без прив`язки до умови про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН), або з дати направлення Акту ПДП на адресу ОСП за умови реєстрації ПДП податкової накладної в ЄРПН.

57. Суди попередніх інстанцій встановили, що у відповідності до п.6.1. та 6.2. договору, протягом періоду з березня 2022 до серпня 2023 року ПДП склав та направив ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг у встановлені строки, НЕК "Укренерго" в свою чергу підписало та скріпило електронним цифровим підписом, що свідчить про узгодженість між сторонами обсягів і вартості приймання передачі допоміжних послуг.

58. Крім того, суди встановили, а сторони справи не заперечували, що у період з лютого 2022 до липня 2023 року ПрАТ "Укргідроенерго" надало, а НЕК "Укренерго" отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності на загальною вартістю 599 560 975,69 грн, підтвердженням чого є акти приймання-передачі наданих допоміжних послуг.

59. Оскільки факт надання послуг у цій справі підтверджений підписаними актами приймання-передачі наданих допоміжних послуг, то за умовами п.6.4 Договору момент виникнення у НЕК "Укренерго" обов`язку здійснити остаточну оплату виникав протягом 10 робочих днів після підписання сторонами відповідних актів.

60. З огляду на наявність підписаних сторонами актів приймання-передачі, суди попередніх інстанцій хоч і встановили, що ПрАТ "Укргідроенерго" виконало умову про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, втім, обставини реєстрації податкових накладних не мали значення для встановлення простроченням виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих послуг.

61. Тому, посилання НЕК "Укренерго" на порушення судами попередніх інстанцій частин 2, 8 ст.80 ГПК щодо приєднання до матеріалів справи додаткових доказів щодо реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, Верховний Суд залишає без уваги.

62. З урахуванням викладеного, помилковими є доводи НЕК "Укренерго" про те, що визначений Договором строк оплати ще не сплив, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат є передчасним.

Щодо дотримання порядку направлення рахунку

63. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду про застосування абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку у подібних правовідносинах; цю норму права суди попередніх інстанцій не застосували; суд першої інстанції не застосував п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII Правил ринку і не посилався на неї; суд апеляційної інстанції застосував цю норму, втім у такому випадку суд мав з`ясувати дотримання порядку направлення рахунка, що визначений в абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку. Вважає, що якщо суд визначає строк оплати згідно з п.7.7.4 гл.7.7 розд.VII Правил ринку (від направлення рахунка), він мав перевірити дотримання порядку направлення рахунка, передбаченого в абз.2 п.7.2.2 гл.7.2 розд.VII Правил ринку; якщо таке направлення не доведене належними доказами в матеріалах справи - суд має відмовити у задоволенні позову.

64. ПрАТ "Укргідроенерго" вказує, що з поставлених скаржником питань наявні висновки: постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, ухвала Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №910/16861/21 про закриття касаційного провадження, а також варта уваги постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/9798/22 у спорі про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності.

65. Суд апеляційної інстанції встановив факт виставлення позивачем за допомогою СУР рахунків-фактур на оплату спірної заборгованості.

66. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

67. Відповідно до ч.1 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" Відповідно до ч.1 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

68. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (п.1.11.8 Правил ринку).

69. Згідно з п.1.1.2 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

70. Відповідно до п.1.8.1 Правил ринку АР, зокрема: реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розд.V цих Правил.

71. ПДП щомісячно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю ДП. АР щомісяця надсилає ПДП через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ПДП за повний місяць (п.7.2.2 Правил ринку).

72. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (п.7.7.4 Правил ринку).

73. Отже, платіжні документи на оплату виставляються автоматично у визначені Правилами ринку строки, так само і оплаті вони підлягають у строки, що передбачені Правилами ринку. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 у справі №910/4170/23.

74. При цьому у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також вже вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку (зокрема, пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними.

75. Отже, з постанови Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 фактично вбачається, що учасник ринку електричної енергії (у цьому випадку НЕК "Укренерго") мало отримувати рахунки, ознайомлюватись з їх змістом та проводити розрахунки за ними у момент виставлення таких рахунків у системі.

76. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" не вказує про те, що воно було позбавлено такої можливості або про те, що такі рахунки не взагалі не були виставлені в системі.

77. З огляду на це, доводи НЕК "Укренерго" щодо перевірки дотримання порядку направлення рахунка є безпідставними та такими, що зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у ст.300 ГПК.

Щодо обрахування сум інфляційних втрат та 3% річних

78. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, що у наданому розрахунку інфляційних втрат позивач здійснив їх нарахування із порушенням порядку, наведеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, оскільки такі доводи не підтверджені, зокрема, відповідним контррозрахунком інфляційних втрат. Суд вважав, що розрахунок інфляційних втрат на суму 65 027 284,64 грн та 3% річних на суму 22 670 843,24 грн за загальний період нарахування з 26.03.2022 до 13.09.2023 здійснений арифметично правильно, через що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про їх стягнення.

79. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначає, що ПрАТ "Укргідроенерго" помилково нараховувало інфляційні втрати за період 23.07.2022-20.09.2022 без округлення до десяткового числа після коми; на думку скаржника, нарахування інфляційних втрат має заокруглюватися до десяткового числа після коми, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, посилається на постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 (п.34), Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21.

80. ПрАТ "Укргідроенерго" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що відповідач контррозрахунок не надав ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції; суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем розрахунки відповідають встановленим вимогам (перевірено через використання Калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій Liga 360), при цьому суди врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

81. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника з огляду на таке.

82. У постанові від 23.09.2021 у справі №924/2/21, на яку посилається скаржник, Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст.625 ЦК, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня до жовтня 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня до жовтня 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

83. Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, на яку посилається скаржник.

84. Такий самий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 17.01.2024 у справі №910/18308/21, від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, надаючи відповіді на доводи скаржника (НЕК "Укренерго") щодо неправильного розрахунку судами попередніх інстанцій інфляційних втрат (без заокруглення величини приросту індексу споживчих цін до десяткового числа після коми).

85. Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат на суму 65 027 284,64 грн за загальний період нарахування з 26.03.2022 до 13.09.2023, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, на які посилається НЕК "Укренерго" (щодо необхідності заокруглення приросту індексу споживчих цін до десяткового числа після коми) встановив, що відповідні нарахування здійснені арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині правомірно задоволенні судом першої інстанції.

86. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" вказує, що позивач нараховує інфляційні втрати за період 23.07.2022-20.09.2022, враховуючи сукупний індекс інфляції за серпень і вересень 2022 року, що становить: 101,1% х 101,9% = 103,0209% (без округлення до десяткового числа після коми); в результаті цього нараховано інфляційні втрати в сумі: 19 509 278,67 х 1,030209 - 19 509 278,67 = 589 355,80 (грн), проте при використанні правильного сукупного індексу інфляції 103,0% нарахування становило би меншу суму: 19 509 278,67 х 1,03 - 19 509 278,67 = 585 278,36 (грн).

87. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи НЕК "Укренерго" про нарахування суми інфляційних втрат із порушенням порядку, наведеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №924/2/21, від 26.06.2020 у справі №905/21/19, оскільки вважав, що такі доводи не підтверджені відповідним контррозрахунком інфляційних втрат.

88. Втім, як правильно вказує скаржник, у відзиві від 06.02.2024 він виклав свої доводи щодо неправильного розрахунку суми інфляційних втрат, навівши приклад обрахунку за період 23.07.2022-20.09.2022 та вказавши, що аналогічні зауваження стосуються і інших платежів.

89. Як вбачається із оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій при застосуванні ч.2 ст.625 ЦК погодилися із наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат, вважали його арифметично правильним, проте не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 23.09.2021 у справі №924/2/21 щодо заокруглення індексу інфляції, не визначили правильної суми інфляційних втрат за спірний період.

90. З огляду на це висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з НЕК "Укренерго" інфляційних втрат за спірний період у розмірі 65 027 284,64 грн, є передчасним.

91. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

92. Відповідно до ч.2 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

93. Водночас такими повноваженнями наділений суд першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

95. За приписами п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

96. Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

97. Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а також порушення ними норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК).

98. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК).

99. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в частині вирішення питання про стягнення інфляційних втрат та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з`ясування тих питань, на які колегія суддів звернула увагу вище в цій постанові.

100. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга НЕК "Укренерго" підлягає частковому задоволенню, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення питання про стягнення інфляційних втрат та розподіл судового збору підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

101. Під час нового розгляду суд повинен дослідити надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, перевірити правильність їх обрахування з урахуванням висновків Верховного Суду, що викладені у цій постанові, та здійснити перерозподіл судового збору.

Судові витрати

102. З огляду на те, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі №910/15075/23 в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 65 027 284,64 грн скасувати.

3. Справу №910/15075/23 в частині вирішення питання про стягнення інфляційних втрат та розподіл судового збору направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. В іншій оскаржуваній частині (про стягнення 3% річних у сумі 22 670 843,24 грн) рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі №910/15075/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець