Герб України

Рішення від 17.04.2025 по справі 910/15075/23

Господарський суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025Справа № 910/15075/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 65 027 284,64 грн

за участю представників:

від позивача: Войтюк Д.В.

від відповідача: Яковченко Р.Г.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі - ПрАТ «Укргідроенерго», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 681 330 472, 88 грн за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0422-07012 від 03.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0422-07012 від 03.03.2020 в частині сплати вартості наданих послуг у період з лютого 2022 по липень 2023 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ПрАТ «Укргідроенерго» просило стягнути з ПрАТ «НЕК «Укренерго» основний борг у розмірі 599 560 975, 69 грн; 60 172 015, 10 грн - інфляційних втрат та 21 597 481, 59 грн - 3% річних.

У подальшому позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача, окрім основної заборгованості, інфляційні втрати у сумі - 65 027 284,64 грн та 3 % річних - у сумі 22 670 843,27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 (суддя Ягічева Н. І.), частково зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024, вищевказаний позов було задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ПрАТ «Укргідроенерго» інфляційні втрати в сумі 65 027 284, 64 грн, 3 % річних у сумі 22 670 843, 24 грн та судовий збір у сумі 95 898, 17 грн, провадження в частині позовних вимог про стягнення 37 221 100, 07 грн заборгованості - закрито.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2024 вищевказані судові рішення в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 65 027 284, 64 грн скасовано, а справу передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2024 справа була прийнята до нового розгляду, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У підготовчому засіданні учасники справи надали суду заяви по суті позову, у яких виклали власні доводи стосовно заявлених позовних вимог про стягнення інфляційної складової боргу з урахуванням вказівок Верховного Суду, зазначених ним у постанові від 27.11.2024 у даній справі.

Так, відповідач (ПрАТ «НЕК «Укренерго») у наданому відзиві проти стягнення інфляційних втрат заперечив, вказав, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку із зазначенням сукупних індексів інфляції.

Позивач (ПрАТ «Укргідроенерго») у відповіді на відзив надав оновлений розрахунок інфляційних втрат з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.11.2024.

У запереченнях до відповіді на відзив ПрАТ «НЕК «Укренерго» вказало, що позивач у новому розрахунку, визначаючи розмір інфляційних втрат за кожним актом (рахунком), змінив раніше заявлені вимоги та неправомірно вийшов за їх межі по деяких актах, а щодо вимог за іншою частиною актів - то заявив вимоги, які визначено на власний розсуд і які не перевищують реального сукупного індексу інфляції за відповідні періоди. За таких обставин відповідач зазначив, що вказана сума інфляційних втрат в оновленому розрахунку позивача підлягає зменшенню на суми, які не були заявлені у позові за окремими актами.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11.02.2025, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні під час нового розгляду справи представник позивача заявлені вимоги щодо нарахування інфляційних втрат підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти стягнення інфляційних втрат заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у їх задоволенні.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні, дослідивши наявні докази та врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.11.2024 у цій справі, дійшов висновку, що позов ПрАТ «Укргідроенерго» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ПрАТ «Укргідроенерго» та НЕК «Укренерго» був укладений договір про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності № 0422-07012 шляхом направлення позивачем заяви-приєднання, яка була акцептована НЕК «Укренерго» 03.03.2020 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.2 договору позивач зобов`язується надати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (далі - ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання); резервів відновлення частоти (вторинне регулювання); резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього договору, а ОСП зобов`язується здійснити оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку). Придбання ДП здійснюється згідно з процедурою та умовами придбання ДП, визначеними правилами ринку (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ПДП протягом дії цього договору за надані на умовах цього договору ДП. Обчислення платежів та розрахунок цін здійснюється відповідно до Правил ринку.

Відповідно до п. 6.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених у цьому договорі та Правилах ринку.

ПДП складає та направляє ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності до 08 числа місяця, наступного за тим, у якому такі послуги надавались (п. 6.2 договору). У разі відсутності зауважень ОСП підписує акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення акту ПДП на адресу ОСП (у випадку непідписання або ненаправлення акту, або мотивованих зауважень до нього у п`ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.

Відповідно до підпункту 1 п. 7.4 договору ОСП зобов`язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП на умовах, визначених цим договором.

Під час попереднього розгляду справи судами вже було встановлено, що у період з лютого 2022 до липня 2023 року ПрАТ «Укргідроенерго» надало, а НЕК «Укренерго» отримало допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності на загальною вартістю 599 560 975,69 грн, підтвердженням чого є акти приймання-передачі наданих допоміжних послуг.

Оскільки підписані сторонами акти приймання-передачі допоміжних послуг свідчили про факт надання таких послуг позивачем, то за умовами п. 6.4 договору у НЕК «Укренерго» виник обов`язок здійснити остаточну оплату цих послуг протягом 10 робочих днів після підписання сторонами відповідних актів.

Також суди встановили, що до дня відкриття провадження у цій справі ПрАТ «НЕК «Укренерго» сплатило 562 339 875,62 грн вартості наданих послуг, тому позивачу в цій частині було відмовлено у задоволенні позовних вимог. У решті позовних вимог про стягнення основного боргу 37 221 100,07 грн - провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідні суми були сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі.

Також у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг позивач нарахував 3% річних у сумі 22 670 843,24 грн та інфляційні втрати у сумі 65 027 284,64 грн.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2024 було встановлено, що розрахунок 3% річних на суму 22 670 843,24 грн був здійснений позивачем арифметично правильно, через що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх стягнення.

Щодо нарахування інфляційних втрат на суму 65 027 284,64 грн за період з 26.03.2022 по 17.10.2023, то суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не визначили правильної суми інфляційних втрат, розрахунок яких повинен здійснюватись із заокругленням приросту індексу споживчих цін, а тому рішення судів в цій частині скасував та направив його на новий розгляд.

Отже, розглядаючи вимоги ПрАТ «Укргідроенерго» про стягнення інфляційних втрат на суму 65 027 284,64 грн, суд врахував наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання, у кредитора в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію від знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Так, абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком № 1078.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, і частково врахована попередніми судовими інстанціями, зокрема, у питанні визначення судами величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції), а також при перевірці обставин наявності/відсутності прострочення оплати у жовтні 2019 більше, ніж на півмісяця.

Крім того у постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з визначенням судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період з червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100%, а не 99,99% (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокругленні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2%, а не 101,19%, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.012024 у справі № 910/18308/21.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат при новому розгляді,

суд врахував викладену вище методику Верховного Суду із заокругленням величини приросту індексу споживчих цін до десяткового числа після коми та визначений позивачем період нарахування інфляційної складової боргу (з 26.03.2022 по 17.10.2023).

Таким чином, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 64 867 133,84 грн, тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Стосовно доводів відповідача про те, що позивач під час нового розрахунку вийшов за межі позовних вимог та всупереч змісту пункту 5 частини третьої статті 2 та статті 14 ГПК України нарахував від'ємні інфляційні втрати і за рахунок таких від'ємних чисел вийшов за межі позовних вимог за окремими актами, суд зазначає, що при новому розрахунку база нарахування інфляційних втрат не змінилася, а відбулося лише застосування правильних індексів інфляції.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У даному випадку збільшення інфляційної складової боргу по окремих актах не свідчить про помилку, а є наслідком технічного уточнення, заснованого на актуальних індексах інфляції. Загальна сума позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат залишилася незмінною, період розрахунку не змінився, а отже, дії позивача не порушують принципу диспозитивності та меж позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Щодо нового розподілу судових витрат, заявлених позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У даному випадку, враховуючи часткове задоволення позовних вимог (з урахуванням закриття провадження в частині), сума судового збору за подання позову, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог буде становити 95 723,05 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 - за подання позовної заяви в електронній формі ).

Також із матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги ПрАТ «НЕК «Укренерго» сплатило судовий збір у сумі 901 824,00 грн відповідно до платіжної інструкції № АУ-2360 від 26.04.2024, а за подання касаційної скарги - судовий збір у сумі 1 202 432,00 грн відповідно до платіжної інструкції № АУ-5327 від 09.08.2024.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню: судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 373 660,96 грн та судовий збір за подачу касаційної скарги - 113 491,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення інфляційних втрат у сумі 65 027 284,64 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ідентифікаційний код 20588716) інфляційні втрати у сумі 64 867 133 (шістдесят чотири мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч сто тридцять три) грн 84 коп. та судовий збір у сумі 95 723 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять три) грн 05 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ідентифікаційний код 20588716) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 373 660 (триста сімдесят три тисячі шістсот шістдесят) грн 96 коп. та судовий збір за подачу касаційної скарги у сумі 113 491 (сто тринадцять тисяч чотириста дев`яносто одну) грн 86 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 17 квітня 2025 року.

Повний текст рішення складений 28 квітня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К.І.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.04.2025
Оприлюднено01.05.2025
Номер документу126945868
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі надання послуг

Судовий реєстр по справі —910/15075/23

Ухвала від 09.06.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Ухвала від 26.05.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мальченко А.О.

Рішення від 17.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Постанова від 27.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 24.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 02.09.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 29.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Постанова від 16.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

Постанова від 16.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Барсук М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні