Ухвала

від 28.11.2024 по справі 759/10369/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/18045/2024

справа №759/10369/21

У Х В А Л А

28 листопада 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Мережко М.В., Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3», підписаною адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельне управління № 7», Дочірнє підприємство «ЖЕД БУ № 7» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року до суду звернулось ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В травні 2024 року представник позивача - адвокат Халупний А.В. подав до суду клопотання про призначення експертизи та клопотання про виклик свідка (том 3 а.с.99-101, 115-116).

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року клопотання представника позивача -- адвоката Халупного А.В. про призначення експертизи та клопотання про виклик свідків залишено без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, 18 жовтня 2024 року адвокатом Халупним А.В., який діє в інтересах ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3», засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу.

Дослідивши зміст апеляційної скарги, апеляційний суд робить такий висновок.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Обмеженням права на доступ до суду в даному випадку є визначений нормами ЦПК України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Статтею 353 ЦПК України встановлений вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

При цьому, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 353 ЦПК України, є вичерпним.

Отже, враховуючи те, що ухвала районного суду про залишення без розгляду клопотань про призначення експертизи та клопотання про виклик свідків не передбачена переліком, наведеним у статті 353 ЦПК України, відтак така не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 346/5011/18 (провадження № 61-2235св19).

При цьому, заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відтак, подана ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» апеляційна скарга на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року підлягає поверненню.

Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3», підписаною адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року повернути особі, яка її подає.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішенняпитання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова