Ухвала

від 26.12.2024 по справі 759/10369/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 759/10369/21

провадження № 61-16873ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з додатковою відповідальністю «Будівельне управління № 7», дочірнє підприємство «ЖЕД БУ № 7», про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року клопотання ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» про призначення експертизи та клопотання про виклик свідків залишено без розгляду.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року позовні вимоги ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року, ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року повернуто особі, яка її подала.

16 грудня 2024 року ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки заявник окремої апеляційної скарги не подавав, а звернувся з апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року, до якої було включено доводи щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3», апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частина перша статті 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Разом з тим, ухвала про повернення клопотання щодо доказів уцьому переліку відсутня.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зроблено висновок про те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61?19138сво18) зазначив, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Колегією суддів враховано, що ухвалою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року та зазначено, що клопотання ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» про виклик та допит свідка, про призначення експертизи підлягають вирішенню з урахуванням міркувань та заперечень інших учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до розгляду.

Київський апеляційний суд на підставі частини другої статті 353 ЦПК України має розглянути по суті заперечення заявника на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року, які включені до апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року.

За вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що право заявника на доступ до правосуддя порушено судом апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Обставини цієї справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні процесуального питання не викликає розумних сумнівів.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги ОСББ «ОЛЕВСЬКА 3» та змісту вказаних вище ухвал суду апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3» на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОЛЕВСЬКА 3» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з додатковою відповідальністю «Будівельне управління № 7», дочірнє підприємство «ЖЕД БУ № 7», про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович