Ухвала

від 28.11.2024 по справі 337/285/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 337/285/24

провадження № 61-15686ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк Віктор Кузьмич, на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 39 253,01 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в розмірі 6 177,75 грн, інфляційні втрати в сумі 33 075,26 грн, в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору - 1 211,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, а всього - 43 464,21 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року у цій справі залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 24 листопада 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк В. К., просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк В. К., порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що копію постанови Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року він отримав 25 жовтня 2024 року, на підтвердження зазначеного надано копію поштового конверту.

Причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України необхідно поновити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогоднішній день, цей розмір обмежений тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 39 253,01 грн. Ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн).

В ухвалі Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2024 року про відкриття провадження у справі зазначено, що ця справа є малозначною, не відноситься до категорій справ, передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, а тому підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Незгода відповідача з ухваленим судовим рішенням у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для заявника або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення умалозначній справі, підлягали б касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк В. К., подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк Віктор Кузьмич, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішеньзадовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Железняк Віктор Кузьмич, на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович