Ухвала

від 05.12.2024 по справі 337/285/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 337/285/24

провадження № 61-16089ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 39 253,01 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних в розмірі 6 177,75 грн, інфляційні втрати в сумі 33 075,26 грн, в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору - 1 211,20 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, а всього - 43 464,21 грн.

У касаційній скарзі, поданій 24 листопада 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Железняк В. К., просив скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року (провадження № 61-15686ск24) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Железняк В. К., на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у цій справі відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У листопаді 2024 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року необхідно відмовити з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 30 = 90 840,00 грн) та становить 43 464,21 грн.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Проте аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що вказана справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для заявника (підпункт «в») пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

З огляду на наведені доводи, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року, за результатом розгляду якої судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, відсутні правові підстави для розгляду повторно поданої ОСОБА_1 касаційної скарги на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права, викладеної у пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись пунктами 1, 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник