ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/200/24 Справа № 201/5246/22 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддівсудової палатиу цивільнихсправах Дніпровськогоапеляційного судуу складі:
головуючого Пищиди М.М.
суддів Ткаченко І.Ю., Макарова М.О.
за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року у справі за позовом Споживчого кооперативу «Кращий будинок» до ОСОБА_1 , третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та повернення безпідставно набутого майна, та запозовом третьоїособи,яка заявляєсамостійні вимогина предметспору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна) про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та повернення безпідставно набутого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що СК «Кращий будинок» є замовником будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 . Кооператив як власник збудованого будинку, в тому числі усіх квартир до моменту державної реєстрації права власності на відповідну квартиру за інвестором (член кооперативу), має право звертатись до суду за захистом від незаконної реєстрації прав власності на квартири.
22.12.2021р. державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. незаконно зареєстроване право власності на нежитлові приміщення ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м. та № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м., розташовані на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, підставою для здійснення державної реєстрації були: технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5602-1723-1720-5866, виданий 10.12.2021р., видавник ЄДЕССБ; довідка, серії та номер №ХІІІ-11-2, виданий 08.12.2021р., видавник: Споживчий кооператив «Кращий будинок»; технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5604-7665-5295-0641, виданий 10.12.2021р., видавник: ЄДЕССБ; довідка, серія та номер: №ХІІІ-9-2, виданий 08.12.2021р., видавник: Споживчий кооператив «Кращий будинок».
Проте, відповідно до відомостей позивача, довідки про членство в кооперативі та сплату пайового внеску в повному обсязі № XIII-11-2 та №ХІІІ-9-2 були видані 07.08.2017р. на ім`я члена кооперативу ОСОБА_3 .
Так, 21.03.2017р. між СК «Кращий будинок» і ОСОБА_3 укладено договір № 21/03-3.ХІІІ-9-2.70 про сплату/внесення пайового внеску у СК «Кращий будинок» відповідно до якого СК «Кращий будинок» зобов`язується організувати будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію та передати у власність нежитлове приміщення учаснику, який повністю сплатив/вніс пайовий внесок.
За цим договором за ОСОБА_3 закріплене нежитлове приміщення № ХШ-9-2 площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
21.03.2017р. між СК «Кращий будинок» і ОСОБА_3 укладено договір № 21/03-3.XIII-11-2.52,5 про сплату/внесення пайового внеску у СК «Кращий будинок», відповідно до якого СК «Кращий будинок» зобов`язується організувати будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію, передати у власність нежитлове приміщення учаснику, який повністю сплатив/вніс пайовий внесок.
За цим договором за ОСОБА_3 закріплене нежитлове приміщення № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 повністю сплатила пайовий внесок, про що 07.08.2017р. їй видано відповідні довідки на приміщення № ХІІІ-9-2 та № XIII-11-2.
Право власності на ці приміщення за ОСОБА_3 зареєстроване не було.
Відомостей щодо укладання будь-яких договорів чи зобов`язальних правовідносин на вказані нежитлові приміщення з іншими особами, зокрема, з відповідачем ОСОБА_1 , позивач не має. Приміщення нікому іншому, окрім ОСОБА_3 , не передавались.
Тому державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення здійснена неправомірно, із використанням документів, які не видавались кооперативом, та за зверненням неналежної особи. Крім того, державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення проведена із істотним порушенням ст.ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. № 553).
На підставі викладеного, Споживчий кооператив «Кращий будинок» просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62573329 від 24.12.2021 р.
2. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № XIII-9-2 площею 70 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2545431612020, номер запису про право власності 45917139 від 22.12.2021 р.) розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за відповідачем, ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62573572 від 24.12.2021 р.
4. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № XII-11-2 площею 52,5 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2545444812020, номер запису про право власності 45917438 від 22.12.2021 р.) розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за відповідачем, ОСОБА_1 .
5. Повернути позивачеві безпідставно набуте майно - нежитлові приміщення № XIII-9-2 площею 70 кв.м. та № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м., розташовані на цокольному поверсі будинку N? АДРЕСА_1 . Іирішити питання стосовно судового збору.
У серпні 2022 року до суду звернулася ОСОБА_3 як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що підтримує вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора і державної реєстрації. Проте не погоджується із вимогою про повернення нерухомого майна на користь СК «Кращий будинок», оскільки саме вона є законним власником спірних нежитлових приміщень.
Саме з ОСОБА_3 СК «Кращий будинок» укладені договори сплати/внесення пайового внеску № 21/03-3.XIII-9-2.70 і № 21/03-3.ХІІІ-11-2.52,5 від 21.03.2017р., за якими вона придбала нежитлові приміщення ХІІІ-9-2 та ХІІІ-11-2 за адресою: АДРЕСА_1 , повністю розрахувалась за ці приміщення і отримала довідки про повну сплату пайового внеску.
Відповідно до п. 8.1 договорів оформлення права власності здійснюється в реєстраційній службі (або відповідному органі реєстрації) після введення будинку в експлуатацію, виготовлення уповноваженою особою або організацією технічної документації на будинок та надання учасником довідки «Про здійснення повної оплати пайового внеску», Акту прийому-передачі квартири, що підтверджують його право на отримання нежитлового приміщення як цілісного майнового об`єкту.
Проте, коли вона звернулась до реєстратора для реєстрації права власності на ці приміщення, державним реєстратором повідомлено, що право власності на нежитлові приміщення № ХІІІ-9-2 та ХІІІ-11-2 за адресою: АДРЕСА_1 , вже зареєстровано за іншою особою - ОСОБА_1 .
З наведеного випливає, що, здійснивши реєстрацію за собою права власності на належне їй на законних підставах нерухоме майно, ОСОБА_1 вочевидь порушила право власності ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, просила ОСОБА_3 просила суд:
- визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
- визнати за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № ХІІІ-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 нежитлове приміщення № ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 нежитлове приміщення № ХІІІ-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року позовні вимоги Споживчого кооперативу «Кращий будинок» до ОСОБА_1 (третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна) про скасування державної реєстрації та повернення безпідставно набутого майна задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62573329 від 24.12.2021р., а саме, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2545431612020, номер запису про право власності 45917139 від 22.12.2021р.) розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (розмір частки 1/1).
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62573572 від 24.12.2021р., а саме, про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2545444812020, номер запису про право власності 45917438 від 22.12.2021р.) розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (розмір частки 1/1).
У задоволені іншої частини вимог Споживчого кооперативу «Кращий будинок» - відмовлено.
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (третя особа - Державний реєстратор Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Олена Володимирівна) про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № ХІІІ-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 нежитлове приміщення № ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 нежитлове приміщення № ХІІІ-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Споживчого кооперативу «Кращий будинок» сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., а всього 12481,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 3969,60 грн (т.1, а.с. 166-172).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що СК «Кращий будинок» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За заявою до правління СК «Кращий будинок» ОСОБА_3 від 21.03.2017р. просила прийняти її до членів кооперативу .
21.03.2017р. між СК «Кращий будинок» і ОСОБА_3 укладено договір № 21/03-3.ХІІІ-9-2.70 про сплату/внесення пайового внеску у СК «Кращий будинок» відповідно до якого Споживчий кооператив «Кращий будинок» зобов`язався організувати будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію та передати у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором, учаснику, який повністю сплатив/вніс пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку, а Учасник зобов`язується сплатити пайовий внесок на будівництво нежитлового приміщення відповідно до умов цього договору та законодавства України.
Відповідно до п. 1.5. договору вартість будівництва 7500,00 грн. за 1 квадратний метр загальної фактичної площі, остаточний розрахунок здійснюється згідно фактичної побудованої площі.
Згідно із п. 1.7. договору за ОСОБА_3 закріплене нежитлове приміщення № ХШ-9-2 загальною площею 70 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 (а.с. 24 29).
21.03.2017р. між СК «Кращий будинок» і ОСОБА_3 укладено договір № 21/03-3.XIII-11-2.52,5 про сплату/внесення пайового внеску у СК «Кращий будинок», відповідно до якого Споживчий кооператив «Кращий будинок» зобов`язався організувати будівництво житлового комплексу на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію, передати у власність нежитлове приміщення, обумовлене цим договором, учаснику, який повністю сплатив/вніс пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку, а учасник зобов`язується сплатити пайовий внесок на будівництво нежитлового приміщення відповідно до умов цього договору та законодавства України.
Відповідно до п. 1.5. договору вартість будівництва 7500,00 грн. за 1 квадратний метр загальної фактичної площі, остаточний розрахунок здійснюється згідно фактичної побудованої площі.
Згідно із п. 1.7. договору саме за ОСОБА_3 закріплене нежитлове приміщення № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м., розташоване на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 (а.с. 32 37).
Відповідно до п. 4.1.5. договорів учасник зобов`язаний право не пізніше 5 днів з моменту сплати пайового внеску (після визначення уповноваженою особою або організацією фактично побудованої площі нежитлового приміщення) отримати «Довідку про здійснення повної оплати пайового внеску» для оформлення права власності у відповідному органі реєстрації. Згідно із п. 4.1.6. договорів учасник зобов`язаний не пізніше 5 днів з моменту сплати пайового внеску (після визначення уповноваженою особою або організацією фактично побудованої площі нежитлового приміщення) прийняти від СК за Актом прийому-передачі вказане нежитлове приміщення. Всі витрати, пов`язані з оформленням права власності, бере на себе учасник.
Згідно із п. 4.2. договорів СК зобов`язаний: організувати будівництво будинку та введення його в експлуатацію при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати/внесення пайового внеску. Не пізніше 10 днів з моменту сплати/внесення пайового внеску (після визначення уповноваженою особою або організацією фактично побудованої площі нежитлового приміщення), введення будинку в експлуатацію - передати учаснику за Актом прийому-передачі вказане нежитлове приміщення.
Відповідно до п. 5 договорів учасник сплачує/вносить вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами в п. 2.1. до цього Договору або у відповідних додаткових угодах. У разі зміни загальної площі після визначення уповноваженою особою або організацією фактично побудованої площі нежитлового приміщення, учасник сплачує різницю між внесеним та встановленим відповідно до п. 1.6. цього договору пайовим внеском не пізніше 5 днів з дня проведення звірки із СК.
Відповідно до п. 8.1. оформлення права власності здійснюється в реєстраційній службі (або відповідному органі реєстрації) після введення будинку в експлуатацію, виготовлення уповноваженою особою, або організацією технічної документації на будинок та подання учасником довідки «Про здійснення повної оплати пайового внеску», Акту прийому-передачі нежитлового приміщення, що підтверджують його право на отримання нежитлового приміщення як цілісного майнового об`єкту.
ОСОБА_3 сплатила пайові внески. 07.08.2017р. ОСОБА_3 видані довідки № ХІІІ-9-2 та № XIII-11-2 про повну сплату пайових внесків (а.с. 31-39), а також складені відповідні акти про сплату внесків від 24.04.2017р. (а.с. 30, 38).
Однак право власності на вказані приміщення ОСОБА_3 не зареєструвала.
Водночас, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, 22.12.2021р. державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. зареєстроване право власності на нежитлові приміщення ХІІІ-9-2 площею 70 кв.м. та № XIII-11-2 площею 52,5 кв.м., розташовані на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 , за іншою особою - ОСОБА_1 .
Підставою для здійснення державної реєстрації є: технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5602-1723-1720-5866, виданий 10.12.2021р., видавник ЄДЕССБ; довідка, серії та номер № ХІІІ-11-2, виданий 08.12.2021р., видавник: Споживчий кооператив «Кращий будинок»; технічний паспорт, серія та номер: ТІ01:5604-7665-5295-0641, виданий 10.12.2021р., видавник: ЄДЕССБ; довідка, серія та номер: № ХІІІ-9-2, виданий 08.12.2021р., видавник: Споживчий кооператив «Кращий будинок» (а.с. 21 22).
Довідки про членство в кооперативі та сплату пайового внеску в повному обсязі № XIII-11-2 та №ХІІІ-9-2 видані 07.08.2017р. лише члену кооперативу ОСОБА_3 .
На звернення ОСОБА_3 від 04.07.2022р. щодо підстав державної реєстрації за іншою особою, головою правління СК «Кращий будинок» надана відповідь від 18.07.2022р. № 18-07/12-22 про те, що згідно даних обліку СК «Кращий будинок» жодних договірних чи зобов`язальних правовідносин щодо придбання ОСОБА_3 спірних приміщень з іншими особами не існує, ці приміщення нікому не передавались (а.с. 45, 46).
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів задоволено. Призначено по справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизи документів.
06 листопада 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшов висновок експерта №330-24 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив із того, що саме у третьої особи по справі - ОСОБА_3 існують перешкоди у розпорядженні власністю спірними кооперативними приміщеннями, набутими правомірно, за наслідками сплати пайових внесків, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності, витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, створена фізичними і (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської чи іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основі самоврядування.
Відповідно до ст. 384 ЦК України (у редакції на момент спірних правовідносин) будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до ст. 19-1 Закону України «П кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. № 5 суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст. 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. № 553) у разі коли право власності на закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договору або закону набувається іншими особами, відмінними від замовника будівництва, або відповідно до договору набувається у спільну власність замовником будівництва та іншими особами, державному реєстратору подається відповідний договір, що передбачає набуття права власності на закінчений будівництвом об`єкт іншою особою, відмінною від замовника будівництва, або набуття права спільної власності замовника будівництва та іншої особи, чи у випадках, передбачених законом, інший документ, що підтверджує факт набуття права власності іншою особою, відмінною від замовника будівництва.
Якщо договір, за яким набувається право власності на закінчений будівництвом об`єкт іншими особами, відмінними від замовника будівництва, укладено не з відповідним замовником будівництва, державному реєстратору подаються договори, на підставі яких встановлюється послідовність переходу майнових прав на такий об`єкт від замовника будівництва до інших осіб та в подальшому до набувача права власності на закінчений будівництвом об`єкт.
У разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Згідно із п. 57 вказаного Порядку№ 1127 для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на момент здійснення державної реєстрації) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-208цс18, зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрації прав власності на спірне майно здійснена за іншою особою, аніж яка повністю сплатила пайові внески за будівництво спірних об`єктів, а тому ці рішення порушують право дійсного власника нерухомого майна.
Встановлено, що саме ОСОБА_3 є власником майна, яке набуте відповідачем ОСОБА_1 без відповідної правової підстави, заволодівши ним шляхом здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно за собою.
В частині другій статті 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року, далі Закон № 1952-IV) встановлювався порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Проте згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону № 1952-IV викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав.
Водночас у пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
За змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про державну реєстрацію припинення прав чи припинення обтяжень, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі № 1952-IV.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2022р. по справі № 354/397/17 (провадження № 61-12208св21).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для здійснення державної реєстрації були довідки серії та номер №ХІІІ-11-2 від 08.12.2021р. та №ХІІІ-9-2 від 08.12.2021р., які Споживчий кооператив «Кращий будинок» не видавав, а тому державна реєстрація власності за ОСОБА_1 здійснена на підставі документів, яких не існувало, оскільки пайові внески за спірні об`єкти внесені зовсім іншою особою ОСОБА_3 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у саме у третьої особи по справі - ОСОБА_3 існують перешкоди у розпорядженні власністю спірними кооперативними приміщеннями, набутими правомірно, за наслідками сплати пайових внесків.
Окрім того, згідно висновку експерта №330/24 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, вбачається що, з копій витягу неможливо встановити справжність підпису голови зборів ОСОБА_4 та секретаря зборів ОСОБА_2 , оскільки підписи являють собою відтиски, що нанесені рельєфним кліше-факсиміле.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції зроблені висновки на підставі недопустимих та неналежних доказів зі сторони позивача та з упередженим ставленням до їх оцінки, то ці доводи є суб`єктивним ставлення відповідача до наданих позивачем доказів та не заслуговують на увагу.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в судді першої інстанції.
Повноваження представника СК «Кращий будинок» - адвоката Більцана К.М. підтверджені ордером від 03.08.2022р., договором № 06-06/22 про надання правової допомоги від 06.06.2022р. та додатковою угодою № 1 від 06.06.2022р. (а.с. 5, 47 - 50).
У додатковій угоді № 1 від 06.06.2022р. сторони обумовили фіксований розмір гонорару у розмірі 15000,00 грн. (а.с. 50) та склали акт прийому-передачі від 06.06.2022р. грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. (а.с. 51).
Таким чином, СК «Кращий будинок» підтверджено розмір витрат на оплату послуг адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Споживчого кооперативу «Кращий будинок» стягнув 10000,00 грн.
Враховуючи, що витрати на професійну правничу допомогу в присудженому судом першої інстанції розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, надані адвокатами послуги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, тому відсутні правові підстави для стягнення усієї заявленої суми судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, про що зазначено судом.
Стосовно витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції СК «Кращий будинок» та ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі«East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи.
А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України).
У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.
Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України).
Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси Споживчого кооперативу Кращий Будинок у суді апеляційної інстанції представляє адвокат Більцан К.М., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №06-06/22 від 06 червня 2022 року та ордеру від 07 вересня 2023 року. Інтереси ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції представляє адвокат Завгородній О.С., який діє на підставі договору про надання юридичних послуг №28/06/2023 від 28 червня 2023 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю№2606 .
14 вересня 2023 року представник Споживчого кооперативу Кращий Будинок адвокат Більцан К.М., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому поставив питання про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги у сумі 40 000 грн. До відзиву було додано договір про надання правової допомоги №06-06/22 від 06 червня 2022 року, додаткову угоду № 2 від 07 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги №06-06/22 від 06 червня 2022 року, акт приймання-передання наданих послуг з правової допомоги від 13 вересня 2023 року.
У п.2 Додаткової угоди встановлена вартість 1години надання адвокатом послуг у розмірі 2500 грн.
З акту приймання-передання наданих послуг з правової допомоги від 13 вересня 2023 року, вбачається перелік послуг з погодинним відображенням змісту витраченого часу, що в загальному розмірі становить 16 годин вартість 40 000 грн.
15 вересня 2023 року представник ОСОБА_3 адвокат Завгородній О.С., надав відзив на апеляційну скаргу, в якому поставив питання про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги у сумі 30 000 грн. До відзиву було додано договір про надання юридичних послуг №28/06/2023 від 28 червня 2023 року, акт приймання-передання наданих послуг з правової допомоги від 14 вересня 2023 року.
У п.2 акту приймання-передання встановлена вартість 1години надання адвокатом послуг у розмірі 2000 грн.
З акту приймання-передання наданих послуг з правової допомоги від 14 вересня 2023 року, вбачається перелік послуг з погодинним відображенням змісту витраченого часу, що в загальному розмірі становить 15 годин вартість 30 000 грн.
Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, з врахуванням фактично виконаної адвокатами СК Кращий Будинок та ОСОБА_3 роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатами на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь СК Кращий Будинок витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн., та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн .
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Споживчого кооперативу Кращий Будинок витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123494946 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Пищида М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні