Постанова

від 21.11.2024 по справі 646/2339/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/2339/23 Головуючий суддя І інстанції Блага І. С.

Провадження № 22-ц/818/2842/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:Департамент службу справахдітей Харківськоїміської ради,Служба усправах дітейпо Основ`янськомурайону Департаментуслужб усправах дітейХарківської міськоїради,провизначення місцяпроживання дитиниз батьком,припинення стягненняаліментів,повернення грошовихкоштів,сплачених вякості аліментів,стягнення аліментівна утриманнядитини,та зазустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи:Служба усправах дітейпо Основ`янськомурайону Департаментуслужб усправах дітейХарківської міськоїради,Служба усправах дітейБуринської міськоїради,про визначеннямісця проживаннясина зматір`ю,за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 адвоката Курила Сергія Леонідовича на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 травня 2024 року, по цивільній справі № 646/2339/23,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Курила С.Л. - звернувся до суду з позовом, яким просив:

- визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом батьком позивачем ОСОБА_1 ;

- припинити стягнення з позивача аліментів, які стягуються на користь відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 на підставі рішення Буринського районного суду Сумської області від 19.05.2022р.;

- повернути кошти, сплачені в якості аліментів ОСОБА_2 за час проживання дитини з батьком у розмірі 7880 грн. 42 коп.;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2014р. було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина ОСОБА_3 . На підставі рішення суду від 19.05.2022р. ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання сина. З середини листопада 2022 року дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1 . Вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина відвідує спортивну секцію та школу поруч з місцем проживання. Останнім часом життя дитини з матір`ю не було благополучним. Через сутички між дитиною, її мамою та новим чоловіком мами доводилося викликати поліцію. Дитина скаржилася батьку на напружену атмосферу вдома. Після того, як батько забрав дитину до себе, мати не спілкувалася з сином, не займалася його вихованням та розвитком, не допомагала матеріально. Батько дитини ОСОБА_1 добре характеризується на роботі, має гідні умови життя, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, займається розвитком дитини. Оскільки за той час, коли дитина проживала з батьком, мати дитини не вживала заходів для припинення отримання нею аліментів або направлення аліментних коштів на утримання сина, вона має повернути кошти, сплачені за період з 01.12.2022р. по 01.05.2023р. у розмірі 7880 грн. 42 коп. Тому стягнення аліментів з позивача ОСОБА_1 повинно бути припиненим з 18.05.2023р.

Адвокат Шайхлісламова Я.В. - представниця відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 подала зустрічний позов, яким просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 .

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що з 09.04.2011р. сторони перебували у шлюбі, який рішенням Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2014р. було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 . Від народження дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . З 01.09.2017р. по 23.02.2023р. дитина навчалася у Буринському міському ліцеї №1 ім. В.М. Кравченка Буринської міської ради, де мала багато друзів. Крім того, дитина перебуває на обліку у сімейного лікаря у КНП «Буринська лікарня» на підставі відповідної декларації. Саме мати турбується про здоров`я сина. З 21.05.2015р. ОСОБА_2 працює мікробіологом у ТОВ «Буринський молокозавод» та наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 21.12.2020р. За місцем роботи позивачка за зустрічним позовом характеризується позитивно, має достатній стабільний дохід для забезпечення потреб сім`ї. Її сім`я проживає у приватному будинку, в якому створені необхідні умови для комфортного проживання. Позивачкою за зустрічним позовом забезпечено усі необхідні умови для фізичного, розумового, морального та соціального розвитку дитини. Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2014р. про розірвання шлюбу між сторонами та рішенням того ж суду від 19.05.2022р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утримання, а батько проживає окремо та не надає матеріальної допомоги. При цьому ОСОБА_1 працює та має можливість забезпечувати дитину. Проте, він ухилявся від сплати аліментів на утримання сина за виконавчим провадженням №70519829 та сплатив заборгованість за весь час нарахування аліментів лише перед зверненням до суду зі своїм позовом. Позивачка не чинила перешкод батькові у спілкуванні з сином. ОСОБА_1 не опікувався здоров`ям дитини, не надавав кошти на лікування дитини, ухиляючись від виконання обов`язків з утримання дитини. Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 08.11.2021р. про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином було встановлено, що мати дитини не чинить перешкод батькові у спілкуванні з сином, але ОСОБА_1 створює штучні умови для негативної оцінки обставин справи. У листопаді 2022 року ОСОБА_2 погодилася, щоб дитина провела зимові канікули зі своїм батьком у місті Харкові. Сторона домовилися, що син проведе з батьком час до новорічних свят, після чого повернеться до матері. У січні 2023 року ОСОБА_1 відмовився повертати сина матері. У телефонні розмові з сином ОСОБА_2 погодилася, щоб ОСОБА_5 провів у батька час до початку очного навчального семестру 30.01.2023р., оскільки до цього моменту навчання проводилося у дистанційному режимі. Але ОСОБА_1 дитину так і не повернув та через деякий час перестав виходити на зв`язок. Тому 02.02.2023р., 04.02.2023р. та 16.02.2023р. позивачка була змушена звернутися до поліції з заявою про порушення батьком дитини встановленого рішенням суду порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Коли позивачка приїжджала до м.Харкова, щоб побачитися з сином, ОСОБА_1 без її відмова вивіз дитину до м.Києва, переховуючи його від матері. Крім того, у лютому 2023 року позивачка дізналася, що 27.02.2023р. ОСОБА_1 без її відома та згоди влаштував сина до навчального закладу у м. Харкові. На підставі довідки Харківської загальноосвітньої школи №10 та за заявою ОСОБА_1 дитину було відраховано з Буринського міського ліцею №1. Таким чином батько самовільно позбав сина звичного середовища за місцем проживання. Крім того, батько дитини намагається сформувати у дитини прихильність до себе, даруючи йому смартфон, ігрову приставку, телевізор та диски з іграми з віковим обмеженням до 18 років, які шкодять здоров`ю дитини. В той же час мати дитини контролює дозвілля дитини, яке пов`язано з користуванням ним електронними гаджетами. В період, коли ОСОБА_5 перебував у батька, мати помітила відстороненість дитини від неї. Розмови по телефону стають дедалі коротшими, а емоційний зв`язок сина до матері згасає. Тому визначення місця проживання дитини з матір`ю є доцільним та відповідає найкращим інтересам дитини.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 травня 2024 року було відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 .

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 .

Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Суд при цьому виходив з того, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження ті обставини, на які позивач посилався як на підставу свого позову.

В той же час, обставини, на які посилалася відповідачка в обґрунтування зустрічного позову, були підтверджені під час розгляду справи, оскільки інтереси дитини вимагають визначення її місця проживання разом з матір`ю.

Оскільки суд визначає місце проживання дитини з відповідачкою, підстав для припинення стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, немає.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про повернення суми сплачених відповідачці аліментів, то не встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач намагався якимось чином встановити зв`язок з відповідачкою, у тому числі, для вирішення питання про її участь в утриманні дитини.

А той факт, що уся сума заборгованості за аліментами була сплачена позивачем лише напередодні звернення до суду з позовом, свідчить не про його щирі наміри, а про намагання створити певні умови для пред`явлення позовних вимог до відповідачки.

Крім того, позивач свідомо сплатив аліменти за той період, коли дитина проживала з ним, хоча в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність у позивачки такого права.

З цим не погодився позивач ОСОБА_1 і через свого представника адвоката Курила С.Л. подав апеляційну скаргу, в якій поставив питання про скасування рішення про задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

На обґрунтування скарги вказав наступні доводи.

Дитина дійсно гарно та добре себе почуває, проживаючи з батьком, батько слідкує за здоров`ям дитини, приділяє увагу всебічному розвитку сина, як духовному, моральному так і фізичному та соціальному. Дитина навчається, спілкується з друзями, займається додатково в спортивній секції. Тобто проживання із батьком, інтереси дитини повністю забезпечені та враховані, коли як у новій сім`ї із вітчимом не завжди враховуються його інтереси повністю забезпечені та враховані, коли як у новій сім`ї із вітчимом не завжди враховуються його інтереси.

Також зауважує, що за наявності маленької дитини, у матері немає можливості приділяти увагу сину в тому обсязі, як це було раніше, особливо враховуючи його вік, який є підлітковим та вимагає особливої уваги зі сторони батька.

Наголошує, що син особисто зауважує, що відносини із вітчимом у нього погані.

Судом не враховано наявність диску з аудіозаписом фрагменту розмови дитини з мамою, який було надано у відзиві на зустрічну позовну заяву від 08.08.2023, що наявний в матеріалах справи.

Вказує, що з урахуванням бажання самого сина, місце проживання дитини має бути встановлено саме з батьком, а також його має бути звільнено від сплати аліментів та встановлення обов`язку сплачувати аліменти на утримання сина.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 адвокат Мойсюк А.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказує, що ОСОБА_1 не було надано документів на підставі яких Харківською міською радою було ухвалене рішення та зроблено висновок про наявність належних умов, а також не надано інших доказів, що могли б підтвердити даний факт. Тим самим суд позбавлено можливості безпосередньо дослідити докази, які мають значення для встановлення даного факту, а відтак, наявність належних умов для проживання дитини разом з батьком позивачем не підтверджена.

Також ОСОБА_1 не було надано до суду доказів на підтвердження того, що за час навчання дитини у новому навчальному закладі його загальна успішність покращилась.

Вказує, що протягом усього періоду, коли ОСОБА_5 проживав разом із матір`ю , ухиляючись від виконання батьківських обов`язків, ОСОБА_1 всупереч інтересам дитини, діяв лише з метою формування позитивного ставлення останнього до себе, у той час як авторитет матері у очах дитини знижувався.

Вважає, що суд у повному обсязі врахував усі обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку щодо показань ОСОБА_3 , такий висновок відповідає фактичним обставинам та відповідно рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників, вивчила матеріали справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Відмовляючи у позові суд вказав наступне:

З наданих суду доказів вбачається, що за час проживання з матір`ю дитина отримала належне виховання.

При цьому воно було забезпечено таким чином, щоб дитина не втрачала емоційний зв`язок зі своїм батьком.

Отже, саме відповідачкою було забезпечено належні умови для виховання та інтелектуального, духовного й фізичного розвитку дитини, у оскільки основи особистості закладаються, перш за все, у сімейному середовищі.

В той же час, за час проживання дитини з позивачем емоційний зв`язок дитини з матір`ю очевидно був дуже послаблений.

Суду не надано доказів на підтвердження того, щоб позивач заохочував дитину до спілкування з матір`ю та підтримання з нею зв`язку.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6 , оскільки вважає, що особисті стосунки свідка з позивачем, який його сином, та відповідачкою, яка є його колишньою невісткою та з якою у позивача спірні відносини, вплинули на його об`єктивність та неупередженість по відношенню до сторін. Крім того, частина цих показань надана зі слів дитини.

При цьому суд бере до уваги відсутність доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_5 , зокрема, застосування до нього фізичного та психологічного насилля як самою відповідачкою, так і її чоловіком ОСОБА_7 .

Крім того, суду не надано об`єктивного медичного підтвердження переживання дитиною галюцинацій внаслідок дій її матері чи вітчима.

При цьому суд звертає увагу, що батько дитини не звертався до відповідного спеціаліста (лікаря) з цього питання, як мало б бути, якщо б у позивача дійсно виникли серйозні причини побоюватися за ментальне здоров`я дитини, на яке могла б впливати негативна поведінка відповідачки та її чоловіка. Разом з тим, у судовому засіданні дитина надала таке ж визначення галюцинаціям, яке могла б надати ілюзії чи фантазії.

Отже, оцінюючи показання дитини у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, суд приходить до висновку, що вони радше свідчать про поступову втрату емоційного зв`язку дитини зі своєю матір`ю, аніж про дійсні факти неприйнятної поведінки відповідачки та її чоловіка.

Показання були надані дитиною під час проживання з батьком, коли дитина повністю перебувала під впливом батька більше року, а мати була повністю позбавлена такого впливу, тобто в умовах відсутності зв`язку дитини зі своєю матір`ю.

В той же час, встановлені судом факти свідчать про те, що позивачкою належно виконуються її батьківські обов`язки по відношенню до дитини. Більш того, протягом тривалого часу тягар відповідальності за дитину, її здоров`я, матеріальне благополуччя та розвиток несла саме відповідачка при мінімальній участі позивача у житті дитини. При цьому перешкод у спілкуванні та вихованні дитини відповідачка позивачу не чинила.

Проте, проживши з батьком більше року, дитина не відчуває потреби у спілкуванні з матір`ю.

Що стосується пояснень дитини про харчування, то будь-яких доказів на підтвердження того, що він не мав повноцінного харчування під час проживання з матір`ю, суду не надано.

Під час допиту ОСОБА_3 посилався на відсутність у нього друзів та широкого кола спілкування у м.Буринь. Проте, надана за місцем його навчання у м.Буринь характеристика свідчить про протилежне.

Ці обставини свідчать про те, що позивач насправді не намагається убезпечити дитину від негативної поведінки відповідачки та її чоловіка, як він про це стверджує, а створює такі умови, щоб позбавити дитину прихильності до матері, навіть якщо він робить це несвідомо.

Що стосується показань свідка ОСОБА_8 , то за правилами ч.2 ст.90 ЦПК України вони не є допустимим доказом фактів насилля над дитиною з боку відповідачки та її чоловіка.

Будь-яких інших доказів таких фактів суду не надано, а показання свідка ОСОБА_8 надані зі слів дитини, критичну оцінку показань якої судом надано вище.

Таким чином, судом встановлено, що позивач самочинно, без згоди відповідачки, з якою дитина постійно проживає після розірвання шлюбу між сторонами на підставі закону, а також на підставі рішення суду від 03.11.2021р., змінив місце проживання дитини.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що проживання дитини з відповідачкою створювало реальну небезпеку для життя та здоров`я дитини, судом не встановлено.

Факт звернення позивача з заявою про вчинення відповідачкою неправомірних дій щодо дитини, а також внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не мають доказового значення та не доводять факту злісного ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини.

Такі преюдиціальні обставини можуть бути встановлені лише відповідним судовим рішенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції, який доводами скарги не спростовані, виходячи з наступного.

Статтею 11Закону України«Про охоронудитинства» визначено,що сім`яє природнимсередовищем дляфізичного,духовного,інтелектуального,культурного,соціального розвиткудитини,їїматеріальногозабезпечення інесевідповідальність застворення належнихумов дляцього.Кожна дитинамає правонапроживання всім`ї разомз батькамиабо всім`ї одногоз нихта напіклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Положеннями частини третьої статті 9 Конвенції про права дитини гарантоване право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (ч.2 ст.160 СК України).

Положеннями ч.1ст.161СКУкраїнипередбачено,щоякщомати табатько,якіпроживаютьокремо,недійшлизгоди щодотого,зкиміз нихбудепроживатималолітня дитина,спірміжними можевирішуватисяорганомопіки тапіклуванняабосудом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч.2 ст.161 СК України).

Частиною першоюстатті162УКУкраїнивстановлено,щоякщоодин збатьківабоінша особасамочинно,беззгодидругого збатьківчиінших осіб,зякимина підставізаконуаборішення судупроживаламалолітнядитина,абодитячогозакладу (установи),вякомуза рішенняморгануопікита піклуванняабосудупроживала дитина,змінитьїїмісце проживання,утомучислі способомїївикрадення,судзапозовом заінтересованоїособимаєправо негайнопостановитирішенняпро відібраннядитиниіповернення їїзапопередніммісцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Відповідно до ч.1 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч.2 ст.171 СК України).

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч.3 ст.171 СК України).

14.03.2011р. у ОСОБА_1 (надалі позивач) та ОСОБА_4 (надалі - відповідачка) народився син, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 09.04.2011р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Буринського районного управління юстиції у Сумській області.

Шлюб між сторонами був зареєстрований 09.04.2011р. та розірваний рішенням Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2014р.

Відповідачка зареєстрована за адресою: : АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , своїм чоловіком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким вона зареєструвала шлюб 04.07.2023р. та який перебуває на військовій службі по мобілізації.

Ці обставини підтверджується копіями паспорту відповідачки та довідки, яка видана 13.07.2023р. депутатом Буринської міської ради Контопського району Сумської області В.Дериземлею, копією свідоцтва про шлюб, яке видане 04.07.2023р.. Буринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видане свідоцтво серії НОМЕР_2 , а також копією довідки військової частини НОМЕР_3 від 25.05.2022р. №2498.

Відповідно до копії акту обстеження умов проживання, який складено 07.07.2023р. начальником служби у справах дітей Буринської міської ради, житло за вищевказаною адресою розміщене у одноповерховому будинку, має задовільні умови проживання, будинок облаштований меблями та технікою; у дітей є окремі спальні місця, одяг та взуття відповідно до сезону. На момент проведення обстеження у будинку проживають відповідачка, її чоловік ОСОБА_7 та малолітня дитина ОСОБА_9 , 2021р.н.

Копією довідки №6 від 28.06.2023р., яка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод», підтверджується, що відповідачка працює на цьому підприємстві на посаді мікробіолога з 21.05.2015р. та з 21.12.2020р. знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Копією довідки від 27.06.2023р. підтверджується наявність у відповідачки постійного доходу на вищевказаній посаді за період з 01.12.2019р. по 30.11.2020р.

Згідно з копією наданої 29.06.2023р. начальником виробничої лабораторії ТОВ «Буринський молокозавод» характеристики відповідачка є відповідальною та дисциплінованою, має організаторські здібності, користується великою повагою у колективі, вміє згладжувати конфліктні ситуації, старанна, працьовита, акуратна, не має шкідливих звичок.

Як свідчить копія довідки №243 від 07.07.2023р. про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, відповідачка не має психіатричних показань, у тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, для виконання робіт підвищеної небезпеки.

Копією довідки від 07.07.2023р. підтверджується, що відповідачка не знаходиться на обліку лікаря-психіатра Буринської центральної районної лікарні.

Чоловік відповідачки ОСОБА_7 має регулярний дохід, про що свідчать та виписки по картковому рахунку, відкритому ОСОБА_7 у АТ «Державний ощадний банк України».

Як свідчить копія декларації від 25.09.2018р. про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, дитина зареєстрована у сімейного лікаря у Комунальному некомерційному підприємстві «Буринська лікарня», його довіреною особою є мати, ОСОБА_4 ; останнє звернення до сімейного лікаря датоване 10.06.2022р., про що сімейний лікарем 30.06.2023р. видано відповідну довідку.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 03.11.2021р. у справі №574/329/21 між тими ж сторонами було визначено спосіб ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною наступним чином:

- кожної першої та третьої суботи місяця з 9.00 год. до 18.00 год., а також кожної другої та четвертої неділі місяця з 9.00 год. до 18.00 год. без участі матері дитини ОСОБА_4 та без виїзду за відсутності попереднього узгодження з матір`ю дитини за межі населеного пункту, де проживає дитина;

- щороку в період літніх шкільних канікул, за згодою дитини, якщо це не зашкодить її лікуванню, до чотирнадцяти днів поспіль, без виїзду за межі країни та з можливістю виїзду за межі населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини не пізніше ніж за сім календарних днів;

- щороку в період зимових шкільних канікул, за згодою дитини, якщо це не зашкодить її лікуванню, до трьох днів поспіль, без виїзду за межі країни та з можливістю виїзду за межі населеного пункту, де проживає дитина, без супроводу матері, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини не пізніше ніж за сім календарних днів;

- кожен день народження дитини ОСОБА_3 , тобто 14 березня, або наступний після нього день, протягом чотирьох годин в узгоджений з матір`ю дитини час, за згодою самої дитини, якщо це не зашкодить її навчанню та лікуванню, за участі батьків ОСОБА_1 , без участі матері дитини ОСОБА_4 та без виїзду за відсутності попереднього узгодження з матір`ю дитини за межі населеного пункту, де проживає дитина;

- на кожне державне свято України, або у будь-який інший день за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та згодою самої дитини, якщо це не зашкодить її навчанню та лікуванню, без участі матері дитини ОСОБА_4 та без виїзду за відсутності попереднього узгодження з матір`ю дитини за межі населеного пункту, де проживає дитина;

- у разі хвороби дитини, відвідувати її за місцем фактичного перебування.

Крім того вказаним судовим рішенням було зобов`язано сторони завчасно повідомляти один одного про відсутність можливості побачення ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , у визначений судом, або раніше узгоджений між ними, час.

Також вказаним рішенням суду було встановлено наступні обставини:

- дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - проживає з матір`ю ОСОБА_4 у м.Буринь Сумської області, а батько дитини КрасніковВ.В. проживає окремо у м.Харкові;

- обставин, які б свідчили про перешкоджання ОСОБА_4 . спілкуванню ОСОБА_1 з сином, немає;

- малолітній ОСОБА_3 має ряд захворювань зору, в зв`язку з чим потребує постійних оглядів у лікаря та періодичного лікування, організацією та забезпеченням лікуванням сина ОСОБА_5 займається його матір ОСОБА_4 , і таке лікування здійснюється в населених пунктах наближених до її місця проживання.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 19.05.2022р. у справі №574/806/21 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Вищезазначеним рішенням суду від 19.05.2022р. встановлено, що дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, а батько проживає окремо та не надає належної матеріальної допомоги на утримання його малолітнього сина.

Як вбачається з копій розрахунку заборгованості по аліментам, який виконаний 16.05.2023р. головним державним виконавцем Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції у виконавчому провадженні №70519829 з виконання вищевказаного рішення суду від 19.05.2022р., а також квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 11.05.2023р., позивач мав заборгованість зі сплати аліментів від початку відкриття провадження, тобто з грудня 2022 року.

Станом на кінець квітня 2023 року ця заборгованість складала 25'021 грн. 19 коп.

Ця сума була погашена позивачем лише 11.05.2023р., тобто менш ніж за три тижні до звернення до суду з позовом.

При цьому позивач працює у ТОВ «ОХОРОНА ЗАХИСТ» з 01.06.2021р. та має регулярний дохід, про що свідчить копія довідки, виданої цією юридичної особою.

Також виконавцем було нараховано позивачу штраф у розмірі 5243 грн. 37 коп., який позивачем був сплачений 16.05.2023р. згідно з копією банківської квитанції від 16.05.2023р.

Згідно з копією сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії РРТ №939276 від 15.05.2023р. та медичної довідки про проходження оглядів серії ААН №424815 від 15.05.2023р. позивач не має наркологічних та психіатричних протипоказань до виконання обов`язків охоронця.

Дитина, ОСОБА_10 , навчався у Буринському міському ліцеї №1 імені В.М.Кравченка Буринської міської ради Сумської області з 01.09.2017р. по 23.02.2023р. та був відрахований на підставі довідки Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Харківської міської ради від 08.02.2023р. та заяви батька, ОСОБА_1 , від 15.02.2023р. Це підтверджено копією довідки №157, яка видана 15.03.2023р. Буринським міським ліцеєм №1 імені ОСОБА_11 .

Директором ліцею та класним керівником дитини була надана характеристика від 15.03.2023р., згідно з якою ОСОБА_10 зарекомендував себе к старанний та дисциплінований учень, навчався не у повну міру своїх сил та потребував постійного контролю, під час очного навчання не завжди був уважний, хоча регулярно виконував домашні завдання; під час дистанційного навчання часто був присутній на відеозустрічах, домашні завдання надсилав не завжди і не вчасно; до виконання доручень ставився відповідально, скромний, веселий, товариський, самостійний; за час навчання у ліцеї мав багато друзів, підтримував дружні стосунки з багатьма учнями; батьки приділяють належну увагу вихованню сина.

Відповідно до характеристики, наданої директором Харківської загальноосвітньої школи №10, ОСОБА_10 навчається у цьому навчальному закладі з 27 лютого 2023р.; зарекомендував себе як дисциплінований учень, навчається не в повну міру своїх сил, на онлайн-уроках уважний, виконує домашнє завдання, має добрий загальний розвиток, до виконання громадських доручень ставиться відповідально; веселий, товариський, стриманий, дисциплінований; під час дистанційного навчання підтримує дружні стосунки з багатьма учнями; батько приділяє належну увагу вихованню, цікавиться навчанням сина.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що за час навчання дитини у новому навчальному закладі його загальна успішність покращилась.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.03.2023р. №122 було визначено місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком, ОСОБА_1 .

При цьому до суду не були надані підстави прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування та висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, або рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету ХМР, на який є посилання у зазначеному рішенні виконкому ХМР.

Згідно з копією договору найму житлового приміщення від 01.01.2023р. позивач орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , для проживання двох осіб строком до 01.01.2024р.

Доказів на підтвердження продовження строку дії вказаного договору суду також не надано.

Також суду не надавалися і у справі відсутні докази на підтвердження наявності належних умов для проживання та навчання дитини за вказаною адресою.

Як вбачається з копії довідки від 06.06.2023р. №6333-5002798937, яка видана Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, позивач взяти на облік як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки від 02.06.2023р. №6333-5002794341, яка видана Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , взяти на облік як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивач пояснював, що за вказаною адресою проводиться ремонт, тому вони з дитиною тимчасово переїхали до іншого житла за адресою: АДРЕСА_4 .

04.02.2023р. відповідачка звернулася до органу поліції у м. Харкові з заявою, якою просила вжити заходів до позивача, який відмовляється повертати їй дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч рішення суду у справі №574/329/21, яким визначено час спілкування та відвідування батьком дитини.

Позивач цих обставин не спростував, що свідчить про те, що саме позивач у односторонньому порядку змінив місце проживання дитини і при цього не довів належними і допустимими доказами, що це було необхідно в інтересах дитини.

Свідок ОСОБА_6 пояснив у судовому засіданні, що позивач є його сином. З листопада 2022 року дитина, ОСОБА_10 , проживає разом з позивачем та свідком за адресою: АДРЕСА_1 . Коли дитина проживала з матір`ю у м. Буринь, свідок разом з позивачем періодично приїжджали провідати дитину, але відповідачка перешкоджала їх спілкуванню, знаходячи якість приводи. Тому їм на спілкування з ОСОБА_5 залишалося лише кілька годин до 18.00 години. Відповідачка недбало ставилася до подарунків, які позивач та свідок дарували ОСОБА_5 . Дитина скаржилася свідкові на те, що мати і вітчим б`ють його. Крім того, ОСОБА_5 телефонував свідкові вночі, плакав, скаржився на галюцинації, просив забрати.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є подругою позивача. ОСОБА_10 при ній розповідав своєму батькові, що над ним знущалися, що мати з вітчимом будили його серед ночі та лякали його, стоячи у темряві.

Допитаний у судовому засіданні за правилами ст. 232 ЦПК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив, що батько забрав його до м. Харкова у грудні 2022 року, і з того часу він проживає з батьком. Деякий час тому вони з батьком переїхали у іншу квартиру у АДРЕСА_5 у нього було мало знайомих, він спілкувався лише з членами сім`ї. Він добре почувався, коли проводив час з друзями. Потім у нього з`явився молодший брат, мама просила допомогти за ним доглянути, і він не міг вже спілкуватися з друзями. З вітчимом у нього погані стосунки. Одного разу він пізно ввечері виходив з кімнати та раптом натрапив на вітчима і злякався. Після цього у нього були галюцинації йому здавалося щось, чого не було насправді. Повноцінно харчуватися він став тоді, коли переїхав до батька. За час проживання з батьком він спілкувався з мамою, лише коли вона йому телефонувала.

Суд обґрунтовано критичного поставився до вказаних показань позивача та сина, який був позивачем безпідставно позбавлений можливості спілкування з матір`ю, та тривалий час після цього перебував під впливом свого батька-позивача у справі, у якого виникли неприязні стосунки з матір`ю дитини відповідачкою у цій справі.

З наданих суду доказів вбачається, що за час проживання з матір`ю дитина отримала належне виховання.

При цьому воно було забезпечено таким чином, щоб дитина не втрачала емоційний зв`язок зі своїм батьком.

Отже, відповідачкою було забезпечено належні умови для виховання та інтелектуального, духовного й фізичного розвитку дитини, у оскільки основи особистості закладаються, перш за все, у сімейному середовищі.

В той же час, за час проживання дитини з позивачем емоційний зв`язок дитини з матір`ю очевидно був дуже послаблений.

Суду не надано доказів на підтвердження того, щоб позивач заохочував дитину до спілкування з матір`ю та підтримання з нею зв`язку.

Суд також критично поставився до показань свідка ОСОБА_6 , оскільки правильно вважав, що особисті стосунки свідка з позивачем, який його сином, та відповідачкою, яка є його колишньою невісткою, та з якою у позивача неприязні відносини з приводу спору щодо місця проживання їх дитини, які вплинули на його об`єктивність та неупередженість по відношенню до сторін. Крім того, частина цих показань надана зі слів дитини, які важко за такого зацікавленого впливу з боку батька та відсутності у дитини критичного мислення - визнати об`єктивними та достовірними.

При цьому суд обґрунтовано взяв до уваги відсутність доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_5 , зокрема, застосування до нього фізичного та психологічного насилля як самою відповідачкою, так і її чоловіком ОСОБА_7 .

При цьому у справі дійсно відсутнє об`єктивне медичне підтвердження переживання дитиною галюцинацій внаслідок дій її матері чи вітчима.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наведене свідчить про те, що доводи скарги не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Курила Сергія Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харковавід 10 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді Ю.М.Мальований

О.В.Маміна