Постанова

від 12.12.2024 по справі 569/14262/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/14262/23

Провадження № 22-ц/4815/830/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судовогозасідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачі: ТОВ "Прод Майстер", державний реєстратор Дубенської районної державної адміністрації Ружнілов Олексій Володимирович

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Бевз Т. С. на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2024 року, ухвалене в складі судді Галінської В.В.., повний текст рішення складено 25квітня 2024року у справі № 569/14262/23

в стан овив :

У серпні2023року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер", державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова Олексія Володимировича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності.

Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що на підставі договорів купівлі-продажу від 21.12.2017, укладених з ОСОБА_3 , та посвідчених приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. він набув права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0537 та будову центрального складу, яка на ній розташована.

Рішенням Рівненського міського суду від 26.04.2021 по справі №569/693/21 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.12.2017, за яким право власності на будову центрального складу перейшло до ОСОБА_1 , скасовано рішення приватного нотаріуса Матвійчука О.С., яким право власності зареєстровано за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно. Постановою Рівненського апеляційного суду від 18.11.2021 по справі №569/693/21 рішення першої інстанції по даній справі залишено без змін.

Вказане судове рішення по справі №569/693/21 значиться як підстава припинення права власності ОСОБА_1 на будову центрального складу, при прийнятті державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації Ружніловим О.В. рішення індексний номер 62015164 від 02.12.2021. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №62761666 від 06.01.2022 державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації Ружніловим О.В. зареєстровано право власності на будову центрального складу за ТОВ «Прод Майстер».

Постановою Верховного Суду від 23.02.2022 по справі №569/693/21 скасовано рішення попередніх інстанцій, які були підставою для реєстрації права власності за ТОВ «Прод Майстер» на будову центрального складу.

Вважає, що реєстрація права власності за ТОВ «Прод Майстер» порушує його права, а постанова Верховного Суду від 23.02.2022 по справі №569/693/21 не є правовою підставою для скасування права власності за ТОВ «Прод Майстер».

Просив визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора, якими припинено право власності за позивачем на будову центрального складу і земельну ділянку 5610100000:01:029:0537, та зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна за відповідачем.

Позовна заява ОСОБА_2 обгрунтована тим, що на підставі договорів купівлі-продажу від 21.12.2017, укладених з ОСОБА_3 , що були посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С. набув права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0536 та будову складу скла, що на ній розташована.

02.12.2021 року державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації Ружніловим О.В. без достатніх правових підстав припинено право власності ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0536 та будову складу скла, та, 06.01.2022 здійснив реєстрацію права власності на відповідні об`єкти нерухомого майна за ТОВ «Прод Майстер».

Підставою для припинення права власності на будову складу скла за ОСОБА_2 стало рішення Рівненського міського суду від 26.04.2021 по справі №569/693/21, яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.12.2017 та скасовано рішення приватного нотаріуса Матвійчука О.С., яким право власності зареєстровано за ОСОБА_2 з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно.

В подальшому постановою Верховного Суду від 23.02.2022 по справі №569/693/21 скасовано рішення попередніх інстанцій, які були підставою для реєстрації права власності за ТОВ «Прод Майстер» на будову складу скла.

Також, ухвалами Господарського суду Рівненської області від 12.10.2022 та від 14.12.2022 року по справі №918/393/22 закрито провадження у справі в частині скасування рішень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Матвійчука О.В. як державного реєстратора, на підставі якого право власності на будову складу скла зареєстровано за позивачем; та в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу №2768, виданого 21.12.2017, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказує, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0536 припинено позивачем без достатніх правових підстав.

Вказує, що припинення права власності на об`єкти нерухомого майна: будівлю складу скла та земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0536 порушує права ОСОБА_2 , і такі права можуть бути поновлені лише в судовому порядку. Просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, якими припинено право власності за позивачем на будівлю складу скла і земельну ділянку 5610100000:01:029:0536, та зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна за відповідачем.

Ухвалою суду від 16 листопада 2023 року об"єднано в одне провадження справу № 569/14269/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова Олексія Володимировича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності зі справою № 569/14262/23 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова Олексія Володимировича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності. Справі присвоєно № 569/14262/23.

Рішенням Рівненськогоміського судуРівненської областівід 15квітня 2024року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова Олексія Володимировича про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності - відмовлено.

Рішення судумотивовано тим,що оскаржувані позивачами рішення державного реєстратора та державна реєстрація здійснені на підставі судового рішення, яке в подальшому скасовано в касаційному порядку. Відповідна постанова суду є підставою для скасування відповідних рішень державного реєстратора.

Разом із цим, позивачі не звертався до державного реєстратора з такою вимогою, а отже не використали законодавчо встановлений механізм для припинення права власності за особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому позивачі обрали неналежний спосіб судового захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові. У цій частині місцевим судом ураховано судову практику Великої Палати Верховного Суду щодо ефективності судового захисту.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Бевз Т. С. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що рішення прийнято без повного та всебічного з`ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Тобто позивачі обрали належний спосіб судового захисту своїх порушених прав.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено, що 21.12.2017 року між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого згідно ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0536, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, 21.12.2017 року між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу, згідно яким ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 будівлю складу скла загальною площею 301,0 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1130 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0536.

Також, 21.12.2017 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого згідно ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:029:0537, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

21.12.2017 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу, згідно яким ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_1 будову центрального складу загальною площею 578,5 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,1657 га, кадастровий номер 5610100000:01:029:0537.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2021 по справі №569/693/21 позовні вимоги ТОВ «Прод Майстер» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер Рівне", Комунальне підприємство "Реєстраційний центр" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Матвійчук Олександр Сергійович про визнання недійними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів задоволено повністю:

- визнано недійсним Договір купівлі-продажу, серія та номер: 2768, виданий (посвідчений) 21.12.2017 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- скасовано рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Матвійчука О.С., як державного реєстратора, № 38898152 від 21.12.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого право власності на Будову складу скла, загальною площею 301,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_2 та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення з припиненням речових прав на нерухоме майно;

- визнано недійсним Договір купівлі-продажу, серія та номер: 2764, виданий (посвідчений) 21.12.2017 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвійчуком О.С., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

- скасовано рішення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Матвійчука О.С., як державного реєстратора, № 38897998 від 21.12.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого право власності на Будову центрального складу, загальною площею 578,5кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1 та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення з припиненням речових прав на нерухоме майно.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року по справі №569/693/21 рішення суду першої інстанції по справі було залишено без змін.

Після ухвалення Рівненським апеляційним судом постанови 04.01.2022 року державним реєстратором Ружніловим О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було внесено відомості про припинення права власності за ОСОБА_2 та зареєстровано право власності за ТОВ «Прод Майстер» право власності на будову складу скла та було внесено відомості про припинення права власності за ОСОБА_1 та зареєстровано право власності за ТОВ «Прод Майстер» право власності на будову центрального складу.

Постановою Верховного Суду від 23.02.2022 року у справі № 569/693/21, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2021 та постанову Рівненського апеляційного суду від 18.11.2021 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної собина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені устатті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При зверненні до практики ЄСПЛ (рішення від19 лютого 2009 року у справі «Марченко М. В. проти України», заява №4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи заявлені відповідні позовні вимоги у справі.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження№ 14-256цс18)).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки викладені,зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

Із позовних заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видно, що спір, який виник між ними та ТОВ «Прод Майстер», стосується права власності на відповідне нерухоме майно. Зокрема, позивачі вважають себе власниками цього майна та відповідно на підставі оспорюваних рішень державного реєстратора, вчинених згідно неіснуючого судового рішення, право власності на спірне майно безпідставно зареєстроване за відповідачем. Разом із цим, позивачі та відповідач не перебувають у договірних відносинах, за яких відповідач міг набути у власність спірне майно. Тобто, позивачі вважають, що спірне нерухоме майно вибуло з їх власності та набуте у власність відповідачем поза їх волею та без належних правових підстав.

Однак, як вбачається із позовних заяв, вони не використали речово-правові способи захисту порушеного, права власності на відповідне (спірне) нерухоме майно, зокрема, незаявляли вимог про витребуванняцього майна з чужого незаконного володіння.

Надавши належну правову оцінку поданим сторонами доказам та правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції, вирішуючи спір, вірно врахував, що постановою Верховного Суду від 23.02.2022 року у справі № 569/693/21, скасовано рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2021 та постанову Рівненського апеляційного суду від 18.11.2021 у цій справі, на підставі якого й здійснено оскаржувані позивачами реєстраційні дії. У задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вказана постанова Верховного Суду є підставою для скасування відповідних рішень державного реєстратора.

При цьому судом зазначено, що позивачі не зверталися до державного реєстратора з відповідною вимогою. У разі відмови уповноваженої посадової особи у вчиненні відповідних реєстраційних дій, заявник має право оскаржити таке рішення у встановленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, правильними є висновки суду про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обрали неналежний спосіб судового захисту свого права, звернувшись до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, державної реєстрації права власності за ТОВ «Прод Майстер» на об`єкти нерухомого майна.

Задоволення вказаних позовних вимог не призведе до відновлення порушених прав позивачів.

Обрання позивачемненалежного (неефективного)способу захисту своїх правтакож є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок міститьсяу постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити належний позов до суду (постановаВеликої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним із засад (принципів) цивільного судочинства є принцип диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141ЦПК Українивідсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокатаБевз Т.С.залишити беззадоволення.

Рішення Рівненськогоміського судуРівненської областівід 15квітня 2024року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12.12.2024 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.