Ухвала

від 28.01.2025 по справі 619/3051/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

28 січня 2025 року

м. Київ

справа № 619/3051/17

провадження № 61-15109вд24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Синельникова Є. В, Шиповича В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Шевченківський ВДВС у

м. Полтаві Східного МУ Міністерства юстиції України).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

У листопаді 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач),

Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., від 20 листопада 2024 року касаційне провадження у справі № 619/3051/17 відкрито, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2024 року матеріали цивільної справи № 619/3051/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 24 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві

Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Синельников Є. В., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю., Шипович В. В. (справа № 619/3051/17, касаційне провадження № 61-15109св24).

25 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід суддів Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В., яка обґрунтована посиланням на обставини, викладені ним у раніше поданій заяві про відвід суддів Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., а саме на те, що зазначена колегія суддів ухвалила рішення в справі № 619/3051/17 з розгляду подібної скарги на бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, тому, на переконання ОСОБА_1 , існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Синельникова Є. В., Шиповича В. В. Крім того зазначає, що судді порушили вимоги статей 51, 129-1 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 3 Конвенції про права дитини, оскільки в справі № 619/3051/17 Верховним Судом вже було розглянуто 9 подібних касаційних скарг та ухвалено рішення, якими не встановлена бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Синельникова Є. В., Шиповича В. В. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 січня 2025 року, заяву про відвід колегії суддівпередано судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ігнатенку В. М.

Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 36 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині восьмій статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що колегія суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Шиповича В. В. виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості суддів діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В. зводяться до незгоди із судовим рішенням від 26 червня 2024 року, яке ухвалено колегією суддів, до якої входили, зокрема, судді Синельникова Є. В., Шиповича В. В.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2024 року в складі колегії суддів Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., розглянуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 29 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня

2024 року у справі № 619/3051/17, у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Дергачівського відділу ДВС у Харківському районі Харківської області Стадніченко Т. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення про встановлення його побачень з дитиною 09 січня 2024 року о 17:00 год. та 11 січня 2024 року о 17:00 год.

При цьому, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана 12 листопада

2024 року, на судові рішення, якими відмовлено у визнанні неправомірною бездіяльності державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романенка М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення про встановлення його побачень з дитиною згідно доручення

від 26 лютого 2024 року - 29 лютого 2024 року о 17:00 годині, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Синельникова Є. В., Шиповича В. В.

Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятим колегією суддів процесуальним судовим рішенням в іншій справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів

у неупередженості та об`єктивності суддів.

Оскільки обставини, на які посилаються заявник як на підставу для відводу колегії суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності суддів Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В. при розгляді касаційної скарги у справі № 619/3051/17, заяву ОСОБА_1 про відвід від участі у розгляді справи суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Синельникова Є. В, Шиповича В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08 липня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко