Рішення

від 18.10.2024 по справі 450/177/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/177/24 Провадження № 2/450/623/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

представника позивача Лазор А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лазор Андрій Олегович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 80000, 00 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 18.10.2021 р. між Позикодавцем - ОСОБА_1 та Позичальником - ОСОБА_2 був укладений Договір позики. Відповідно до п. 2.1 Договору, - Розмір позики становить за цим Договором 80000,00 доларів США під 2 % місячних. Відповідно до Розписки Позичальника (додаток № 1 до Договору) ОСОБА_2 одержала суму в розмірі 80000 доларів США під 2 % місячних згідно договору позики від 18.10.2021 укладеного між Позичальником та Позикодавцем. Вказує, що Сторони домовились, що Позичальник зобов?язується повернути позику до 31.12.2023 року, в готівковому порядку шляхом передачі відповідних коштів Позичальником Позикодавцю ( п.п. 4.1 та 5.2. Договору). Однак станом на 08.01.2024 року - грошові кошти не повернуті. У зв`язку із вищенаведеним, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 07.02.2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 22.02.2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лазор Андрія Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лазор Андрій Олегович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Протоколою ухвалою від 16.04.2024 року суд ухвалив задоволити клопотання, подане на адресу суду разом із відзивом на позовну заяву 25.03.2024 року представником відповідачки адвокаткою Дунас О. М. на позовну заяву та викликати в судове засідання по справі 450/177/24 ОСОБА_3 , а також суд ухвалив завершити підготовчі дії, закрити підготовче засідання на призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 16.04.2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дунас О. М. про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи відмовлено.

25.03.2024року наадресу судупредставником відповідачаподано відзивна позовнузаяву,в якомузазначає,відповідач ОСОБА_2 не погоджуєтьсяз позовноюзаявою позивача,та заперечуєпроти стягненняз неї80000,00доларів СШАна користь ОСОБА_1 знаступних підстав.В позовнійзаяві позивачстверджує проте,що відповіднодо РозпискиПозичальника (додаток №1до Договору) ОСОБА_2 одержала сумув розмірі80000доларів СШАпід 2%місячних згідноДоговору позикивід 18.10.2021року,укладеного міжПозичальником таПозикодавцем. Звертає увагусуду,щодо змістуДоговору Позикивід 18.10.2021року згідноп.6.1.Договору позикивід 18.10.2021року Договірнабуває чинностімоменту передачігрошей всумі визначенійу п.2.1.Договору.Тобто визначальнимдля моментучинності євстановлення фактуреального переданняпозикодавцем позичальникукоштів всумі 80000,00доларів США,згідно п.3.2.Договору позиканадається вготівковому порядкушляхом передачівідповідних коштівПозикодавцем Позичальник,згідно п.3.3.Підтвердженням передачікоштів єрозписка Позичальникапро отриманнякоштів відПозикодавця. Розписка датована18.10.2021роком наданапозивачем якдодаток №1до Договоруне свідчитьпро те,що грошовікошти булипередані насправдіі щовони булипередані саме18.10.2021року.Слід зазначити,що підзмістом Розпискивід 18.10.2021року зазначено,що «грошіпередані вприсутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 »Однак, ОСОБА_5 не булаприсутня 18.10.2021року ніпри написаннівідповідачем Договорупозики,ні Розпискидатованої 18.10.2021року,ні приотриманні відповідачем,як зазначенов Розписці,грошових коштівв сумі80000,00доларів США,а відтак ОСОБА_5 не можепідтвердити тойфакт щоДоговір таРозписку булоскладено 18.10.2021року ікошти дійснобули передані18.10.2021року (Клопотання продопит свідкадолучено довідзиву).Відповідно,відповідач фізичноне моглаотримати коштираніше ніж18.10.2021року,оскільки проце булоб зазначенов самійрозписці абоДоговорі.Відтак,коли Договірпозики набувчинності тачи відбувсяфакт передачікоштів позикодавцемпозичальнику,а отжечи виниклозобов?язання увідповідача щодоповернення 80000,00доларів США. В змістіРозписки незазначено прозобов?язання відповідачаповернути одержані80000,00доларів СШАкоштів тане зазначенопро строктакого повернення. Відтак, враховуючи вищенаведене, відповідач хоча і підписала Договір від 18.10.2021 року та розписку датовану 18.10.2021 року, однак коштів в сумі 80 000, 00 доларів США не отримала. Отже, відповідач вважає, що Договір позики від 18.10.2021 року не є укладеним, оскільки факту передач коштів так і не відбулось, а тому звернення стягнення коштів є необґрунтованим та безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав у ньому наведених, просить такий задоволити у повному обсязі.

Представниця відповідачки в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві, у судове засідання, призначене на 18.10.2024 року повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, будучи належним чином повідомленою про дату час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 12ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії розписки, яка міститься в матеріалах справи, оригінал якої досліджено у судовому засіданні, вбачається, що 18.10.2021 року ОСОБА_2 позичила ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80 000,00 дол. США під 2 % місячних, які зобов`язалася повернути у термін до 31.12.2021 року.

Представник відповідача заперечуючи позов зазначає, що розписка датована 18.10.2021 роком не свідчить про те, що грошові кошти були передані насправді і що вони були передані саме 18.10.2021 року, а також, що ОСОБА_5 не була присутня 18.10.2021 року ні при написанні відповідачем Договору позики, ні Розписки датованої 18.10.2021 року, ні при отриманні відповідачем, як зазначено в Розписці, грошових коштів в сумі 80 000, 00 доларів США, а відтак ОСОБА_5 не може підтвердити той факт, що Договір та Розписку було складено 18.10.2021 року і кошти дійсно були передані 18.10.2021 року, однак жодних доказів на підтвердження своїх заперечень стороною відповідача суду не надано, клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_3 протокольною ухвалою від 16.04.2024 року задоволено, однак остання у судові засідання, датовані 06.06.2024 року, 11.07.2024 року, 23.09.2024 року, 08.10.2024 року та 18.10.2024 року не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, для підтвердження чи спростування такого факту отримання грошових коштів відповідачкою.

Окрім того, не знайшли свого підтвердження твердження представниці відповідачки про відсутність точної дати повернення коштів, оскільки у розписці у пункті 4.1 розділі 4 зазначено, що позику позичальник, а саме ОСОБА_2 , зобов`язується повернути до 31.12.2021 року, що являє собою точний відрізок у часі із об`єктивно наявною кінцевою датою; те, що у розписці не вказано обов`язку щодо повернення коштів відповідачем, то такі твердження на переконання суду спростовані змістом, реквізитами розписки та підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оригінал якої оглянуто у судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що 18.10.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України).

Іноземнавалюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить, тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить вимогам закону та відповідає позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа № 464/3790/16-ц, з якої вбачається, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася можливістю стягнення 3 % річних у доларах США, мотивуючи це тим, що «оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, та передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України».

Судом встановлено, що загальна сума боргу становить 80 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно даних НБУ станом на 08.01.2024 року становить 3046200,00 гривень, які відповідачка на момент розгляду справи судом позивачу не повернула.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачка в термін, встановлений у розписці суму позики не повернула, а саме до 31.12.2021 року, а тому за невиконання грошового зобов`язання з відповідачки підлягає стягненню 80000, 00 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно даних НБУ станом на день подачі позову до суду, а саме 16.01.2024 року становить 3029128, 00 грн.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка с частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи пі інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких доказів, які б спростовували суму боргу за вказаною борговою розпискою відповідачем суду не представлено.

Станом на час подачі позову до суду 16.01.2024 року офіційний курс гривні за даними НБУ становив 37,8641 грн. за 1 долар США.

Таким чином, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає суму основного боргу в розмірі 80 000 доларів США, що є еквівалентом 3029128, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача слід задоволити у повному обсязі, з відповідача на його користь слід стягнути суму судового збору у розмірі 15 140, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 192, 525, 526, 530, 533, 1046, 1047, 1048, 1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Лазор Андрій Олегович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задоволити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) борг за борговою розпискою у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) доларів США.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 15 140, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення буде складено 25.10.2024 року.

СуддяІ. І. Мельничук