Рішення

від 20.12.2007 по справі 24/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20.12.07                                                                                           Справа№ 24/257

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю „Тигрове око”, м.Львів

До відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, м.Львів

Про стягнення 9720,80грн.

                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                            Секретар Савченко Ю.А.                                                       

Представники:

Від позивача – Шилова О.Ж. –представник.

Від відповідача  –не з'явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення заборгованості в сумі 9720,80грн.

        Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №19 від 16.01.06р., за період з січня по червень 2006р. по накладних позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 93113,66грн., за який останній належним чином не розрахувався. Заборгованість відповідача становить 9720,80грн. з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

        Представник позивача в судове засідання з'явився,  позовні вимоги підтримує в повному обсязі.         

        Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 27.11.2007 року поштового відправлення за № 2377537.

        Розглянувши матеріали справи, в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

16.01.2006р. позивачем та відповідачем укладено договір №19 від 16.01.2006р., відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачеві товар, а останній зобов'язувався його прийняти та оплатити.

За період з січня по червень 2006р., по накладних, які є в матеріалах справи, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 93113,66грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується поданими суду довіреностями на отримання товару, виданими відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача, та накладними.

Накладні підписані обома  сторонами та скріплені їх печатками.

Згідно із п. 6.1 - 6.3 договору оплата здійснюється кожного першого та п'ятнадцятого числа місяця за реалізований товар. У разі несплати, покупець повинен повернути товар на першу вимогу постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати отримання такої вимоги. Залишок боргу покупець повинен перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів після надходження вимоги про повернення товару. У випадку, якщо товар залишається нереалізованим протягом 90 календарних днів з дати поставки товару, покупець має право повернути його Постачальнику з одночасним поверненням постачальником оплаченої суми за нереалізовану та повернену частину товару.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив товар частково.

Так, станом на 06.12.2006р. заборгованість відповідача становила 56 617, 84 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками двох сторін, підписи яких  скріплені печатками позивача і відповідача.

В січні - березні 2007р. відповідач  сплатив позивачеві загальну суму 41 149,59грн., підтвердженням чого є платіжні доручення № 3 від 23.01.2007р. на суму 9 000,00 грн., №5407 від 02.02.2007р. на суму 3 000,00 грн. та № 5932 від 27.03.2007р. на суму 29 149,59 грн.

Крім того, в квітні, липні і вересні 2007р. відповідач повернув позивачеві товар  на  загальну суму 5747,45грн., що підтверджено   накладними на повернення товару, які є у матеріалах справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9720,80грн. ( 56 617,84 –41 149,59 –5747,45).

Позивач неодноразово надсилав відповідачеві претензії з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар (претензії  та докази їх надання відповідачеві в матеріалах справи), однак відповідач боргу не сплатив.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України).

   Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено поставку товару відповідачеві упродовж січня-червня 2006р. на суму 93 113,66 грн. Товар підлягав оплаті згідно із умовами договору кожного першого та п'ятнадцятого числа місяця за реалізований товар, а якщо товар залишається нереалізованим протягом 90 календарних днів з дати поставки товару, покупець вправі  був повернути його Постачальнику. Відповідач частково оплатив товар, частково повернув товар позивачеві. Сума заборгованості становить 9 720,80грн. Доказів оплати товару на суму 9 720,80 грн. чи повернення його позивачеві відповідач суду не подав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають до задоволення.

        Крім того, при поданні позову платіжним дорученням №308 від 20.12.2006р. позивач сплатив держмито в сумі 361,34грн., в той час. як  належало до сплати держмито в сумі 102грн., оскільки позов було заявлено на суму 9720,80грн. Отже, позивачем сплачене державне мито у більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 259,34грн. У зв'язку із внесенням держмита у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством, керуючись  п/п 1 ч.1 ст. 8 декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від  21.01.1993р. з наступними змінами і доповненнями, ст. 47 ГПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачеві зайво сплачене держмито в сумі 259,34грн., про що видати довідку.

          З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, а саме: держмито в сумі 102,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85, 116-117 ГПК  України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Ерго”, ідентифікаційний код 22356269, адреса: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Грабовського,11, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тигрове око”, ідентифікаційний код 30162398, адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька,182, - 9720,80грн. боргу, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                

     2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Тигрове око”, ідентифікаційний код 30162398, адреса: 79022, м. Львів, вул. Городоцька,182, зайво сплачене держмито в сумі 259,34грн., про що видати відповідну довідку.

Суддя                                                                                             Хабіб М.