Ухвала

від 13.01.2025 по справі 9/41

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 9/41

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.

розглянувши заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH)

про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І.

від розгляду справи № 9/41

за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України

до Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; Фонд державного майна України; Дрогобицьке комунальне міське "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

про зобов`язання повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, позов задоволено повністю. Зобов`язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України, майно в натурі, передане в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.

Постановою від 22.09.2022 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) залишив без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41, особа, яка не брала участі у справі, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 апеляційну скаргу ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) задоволено. Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41. Скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 20.04.2023 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий; судді: Баранець О. М., Студенець В. І.) скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022. Передав справу № 9/41 до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 9/41 рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 02.10.2024 Верховний Суд (Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Губенко Н. М.) скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у справі № 9/41. Справу № 9/41 передав до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

Ухвалою від 06.11.2024 Західний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.

24 листопада 2024 року ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н. М. - головуючий; Кондратова І. Д., Студенець В. І.

Ухвалою від 18.12.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 9/41 за касаційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024. Розгляд касаційної скарги призначив до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

30 грудня 2024 року на адресу Суду від ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 на підставі пунктів 3, 4, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України. ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) зазначає, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та підтверджують їх заінтересованість у результаті розгляду справи, є наступні обставини:

- ухвалою від 14.07.2022 Верховний Суд (Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Суховий В. Г.) відкрив касаційне провадження у справі № 9/41 за касаційною скаргою Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41; призначив розгляд справи на 03.08.2022;

- ухвалою від 03.08.2022 Верховний Суд задовольнив заяву суддів Берднік І. С., Зуєва В. А., Сухового В. Г. від 03.08.2022 про самовідвід у справі № 9/41;

- відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Стратієнко Л. В.;

- розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2022 № 29.3-02/1482 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 9/41 у зв`язку з відпусткою суддів Стратієнко Л. В., Бакуліної С. В.;

- відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022 для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.;

- ухвалою від 22.08.2022 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.) відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 9/41 за касаційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41;

- постановою від 22.09.2022 Верховний Суд (Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.) залишив без задоволення касаційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"; рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41 залишив без змін.

З урахуванням наведеного ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) наголошує, що в межах касаційного провадження у справі № 9/41 було двічі змінено колегію суддів з метою остаточного формування колегії суддів у складі: Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. і цією колегією було ухвалено судове рішення на користь прокурора. Крім того:

- при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 брали участь судді Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.; постановою від 20.04.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 9/41 було задоволено;

- при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 9/41 при первинному автоматизованому розподілі справи 30.08.2024 було визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А., однак в подальшому, всупереч вимогам закону на підставі розпорядження В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.09.2024 було проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії: Студенець В. І. - головуючий, Губенко Н. М., Баранець О. М.

ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) вважає, що внаслідок безпідставного повторного автоматизованого розподілу справи було сформовано склад колегії, до якої увійшли судді, які вже перебували у складі колегії, якою раніше було прийнято постанову про задоволення касаційної скарги прокурора і під час розгляду зазначеної касаційної скарги прокурора ними знову було прийнято постанову на його користь. Так, постановою від 02.10.2024 Верховний Суд (Студенець В. І. - головуючий, Губенко Н. М., Баранець О. М.) скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у справі № 9/41; справу № 9/41 передав до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41. В подальшому, 06.11.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41. 24 листопада 2024 ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 9/41. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи № 9/41 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І. Отже суддя Студенець В. І. у складі колегії суддів Верховного Суду вже вп`яте, а суддя Губенко Н. М. вдруге беруть участь у розгляді справи № 9/41. Наведене, за твердженням ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH), свідчить про наявність заінтересованості вказаних суддів у результатах розгляду справи та про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Крім того, ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) наголошує, що судді, яким заявляється відвід, вже сформували та висловлювали свою позицію щодо питання наявності поважних причин поновлення строку, незважаючи на виконання апеляційним судом вказівок Верховного Суду та дослідження значної кількості обставин, а тому вони є упередженими та заангажованими при вирішенні цього питання при даному касаційному розгляді, тощо.

Cтаном на 30.12.2024 судді Верховного Суду зі складу колегії, що призначена відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи № 9/41, перебували у відпустках, а саме суддя Кондратова І. Д. 30.12.2024, з 31.12.2024 до 06.01.2025 та з 07.01.2025 до 10.01.2025 (Наказ В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2024 № 596/0/102-24); суддя Студенець В. І. з 30.12.2024 до 31.12.2024, 01.01.2025 (Наказ В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2024 №599/0/102-24, Наказ В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2024 № 602/0/102-24), з 06.01.2025 до 10.01.2025 (Наказ В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2025 № 599/0/102-24, Наказ В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2025 № 602/0/102-24).

Розглянувши заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І., Суд дійшов висновку про визнання подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами та залишення її без розгляду, з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Тобто кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у судовому порядку.

Проте, слід враховувати, що право подання позову, заяв (клопотань), скарг як і вчинення інших процесуальних дій у справі має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Під добросовісністю у процесуальних правовідносинах необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам справи, а також не всупереч завданням господарського судочинства. Отже добросовісність при реалізації процесуальних прав і повноважень включає в себе, зокрема, неприпустимість зловживання своїм правом, яку пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України віднесено до однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства. Такі ж положення закріплені в частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому перелік дій, що можуть бути визнані за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальним права, не є вичерпним, отже суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій сторони у справі щодо подання скарги, заяви, клопотання як зловживання, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію стороною своїх процесуальних прав внаслідок якої виникають підстави для залишення без розгляду або повернення скарги, заяви, клопотання.

Зловживання - це особливий різновид процесуального порушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

Проявом наведеного може бути протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які ззовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисливим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя та/або інтересам учасників справи чи недобросовісна поведінка в інших формах.

Отже особливість зловживання правом полягає в тому, що особа використовує ззовні законні способи задоволення своїх потреб, тобто обґрунтовує правомірність здійснення свого суб`єктивного права для досягнення та реалізації "нібито законних цілей", однак насправді особа переслідує приховані цілі, які не відповідають змісту, призначенню права та суперечать принципам права.

Суд звертає увагу, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

13 грудня 2024 року ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) вже зверталося до Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 на підставі пунктів 3 - 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України з підстав, які повторно наведені у заяві ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І., що надійшла на адресу Суду 30.12.2024.

Ухвалою від 16.12.2024 заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 визнано необґрунтованою. Матеріали касаційної скарги у справі № 9/41, наявні в касаційній інстанції, було передано на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

16.12.2024 заяву ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 передано на розгляд судді Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024.

Ухвалою від 17.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

Натомість ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) повторно подало заяву про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 з аналогічних підстав, які вже були визнані необґрунтованими, а у задоволенні первісної заяви було відмовлено.

Такі дії ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) очевидно є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України та зводяться до намагання у будь-який спосіб змінити склад колегії суддів Верховного Суду у справі № 9/41, що суперечить найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.

Європейський суд з прав людини звертає увагу, що при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

Суд враховує, що чинне законодавство не передбачає, що у разі вчинення учасником справи дій зі зловживання своїми процесуальними правами суд може обмежити право заявляти заяву, скаргу, клопотання. Однак Господарський процесуальний кодекс України встановлює окремі способи реагування на такі порушення.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Керуючись статтями 2, 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України Суд,

У Х В А Л И В:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM Management GmbH) заяви про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41.

2. Заяву про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н. М. та Студенця В. І. від розгляду справи № 9/41 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець