Ухвала

від 11.12.2024 по справі 307/4926/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4926/24

Провадження №1-кс/307/881/24

УХВАЛА

про арешт майна

11 грудня 2024 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотанняслідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 09 грудня 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальних провадженнях № 42024071160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 та з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з неодноразовим продовженням такого та який продовжував діяти на момент вчинення, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, організували незаконне переправлення громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через державний кордон України з Румунією.

Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, ОСОБА_5 за попередньою вказівкою невстановленої особи, 14 листопада 2024 року, приблизно о 15 год., прибув на власному автомобілі марки «Opel», моделі «Vectra», номерний знак НОМЕР_1 до с-ща. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, де на попередньо визначеному місці підібрав до салону автомобіля ОСОБА_8 , який прибув до вказаного місця на вказівку невстановленої особи.

Підібравши вказану особу до салону автомобіля, ОСОБА_5 почав вимагати від ОСОБА_8 отримання грошових коштів за послугу з незаконного перетину кордону, однак отримавши відмову від останнього, під час телефонної розмови запевнив невстановлену особу про наявність грошових коштів в ОСОБА_8 , які власне були продемонстровані останнім.

Надалі, між ОСОБА_5 та невстановленою особою було узгоджена передача грошових коштів ОСОБА_8 , безпосередньо, під час переміщення до місця незаконного перетину кордону.

Надалі, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, за попередньою вказівкою невстановленої особи, 14 листопада 2024 року, приблизно о 15 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки «Skoda», моделі «Fabia», номерий знак НОМЕР_2 , підібрала в с-щі Солотвино Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_8 , який прибув до вказаного місця на вказівку невстановленої особи.

Підібравши вказану особу, ОСОБА_6 , вирушила до місця незаконного перетину кордону, де здійснила об`їзд контрольного посту (КРП) ДПСУ з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів ОСОБА_8 , де власне під час слідування вказаним маршрутом, перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 4500 доларів США за надання послуги щодо перетину кордону поза пунктом пропуску.

Здійснивши зупинку на вказівку невстановленої особи біля готелю «Гранд», який розташований в селищі Великий Бичків, вул. Гоголя, 11, Рахівського району Закарпатській області, ОСОБА_6 , підібрала до салону автомобіля ОСОБА_7 , який попередньо отримав від невстановленої особи обіцянку отримати послугу з незаконного перетину кордону останнім за суму грошових коштів 2000 доларів США та 1200 Євро.

Надалі, перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_6 надала ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаряддя для незаконного перетину кордону у вигляді гідрокостюмів та наказала останнім одягнути їх.

Після вказаних дій, ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda», моделі «Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , пасажирами якого були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вирушила до місця незаконного перетину кордону, де в подальшому, приблизно о 17 год. 30 хв., керуючи вище вказаним транспортним засобом, у напрямку с. Біла Церква Тячівського району зі сторони селища Великий Бичків Рахівського району, на узбіччі дороги міжнародного значення Н09, на відстані приблизно 10 метрів від лінії державного кордону України, в напрямку 301 прикордонного знаку, була зупинена та затримана разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , працівниками УСБУ в Закарпатській області спільно із працівниками ОРВ ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

14 листопада 2024 о 22 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ізолятору тимчасового тримання.

15 листопада 2024 року, ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру, у зв`язку із чим, він набув статус підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено здійснення конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно положень п. 3) ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем та мешканцем АДРЕСА_1 зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:001:0444 площею 0,5392 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с-щі Солотвино, Тячівського району, Закарпатської області.

Враховуючи наведене, з метою конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність у арешті вказаного майна, для запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Під час розгляду клопотання слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_9 у судове засідання не прибули, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку слідчого та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про часткове задоволення вказаного клопотання про арешт майна з таких підстав.

Відповідно до ч. ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7) ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-4).

Із витягу з ЄРДР вбачається, що зокрема слідчим СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024071160000056, відомості про яке 10 жовтня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ( а. с. 5, 6).

Із копії повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення від 15 листопада 2024 року, видно про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна (а. с. 7, 10-14).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомо, що ОСОБА_5 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування № 135 від 14.07.2016 року, є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 2124455900:02:001:0444 площею 0,5392 га, яка розташована в с-щі Солотвино Тячівського району Закарпатської області. (а. с. 16, 17)

Ураховуючи викладене, а також те, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення конфіскації майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку що арешт майна підлягає задоволенню в частині заборони розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

Щодо заборони користування майном, то зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки необхідність такого жодним чином слідчим не обґрунтована.

Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у кримінальному провадженні № 42024072160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, шляхом заборони відчуження та розпорядження таким майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 2124455900:02:001:0444, площею 0,5392 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована в с-щі Солотвино, Тячівського району Закарпатської області, власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 .

Відмовити у задоволенні клопотання в частині заборони користуватися вказаною земельною ділянкою.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому ОСОБА_3 та надіслати до УВП №9, для вручення підозрюваному ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 16 грудня 2024 року о 15 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1