Постанова

від 16.11.2010 по справі 30/333

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. № 30/333

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Сел іваненко В.П.- головуючий, судд і Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у товариства з обмеженою в ідповідальністю “Київський завод металоконструкцій № 2” , м. Київ (далі - Товариство)

на рішення господарськ ого суду міста Києва від 25.05.2010 т а

постанову Київського а пеляційного господарського суду від 03.08.2010

зі справи № 30/333

за позовом Товариства

до Київського Свято-Вве денського чоловічого монаст иря, м. Київ (далі - Монастир)

про усунення перешкод у користуванні майном,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча - Головне управління о хорони культурної спадщини м іста Києва, м. Київ (далі - Гол овне управління).

Судове засідання проведен о за участю представників:

позивача - не з' яв.,

відповідача - Ушакев ич М.П.,

третьої особи - не з' я в.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий госп одарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про усунення перешкод у користу ванні Товариством своїм майн ом, а саме - нежитловими буді влями за літерами Б, В, Г, розта шованими за адресою: м. Київ, в ул. Рибальська, 2 (далі - Будів лі), шляхом зобов' язання Мон астиря припинити виконання б удь-яких несанкціонованих бу дівельних робіт за адресою: м . Київ, вул. Московська, 42, пов' язаних з відновленням дзвіни ці Монастиря.

У подальшому Товариство ут очнило свої позовні вимоги т а просило суд:

визнати незаконними дії Мо настиря з виконання несанкці онованих у встановленому зак онодавством порядку будівел ьних робіт, у тому числі тих, щ о пов' язані з відновленням дзвіниці Монастиря за адресо ю: м. Київ, вул. Московс ька, 42;

усунути перешкоди у здійсн енні Товариством права корис тування Будівлями шляхом зоб ов' язання Монастиря припин ити виконання будь-яких неса нкціонованих будівельних ро біт за адресою: м. Київ, вул. Мос ковська, 42, що пов' язані з від новленням дзвіниці Монастир я;

зобов' язати Монастир дем онтувати за свій рахунок об' єкти (частини об' єктів), збуд овані Монастирем внаслідок н есанкціонованих у встановле ному законом порядку будівел ьних робіт з відновлення дзв іниці Монастиря за адресою: м . Київ, вул. Московська, 42, у част ині, що “безпосередньо прими кає” до Будівель, які належат ь Товариству на праві власно сті, в частині, що розташована на земельній ділянці, відвед еній Товариству для обслугов ування Будівель.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 25.05.2010 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без зм ін постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 03.08.2010 (колегія суддів у ск ладі: Моторний О.А. - голо вуючий, судді Кошіль В.В. і Ша пран В.В.), у задоволенні позо вних вимог відмовлено повніс тю. У прийнятті зазначених рі шення і постанови попередні судові інстанції з посилання м на приписи Цивільного коде ксу України (далі - ЦК Україн и) і Господарського процесуа льного кодексу України (далі - ГПК України) виходили з необ ґрунтованості і недоведенос ті позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни (з урахуванням подальшого письмового уточнення до неї ) Товариство просить скасува ти оскаржувані рішення і пос танову попередніх судових ін станцій з даної справи та пер едати справу на новий розгля д до суду першої інстанції. Ск аргу з посиланням на статті 47, 43 ГПК України мотивовано прий няттям оскаржуваних судових рішень за неповного з' ясув ання обставин, що мають значе ння для справи, та невідповід ністю викладених у цих судов их рішеннях висновків обстав инам справи.

У відзиві на касаційну скар гу Монастир заперечує проти доводів скаржника, зазначаюч и про їх безпідставність та н еобґрунтованість, та просить оскаржувані рішення та пост анову попередніх судових інс танцій залишити без змін, а ск аргу - без задоволення.

Учасників судового процес у відповідно до статті 1114 ГПК У країни належним чином повідо млено про час і місце розгляд у касаційної скарги.

Перевіривши на підставі вс тановлених попередніми судо вими інстанціями фактичних о бставин справи правильність застосування ними норм мате ріального і процесуального п рава, Вищий господарський су д України дійшов висновку пр о відсутність підстав для за доволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у спр аві встановлено, що:

- Товариство є власником Буд івель;

- в обґрунтування позовних в имог Товариство зазначає, зо крема, що: Монастирем ведетьс я будівництво дзвіниці за ад ресою: м. Київ, ву л. Московська, 42 з примиканням до стін нежитлової будівлі, н алежної Товариству; будівель ні роботи з реконструкції дз віниці ведуться без дозвільн ої документації; незадовільн ий технічний стан Будівель н е дозволяє виконувати такі р оботи з примиканням до існую чої стіни; до того ж, здійснююч и роботи, Монастир вийшов за м ежі своєї земельної ділянки;

- Монастир визнано пам' ятк ою історії та культури, що пер ебуває під охороною держави;

- Монастирю було передано в безоплатне користування спо руди колишнього Введенськог о монастиря з прибудовою, роз ташовану в м. Києві по вул. Мос ковській, 42 (за актом прийманн я-передачі від 10.04.1998);

- Монастир правомірно волод іє і користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, в ул. Московська (42, 40-а), з дотриман ням вимог щодо її цільового п ризначення;

- Товариством не доведено, в чому саме полягають перешко ди Товариству у користуванні його майном з боку Монастиря , яким саме чином виконання бу дівельних робіт заважає Това риству використовувати майн о у своїй господарській діял ьності, яким чином Товариств о намагалося користуватися в ідповідними об' єктами та як ими діями Монастир перешкодж ав йому в цьому.

Відповідно до статті 391 ЦК Ук раїни власник майна має прав о вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права корис тування та розпоряджання сво їм майном.

Задоволення пов' язаної з цим вимоги можливе лише при д оведенні самого факту поруше ння особою, якій пред' явлен о вимогу, суб' єктивного пра ва власності та, відповідно, в становлення судом такого фак ту.

Згідно з приписами ГПК Укра їни:

- сторони та інші особи, які б еруть участь у справі, обґрун товують свої вимоги і запере чення поданими суду доказами (частина друга статті 43);

- кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень; доказ и подаються, зокрема, сторона ми (стаття 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають зн ачення для справи; обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування (стаття 34).

З установлених попереднім и судовими інстанціями обста вин справи вбачається, що поз ивачем (Товариством) у розгля ді названими судовими інстан ціями даної справи не доведе но належними і допустимими д оказами створення відповіда чем (Монастирем) перешкод поз ивачеві у користуванні Будів лями, в тому числі вчинення ві дповідачем дій, що були б пов' язані з перешкодою в такому к ористуванні.

Касаційна ж інстанція згід но з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права вста новлювати або вважати доведе ними обставини, що не були вст ановлені у рішенні або поста нові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати пи тання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.

Попередні судові інстанці ї дійшли також обґрунтованог о висновку, що позовна вимога стосовно визнання дій Монас тиря з виконання будівельних робіт незаконними не відпов ідає встановленим законом (у тому числі статтею 16 ЦК Украї ни і статтею 20 Господарського кодексу України) способам за хисту прав. У зв' язку з цим сл ід відзначити, що суд, дійшовш и висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способ ам захисту прав, повинен відм овити в позові; таку правову п озицію викладено й Верховним Судом України в постанові ві д 13.07.2004 № 10/732.

Доводи скаржника стосують ся оцінки доказів, які вже бул и предметом дослідження попе редніми судовими інстанціям и, та правильності встановле ння ними фактичних обставин справи. З урахуванням припис ів наведеної норми ГПК Украї ни (частини другої статті 1117) ві дповідні доводи, перевірка я ких перебуває поза межами ро згляду справи в касаційній і нстанції, не можуть бути підс тавою для задоволення касаці йної скарги.

Юридична оцінка місцевим т а апеляційним господарським и судами установлених ними о бставин справи відповідає за стосованим цими судами норма м матеріального і процесуаль ного права.

Відтак визначених процесу альним законом підстав для с касування оскаржуваних судо вих рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду міста Києва від 25.05.2010 та постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.08.2010 зі справи № 30/333 зал ишити без змін, а касаційну ск аргу товариства з обмеженою відповідальністю “Київськи й завод металоконструкцій № 2” - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов