Рішення

від 22.12.2011 по справі 30/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/333

22.12.11

За позовом   Приватного підприємства “Фірма “Вір'єм”

До                  Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування

                      житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради”

Про                визнання договору оренди продовженим

                                                                                                                Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача         не з'явився

Від відповідача     ОСОБА_1 –представник за довіреністю № 2 від 10.01.11.

Рішення прийнято 22.12.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засідання перервою з 06.12.11. по 22.12.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства “Фірма “Вір'єм” до Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради” про визнання продовженим на термін до 15.12.15.,  укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва від 15.12.09. № 139/604, в частині приміщень площею 367 кв. м.

Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч викладеним вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», 11.01.11. відповідачем на адресу ПП «Фірми «Вір'єм»надіслано заяву-попередження про зобов'язання в термін до 15.01.11. переукласти Договір оренди на новий термін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.11. порушено провадження у справі № 30/333; розгляд справи призначено на 17.11.11. о 10-50.

Представник позивача в судове засідання 17.11.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.11. про порушення провадження у справі № 30/333 не виконав, але 15.11.11. через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника позивача на стаціонарному лікуванні в медичному закладі.

Відповідачем в судовому засіданні 17.11.11. подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в зад воланні його позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. розгляд справи № 30/333 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 06.12.11. о 10-20.

В судовому засіданні 06.12.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.12.11. о 14-30.

Представник позивача в судове засідання 22.12.11. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 22.12.11. представник відповідача проти позову заперечує повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/333.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.09. на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві ради від 15.12.09. № 343-р між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(Орендодавець) та Приватним підприємством Фірма «Вір'єм»(Орендар) укладено Договір № 139/601 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав Орендарю в орендне користування нежитлове приміщення по вул. Заньковецької, 8 в м. Києві, загальною площею 627,0 кв. м, та складено акт приймання передачі нежитлового приміщення від 15.12.09. та 25.01.10.

Згідно п. 9.1 Договору, сторонами погоджено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє з 15.12.09. по 15.12.10.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що продовження терміну його дії здійснюється на підставі рішення комісії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

У відповідності до п. 9. Договору передбачено, що його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення терміну, на який його було укладено.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», який набрав чинності з моменту його оприлюднення - 30.12.09., термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Позивач вважає, що з врахуванням вимог вищезгаданого Закону, термін дії Договору встановлений до 15.12.14., однак, всупереч викладеним вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», 11.01.11. відповідачем на адресу ПП «Фірми «Вір'єм»надіслано заяву-попередження про зобов'язання в термін до 15.01.11. переукласти Договір на новий термін, та як результат ініціювання судового позову про виселення позивача у справі з орендованих приміщень, з підстав закінчення терміну на який його було укладено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.10. Договір оренди № 139/601 від 15.12.09. на прохання Орендаря було розділено на два договори оренди та надано пільги на час проведення ремонтних робіт (акт на проведення ремонтних робіт від 25.03.10.): один на площу - 498,0 кв. м і другий на площу - 129,0 кв. м, згідно Протоколу № 4 засідання комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у м. Києві ради від 25.03.10., а саме:

- Договір оренди № 139/601 від 25.03.10. нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва по вул. Заньковецької, 8 в м. Києві, загальною площею 498,0 кв. м;

- Договір оренди № 139/601/1 від 25.03.10. нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва по вул. Заньковецької, 8 в м. Києві, загальною площею 129,0 кв. м.

15.12.10. термін дії Договору № 139/601 та Договору № 139/601/1 від 25.03.10. закінчився.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що  відповідачем на адресу позивача було направлено заяви-попередження № 1532, № 1531 від 31.12.10. про сплату боргу з орендної плати та в термін до 15.01.11. укласти новий договір оренди або здати приміщення по акту приймання-передачі представникам відповідача, які ПП Фірма «Вір'єм»отримало 12.01.11., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що при закінченні строку дії договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Згідно умов п. 9.2 зазначених вище Договорів чітко зазначено, що продовження терміну дії договору оренди здійснюється на підставі рішення комісії Печерської РДА по розподілу нежитлових приміщень та наданню їх в орендне користування.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.10. № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»все майно територіальних громад районів міста Києва було зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Києва, в зв'язку з чим власником всього майна колишніх територіальних громад стала територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду та ін.

Згідно рішення Київської міської ради від 14.07.11. № 402/5789 "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва" було вирішено вважати продовженими до 31.03.12. договори оренди майна територіальної   громади   міста   Києва  та   майна,   що   перебувало  у   власності територіальних громад районів у місті Києві, терміни дії яких закінчились, за умов: відсутності заяви однієї із сторін про припинення оренди майна протягом одного місяця після закінчення строку дії договору; фактичного користування майном на дату набрання чинності цим рішенням; відсутності у користувача (орендаря) заборгованості за фактичне користування   майном   та   належного   виконання   інших   умов   договору оренди.

За таких обставин, судом встановлено, що на даний час термін дії Договорів оренди закінчився, та нового договору оренди спірного майна між сторонами укладено не було.

Твердження позивача на те, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, потрібно вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Дія зазначених положень законодавства щодо оренди державного та комунального майна поширюється на суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»від 19.10.00. № 2063-III, до суб'єктів малого підприємництва належать:

- фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

- юридичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.

При цьому слід мати на увазі, що середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що позивачем в розумінні зазначеної правової норми не надано суду жодних доказів на підтвердження того факту, що Приватне підприємство “Фірма “Вір'єм” відноситься до суб'єктів малого підприємництва.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів Приватного підприємства “Фірма “Вір'єм”.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства “Фірма “Вір'єм”.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову Приватного підприємства “Фірма “Вір'єм” відмовити.

2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 29.12.11.