ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/11680/24 Справа № 2-348/11 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
17 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2015 року в цивільній справі номер 2-348/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2015 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КейКолект» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення - відмовлено.
Із вказаним судовим рішенням не погодилось ТОВ «Кей-Колект», подало апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху до надходження справи з суду першої інстанції.
12 грудня 2024 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2015 року, з підстав не був повідомлення його про призначення справи до розгляду та не отримання оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. У ч. 3 ст. 354 ЦПК України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на адресу ТОВ «Кей-Колект» направлялись: копія ухвали від 07.09.2015 року, яка була отримана ним 16 вересня 2015 року, та копія ухвали від16 вересня 2015 рок, яка була отримана ТОВ «Кей-Колект» 25 вересня 2015 року (а.с. 149 зворот).
Апеляційний суд вважає, що оскільки апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 25 листопада 2024 року, тобто із порушенням строку на апеляційне оскарження, що встановлений ч. 1 ст. 354 ЦПК України та після спливу одного року з дати складення повного судового рішення, тому доводи ТОВ «Кей-Колект» з приводу його необізнаності про розгляд справи апеляційний суд відхиляє, як необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.
Однак право на доступ до суду не є абсолютним, воно може підлягати законним обмеженням, внаслідок дії закону, зокрема норм процесуального права.
Також, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain», заява №11681/85).
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Данні положення кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №201/11460/19 та від 26 квітня 2021 року у справі №753/7619/19.
Враховуючи викладеневище, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Також слід зазначити, що принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
Отже, застосування апеляційним судом процесуальних обмежень при апеляційному оскарженні ухвали суду першої інстанції від 16 вересня 2015 року відповідає принципу юридичної визначеності та не може вважатись відмовою у доступі до правосуддя.
Керуючись статтями 358, 381 ЦПК України,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2015 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123850912 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Космачевська Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні