Постанова

від 14.11.2024 по справі 523/20610/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4347/24

Справа № 523/20610/21

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - державне підприємство СЕТАМ, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, товариства з обмеженою відповідальністю Укрдебт Плюс,

на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства СЕТАМ, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та стягнення коштів, треті особи: акціонерне товариство Райффайзен Банк, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одеська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю Укрдебт Плюс

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом додержавного підприємства СЕТАМ, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та стягнення коштів, в обґрунтування зазначивши, що йому продано на електронних торгах нежитлове підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . 30.07.2021 року він зареєстрував за собою право власності на вказане приміщення. Водночас, прийшовши за адресою приміщення, позивачу стало відомо, що воно зайняте іншою особою та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , який надав йому документи, що підтверджують його право власності на це приміщення, ще з 2013 року. Позивачем з`ясовано, що належним первинним власником нежитлового приміщення першого поверху № 1, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,5 кв.м, основною площею 33,3 кв.м була саме Одеська міська рада, не тільки документально, а і фактично володіла вказаним приміщенням, передавала його в оренду, а згодом прийняла рішення про його відчуження на користь фізичної особи ОСОБА_4 та станом на 2021 рік законним власником і фактичним володільцем, і документальним власником вказаної нерухомості є ОСОБА_3 .

Стосовно боржника ОСОБА_2 містився запис про право власності на нежитлове допоміжне приміщення, в будинку під АДРЕСА_1 , 39,7 кв.м загальної площі.

Боржник у виконавчому провадженні фактично не володів жодним нерухомим майном, а існував лише запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

В результаті на торгах реалізовано об`єкт, який у дійсності не існує, проте зареєстрований у державних реєстрах, та має лише схожу з існуючим об`єктом нерухомого майна адресу та площу. В свою чергу приватний виконавець Колечко Д.М. при підготовці до реалізації не перевірив належним чином об`єкт нерухомості, його характеристики, фактичного власника(володільця),відповідність зареєстрованого за боржником приміщення тому, що фактично існує, чим допустив порушення Порядку реалізації арештованого майна. В акті на реалізацію предмета іпотеки вказано, що майно належить боржнику ОСОБА_2 , що фактично, як на момент публікації оголошення про проведення електронних торгів, так і на момент проведення торгів, оформлення їх результатів не відповідало дійсності, оскільки таке майно належить законному власнику ОСОБА_3 .

Позивач просив суд визнати недійсними: результати електронних торгів, проведених 07.07.2021 року з реалізації предмету іпотеки, а саме: нежитлового підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , проведених ДП «СЕТАМ», лот №482543; протокол проведення електронних торгів №545561 від 07.07.2021 року; акт про реалізацію предмету іпотеки ВП №57162980 від 28.07.2021 року, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. на ім`я ОСОБА_1 на підставі вищеописаного протоколу; свідоцтво про право власності позивача на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 30.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №1890, стягнути з приватного виконавця Колечка Д.М. грошові кошти у розмірі 394240 грн, які внесені в якості сплати за нерухоме майно, яке придбане на електронних торгах, а саме за нежитлове підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суворовський районнийсуд м.Одеси рішеннямвід 17січня 2024року позов ОСОБА_1 до державногопідприємства «СЕТАМ»,приватного виконавцявиконавчого округуОдеської областіКолечка ДмитраМиколайовича провизнання електроннихторгів недійснимита стягненнягрошових коштівзадовольнив.Визнав недійснимирезультати електроннихторгів,проведених 07.07.2021року зреалізації предметуіпотеки,а саме:нежитлового підсобногоприміщення заадресою: АДРЕСА_1 ,проведених ДП«СЕТАМ»,лот №482543.Визнав недійснимипротокол проведенняелектронних торгів№ 545561від 07.07.2021року.Визнав недійснимакт прореалізацію предметуіпотеки ВП№ 57162980від 28.07.2021року,виданий приватнимвиконавцем виконавчогоокругу Одеськоїобласті КолечкомД.М.на ім`я ОСОБА_1 на підставіпротоколу проведенняелектронних торгів№ 545561від 07.07.2021року прореалізацію предметуіпотеки,а саме:нежитлового підсобногоприміщення заадресою: АДРЕСА_1 ,проведених ДП«СЕТАМ»,лот №482543.Визнав недійснимсвідоцтво проправо власності ОСОБА_1 на нежитловеприміщення,розташоване заадресою: АДРЕСА_1 ,видане приватнимнотаріусом Одеськогоміського нотаріальногоокругу ЧапськимА.Е.30.07.2021року,зареєстрованим вреєстрі за№ 1890.Стягнув зприватного виконавцяКолечка ДмитраМиколайовича накористь ОСОБА_1 грошові коштиу розмірі394240грн,які буливнесені вякості сплатиза нерухомемайно,яке придбанена електроннихторгах,а самеза нежитловепідсобне приміщенняза адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуванерішення,суд першоїінстанції виходивз того,що права позивачапорушені,саме приватнимвиконавцем підчас підготовкидокументів дляпроведення торгівне перевіреновідповідність іналежність майнаборжнику зурахуванням наявнихв реєстріданих тана електроннихторгах реалізованомайно,реєстрація прававласності наяке міститьсяза двомаособами,одна зяких, ОСОБА_3 ,не маєвідношення доправовідносин зукладанням договоруіпотеки зТОВ «УКРДЕБТПЛЮС» танемає зобов`язаньперед АТ«РайффайзенБанк».Крім того,на часпроведення торгівприміщення зтакими як вказано в лоті характеристиками не існує, що є істотними умовами договору купівлі-продажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі приватнийвиконавець виконавчогоокругу Одеськоїобласті КолечкоД.М.просить судскасувати рішенняСуворовського районногосуду м.Одеси від17.01.2024року посправі №523/20610/21та винестипостанову,якою відмовитиу задоволенніпозову уповному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрдебт Плюс» просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2024 року по справі №523/20610/21 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі приватнийвиконавець виконавчогоокругу Одеськоїобласті КолечкоД.М.посилається нате,що ухвалоюсуду від29.05.2023року підготовчепровадження усправі булозакрито тапризначено справудо розглядупо сутіна 10.07.2023року.Від так,10.07.2023року судомрозпочато розглядсправи посуті,але розглядсправи буловідкладено на02.10.2023року заклопотанням позивачау зв`язкуіз необхідністюповторного викликувсіх учасниківсправи усудове засідання. 02.10.2023року досуду з`явився ОСОБА_3 та тогож дняподав досуду пояснення,до якихдодано доказина 17аркушах. 17.01.2024 року стороною позивача до суду подано пояснення, до яких додано докази, що мають надмірний обсяг, зміст вказаних пояснень та які предметно докази до них додані відповідачу відомо не було. Враховуючи наведене стороною відповідача було надіслано заяву із вимогами про ознайомлення із матеріалами справи та про відкладення її розгляду у зв`язку із необхідністю відповідачу ознайомитись із поясненнями, поданими позивачем та висловити заперечення на них у письмовій формі. Проте, вказана заява судом розглянута не була, у наслідок чого, за переконанням скаржника, суд першої інстанції допустився грубого порушення принципів змагальності та рівності сторін, передбачених ст. 12 ЦПК України, прийнявши від однієї сторони пояснення із доказами та не давши іншій стороні навіть можливості ознайомитись із цими письмовими поясненнями, висловити своє ставлення до них та заперечення щодо прийняття поданих доказів на непередбаченій для цього стадії судового процесу.

Зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 182 ЦПК України у поясненнях від 02.10.2023 року та поясненнях від 17.01.2024 року вимоги про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів не заявлено, як не зазначено і обґрунтованих причин для його поновлення. Вказане було самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотань про долучення доказів до матеріалів справі, які також у письмовому вигляді заявниками не зазначались, а були оголошені у судовому засіданні 02.10.2023 року та 17.01.2024 року в усній формі.

Крім того, враховуючи факт подання ОСОБА_3 та представником ОСОБА_1 нових доказів на стадії розгляду справи по суті, з огляду на обумовлену приписами ст. ст. 83, 197, 189 ЦПК України необхідність у такому випадку для повернення на стадію підготовного провадження та неможливість завершення розгляду справи у той же день у силу приписів ст. 128, 200 ЦПК України, відповідач правомірно очікував на можливість для подання заяви про застосування строків позовної давності на наступному судовому засіданні, яке мало бути призначено судом у разі вирішення питання про прийняття доказів, навіть у випадку відхилення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 17.01.2023 року.

Вважає, що через зазначені вище допущені судом першої інстанції процесуальні порушення, у наслідок ігнорування судом обґрунтованої, вчасно поданої заяви про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції протиправно створив передумови, що об`єктивно позбавляли відповідача можливості подати заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності у суді першої інстанції.

Посилається на те, що покупець не скористався законодавчо передбаченим правом оглянути товар до укладання публічно-правового договору, оскаржувані торги відбулись 07.07.2021 року, у свою чергу із позовом про визнання торгів недійсними позивач звернувся 17.11.2021 року, тобто, із пропуском трьох місячного строку, встановленого ст. 48 ЗУ «Про іпотеку», що є окремою підставою для відмови у позові.

Зазначає, що проведення опису майна на підставі технічної документації та зовнішнього огляду майна виконавцем (без потрапляння до внутрішніх приміщень, що були закриті), не може вважатись порушенням, допущеним приватним виконавцем під час підготовки документів для проведення торгів.

Посилається, що визнаючи недійсними торги суд першої інстанції не зазначив: яке із положень ст. 203 ЦК України не додержано сторонами правочину у момент його вчинення, тобто, не встановив передбаченої законом підстави для визнання торів недійсними. У рішенні суду встановлено, що відповідачами було допущено порушення істотних умов договору купівлі-продажу (замість площі приміщення у 38,5 м.кв. зазначено 39,7 м.кв.), але у розумінні ст. 203 та 215 ЦК України таке порушення, навіть якщо б воно було допущено, не може вважатись підставою для визнання публічно-правового договору недійсним, а може бути підставою для розірвання договору у порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України, на яку не посилався ні позивач, ні суд першої інстанції; вимог у порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України заявлено не було. Суд першої інстанції у своєму рішення не встановив недодержання вимог ст. 203 ЦК України, порушень порядку реалізації арештованого майна, тобто, не встановив сукупності обставин, необхідних для визнання торів недійсними, отже, прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Зазначає, що у приватного виконавця були відсутні відомості про оскарження чи скасування договору дарування № 436 від 21.03.2007 року та за даними ЄДРСР вказаний договір у судовому порядку не скасовувався, не оскаржувався. Ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно із якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, сам факт скасування рішення суду на підставі якого особа, що подарувала боржнику спірне приміщення, набула право власності, після укладання вказаного договору дарування не може спростовувати презумпцію правомірності правочину, адже вимог про визнання вказаного договору дарування недійсним не заявлено та судом не розглянуто.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрдебт Плюс» посилається на те, що висновки суду першої інстанції, що підсобне приміщення загальною площею 39,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17907055, та нежитлові приміщення першого поверху № l, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,5 кв.м, основною площею 33,3 кв.м № 56969451101, є одним і тим же об?єктом нерухомого майна за однією і тією ж адресою, ґрунтуються виключно на припущеннях. Будь-яких судових будівельно-технічних експертиз у справі не проводилося. Отже, позивачем належним та допустимими доказами в суді не було доведено, що придбане ним на електронних торгах нерухоме майно відсутнє.

Стверджує, що позивачем не наведено будь-яких порушень правил проведення електронних торгів з реалізації майна, які організував і провів організатор електронних торгів ДП «СЕТАМ». Позивач, звертаючи до суду з даним позовом не посилався на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку, а обґрунтовує свої вимоги лише тим, що лотом продажу було визначено нерухоме майно, якого, на його думку фактично не існує, але ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним приватним виконавцем. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної в заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича. ОСОБА_1 , ДП СЕТАМ роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. АТ Райффайзен Банк, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одеській міській раді, ТОВ Укрдебт Плюс роз`яснювалось право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року отримав 03.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 12.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

ДП СЕТАМ, АТ РайффайзенБанк,Одеська міськарада,ТОВ УкрдебтПлюс копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копію апеляційної скарги отримали 03.03.2024 року та 13.02.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштові відправлення з копією ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копією апеляційної скарги повернулися з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Укрдебт Плюс. ОСОБА_1 , ДП СЕТАМ, приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. АТ Райффайзен Банк, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одеській міській раді роз`яснювалось право подати до Одеського апеляційного суду пояснення у письмовій формі.

ТОВ Укрдебт Плюс копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року отримало 03.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 12.03.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

ДП СЕТАМ, АТ Райффайзен Банк, Одеська міська рада, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. копію ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копію апеляційної скарги отримали 03.03.2024 року та 19.02.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштові відправлення з копією ухвали про відкриття провадження від 01.03.2024 року та копією апеляційної скарги повернулися з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 02.04.2024року подавдо судувідзив наапеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. та ТОВ Укрдебт Плюс просив визнати поважними причини неподання відзиву на апеляційні скарги у встановлений судом строк та прийняти його до розгляду; відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечку Д.М. та ТОВ Укрдебт Плюс в задоволенні апеляційних скарг на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17.01.2024 у справі № 523/20610/21 у повному обсязі та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що надаючи усні пояснення ОСОБА_3 клопотав перед судом про визнання поважними причини не надання пояснень раніше (оскільки не знав про судовий процес) та просив долучити до матеріалів справи. Суд першої інстанції правомірно керуючись порядком, передбаченим статтею 222 ЦПК України, розглянув заявлене ОСОБА_3 усне клопотання, визнав поважними причини ненадання пояснень раніше та долучив їх до матеріалів справи. Проте, протягом більш ніж трьох місяців після отримання пояснень, ні приватний виконавець Колечко Д.М. ні ТОВ «Укрдебт Плюс» не надали свої міркування чи заперечення стосовно викладених в поясненнях ОСОБА_3 від 02.10.2023 доводів. Вважає доводи апелянта про те, що внаслідок долучення пояснень було якимось чином порушено його права не підтвердженні та є надуманими.

Вважає, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Порушення права може бути пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При проведенні електронних торгів було порушено загальні норми ЦК України, стаття 61 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , який, фактично не придбав нерухомого майна, а придбав запис про нерухоме майно в ДРРПНМ, який не підлягає примусовому продажу в рамках виконавчого провадження АСВП № 57170126 і не може відчужуватись, оскільки такого приміщення не існувало в натурі, а єдиним, законним власником аналогічного нерухомого майна, фотографічне зображення якого містилось в оголошенні про продаж - на момент проведення електронних торгів був ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.11.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 про продовження строку на подання відзиву на апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. та ТОВ Укрдебт Плюс, прийнято відзив на апеляційні скарги та долучено до матеріалів справи.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ТОВ Укрдебт Плюс, АТ Райффайзен Банк, ДП СЕТАМ, Одеська міська рада судові повістки отримали 16.08.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судову повістку отримав 04.10.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. Зауліна О.Г. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала.

Представник ТОВ Укрдебт Плюс Храпенко С.В. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав, що права позивача порушені, саме приватним виконавцем під час підготовки документів для проведення торгів не перевірено відповідність і належність майна боржнику з урахуванням наявних реєстрі даних та на електронних торгах реалізовано майно, реєстрація права власності на яке міститься за двома особами, одна з яких, ОСОБА_3 , не має відношення до правовідносин з укладанням договору іпотеки з ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» та не має зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк». На час проведення торгів приміщення з такими як вказано в лоті характеристиками не існує,що є істотними умовами договору купівлі-продажу.

Порушення права позивача пов`язане з позбавленням його можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю.

Суд критично, розцінив доводи як приватного виконавця, так і третьої особи ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про те, що позивач не ознайомився з об`єктом нерухомості тим самим взяв на себе ризики, тоді як приватний виконавець під час підготовки документів для проведення торгів не перевірив відповідність приміщення як технічній характеристиці так і належності боржнику цього майна, а товариство не надало відомостей про належність приміщення ОСОБА_3 .

Суд дійшов висновку, що електронні торги підлягають визнанню недійсними, у зв`язку з чим є необхідним визнати недійсними як свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 30.07.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за №1890, так і результати електронних торгів, протокол проведення електронних торгів, акт про реалізацію предмету іпотеки, а з приватного виконавця стягнути на користь позивача сплачені грошові кошти у розмірі 394240 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебувало зведене виконавче провадження № 57170126, до складу якого входив: виконавчий лист № 2-2119/2010, виданий Київським районним судом міста Одеси 23.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом на загальну суму 35561,13 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 08.07.2009 року складає 271331, 42 грн; виконавчий лист № 2-1878/10, виданий Київським районним судом міста Одеси 29.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 721,5 грн.; виконавчий лист №2-1878/10 року, виданий Київським районним судом міста Одеси 29.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом в загальній сумі 17222,36 дол. США, що за курсом НБУ становить 132379,67 грн.

06 вересня 2018 року, 07 вересня та 30 січня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №57162980, №57167225, №58242096 з примусового виконання вищезазначених виконавчих документів, які були надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням вручення.

06 вересня 2018 року та 30 січня 2019 року приватним виконавцем винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_2

17 листопада 2020 року приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження №57162980, винесено постанову про опис та арешт нежитлового підсобного приміщення загальною площею 39,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

19 листопада 2020 року приватний виконавець звернувся із листом до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», який є іпотекодержателем арештованого майна, про надання згоди на його примусову реалізацію.

05 березня 2021 року надійшла відповідь від ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», якою надана згода на примусову реалізацію майна за умови першочергового задоволення боргових вимог іптекодержателя.

08 лютого 2021 року на запит виконавця до КП «БТІ» ОМР отримано відповідь, що ОСОБА_2 станом на 31 грудня 2012 року належить нежитлове підсобне приміщення площею 39,7 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 02.04.2007, книга 63неж-98.

15 березня 2021 року приватним виконавцем винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки.

Згідно з висновками про вартість майна від 05.04.2021 року, отриманим виконавцем 09 квітня 2021, ринкова вартість нежитлового підсобного приміщення загальною площею 39,7 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 отамана 5 склала 492800,00 грн.

09 квітня 2021 року приватним виконавцем надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення про оцінку арештованого майна.

19 квітня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Того ж дня приватним виконавцем до ДП"CETAМ" направлена заявка на реалізацію арештованого майна.

26 квітня 2021 року "СЕТАМ" розмістило оголошення про проведення електронних торгів за лотом № 476218 .

06 травня 2021 року ДП "СЕТАМ" надіслано сторонам виконавчого провадження та виконавцю повідомлення про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів із зазначенням дати та часу проведення електронних торгів (26.05.2021 року) та початкової ціни продажу майна (492800,00 грн).

26 травня 2021 року перші торги не відбулись з причин відсутності попиту.

15 червня 2021 року ДП "СЕТАМ" надіслало сторонам виконавчого провадження та виконавцю повідомлення про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів із зазначенням дати та часу проведення електронних торгів (07.07.2021 року) та початкової ціни продажу майна (394240,00 грн).

07 червня 2021 ДП "СЕТАМ" розмістило оголошення про проведення електронних торгів за лотом № 482543.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2021 року другі торги відбулись та нежитлове підсобне приміщення загальною площею 39,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 придбано ОСОБА_1 за стартовою ціною, 394240,00 грн згідно із протоколом № 545561.

Вказаний об`єкт нерухомості реалізовувався в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 57170126, в якому боржником є ОСОБА_2 , а стягувачем АТ «Райфайзен Банк».

28 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого переможцем торгів визнано ОСОБА_1 ,який сплатив на рахунок приватного виконавця 394240,00 гривень.

З вказаних коштів 19.07.2021 року приватний виконавець перерахував на рахунок ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» дві суми 364680 грн та 5000 грн.

30 липня 2021 року на підставі акту про проведені електронні торги та у відповідності до ст. 47 Закону України «Про іпотеку», приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Папським А.Е. видано свідоцтво про право власності на майно, в реєстрі за № 1890,згідно якого ОСОБА_1 став власником нежитлового підсобного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,7 кв.м.

Того ж дня, 30 липня 2021 року право власності на приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 268387778 від 30 липня 2021 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2007 року на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2006 року у справі №2-6206/06 (2-3608/10) за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежитлове підсобне приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, що розташоване в будинку АДРЕСА_1 , про що зазначено в договорі дарування укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 21 березня 2007 року.

21 березня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір дарування нежитлового підсобного приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, що розташоване в будинку АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левенець Т.П. та зареєстровано в реєстрі за № 436 .

13 квітня 2007 року за умовами іпотечного договору ОСОБА_2 передав ТОВ «Український промисловий банк» в іпотеку нежитлове допоміжне приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, в будинку АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2008 виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №1068 на підставі якого 16.10.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення (бланк серії САС № 193048), згідно якого нежитлове приміщення першого поверху № 1 (один), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 38,5 кв.м. основною площею 33,3 кв.м. є об`єктом комунальної власності Одеської міської ради.

Право комунальної власності на приміщення зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в книзі:9го-27, номер запису:2841, реєстраційний номер 25218890, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20734284.

13 травня 2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» право вимоги за кредитним договором №8-129/ФКВІП-07 та іпотечним договором від 13 квітня 2007 р. укладеними між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 , що підтверджується договором №2244/К про відступлення прав вимоги.

31 березня 2010 року Апеляційним судом Одеської області заочне рішення у справі№2-6206/06 скасовано та направлено справу на новий розгляд.

16 вересня 2010 року позов ОСОБА_6 до Одеської міської ради, треті особи КП ДЕЗ «Пересипське», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання права власності на підсобне приміщення було залишено без розгляду.

31 травня 2011 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди №115/82 нежилого приміщення першого поверху загальною площею 38,5 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , характеристика об`єкта оренди наведена в технічному паспорті , виданому КП «ОМБТІ та РОН» від 13 лютого 2008 року.

За рішенням Одеської міської ради від 08.07.2011 року №821-VІ « Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2011 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» зазначено приміщення 1-го поверху площею 38,5 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі викупу орендарем за грошові кошти.

24 жовтня 2011 року між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажунежитлових приміщень першого поверху №1, за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень, загальною площею 38,5 кв.м, основною площею 33,3 кв.м.

08 листопада 2011 року ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на вказані приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З службової записки заступника директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 21 листопада 2011 року вбачається, що в ході проведення інвентаризації нерухомості територіальної громади м.Одеси співробітниками Департаменту було проведено обстеження нежитлового об`єкту першого поверху (підсобне приміщення), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,7 кв.м, по якому виявлено подвійну реєстрацію та було встановлено реєстрацію права власності на належне Одеській міській раді приміщення за ОСОБА_6 на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 11.12.2006 р. справа №2-6206/06 , який раніше використовував це приміщення на правах оренди за договором від 28.03.2003 р №3/41, та який за договором дарування від 21 березня 2007 року подарував приміщення ОСОБА_2 ..

13 травня 2013 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 нежитлові приміщення першого поверху №1, за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень, загальною площею 38,5 кв.м, основною площею 33,3 кв.м, про що укладено договір купівлі-продажу, і який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А.М., та зареєстровано за №3069. В цей же день зареєстровано право власності ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта 56969451101.

Звертаючись до суду із вимогою про визнання недійсними електронних торгів, позивач в обґрунтування зазначив, що на електронних торгах придбав нежитлове підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вказане приміщення належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , стосовно боржника ОСОБА_2 містився запис про право власності нанежитлове допоміжне приміщення в будинку під АДРЕСА_1 , 39,7 кв.м загальної площі. Боржник ОСОБА_2 у виконавчому провадженні фактично не володів жодним нерухомим майном, а існував лише запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Зазначає, що на торгах реалізовано об`єкт, який у дійсності не існує, проте зареєстрований у державних реєстрах, та має лише схожу з існуючим об`єктом нерухомого майна адресу та площу.

Вважає, що приватний виконавець Колечко Д.М. при підготовці до реалізації не перевірив належним чином об`єкт нерухомості, його характеристики, фактичного власника (володільця), відповідність зареєстрованого за боржником приміщення тому, що фактично існує, чим допустив порушення Порядку реалізації арештованого майна. В акті на реалізацію предмета іпотеки вказано, що майно належить боржнику ОСОБА_2 , що фактично, як на момент публікації оголошення про проведення електронних торгів, так і на момент проведення торгів, оформлення їх результатів не відповідало дійсності, оскільки таке майно належить законному власнику ОСОБА_3 , а позивачу продане нерухоме майно яке не існувало в натурі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Спосіб захиступорушеного праваповинен бутитаким,що найефективнішезахищає абовідновляє порушенеправо позивача,тобто повиненбути належним.Належний спосібзахисту повиненгарантувати особіповне відновленняпорушеного правата/абоможливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Відповідно до ч. 1ст. 650 ЦК Україниособливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За приписами ч. 4ст. 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Таким чином, відчуження майна шляхом проведення електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5,6ст. 203 ЦК України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. За змістом частини другої статті638та частини першої статті640 ЦК Українимоментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 рокуу справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19)).

Тлумачення статей215,216 ЦК Українисвідчить,що длявизнання судомоспорюваного правочинунедійсним необхіднимє:пред`явленняпозову однієюіз сторінправочину абоіншою заінтересованоюособою;наявність підставдля оспоренняправочину;встановлення,чи порушується(невизнається абооспорюється)суб`єктивнецивільне правоабо інтересособи,яка звернуласядо суду.Як наявністьпідстав длявизнання оспорюваногоправочину недійсним,так іпорушення суб`єктивногоцивільного праваабо інтересуособи,яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18)).

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостоюстатті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочинуЦК Українита іншим актам цивільного законодавства (частина 1статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19)).

У постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 372/2159/19 викладено висновок, що для визнання судом торгівнедійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення. Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбаченихЗаконом України «Про виконавче провадження», до призначення торгів, у тому числі щодо накладення арешту на майно, визначення черговості звернення стягнення на майно боржника, проведення його оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Схожий висновок викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18), від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19).

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3-36гс14).

Судом першої інстанції встановлено, що 07 липня 2021 відбулися другі електронні торги, на яких реалізовано лот - нежитлове підсобне приміщення загальною площею 39,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за стартовою ціною, 394240,00 грн, переможцем яких визнаний ОСОБА_1 .

Отже договір купівлі-продажу нежитлового підсобного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на прилюдних торгах є укладеним.

До предмета доказування в даній справі належить дотримання встановлених законодавством правил проведення торгів: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Судом встановлено, що 08 лютого 2021 року приватним виконавцем на запит до КП «БТІ» ОМР отримано відповідь, що ОСОБА_2 станом на 31 грудня 2012 року належить нежитлове підсобне приміщення площею 39,7 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 02.04.2007, книга 63неж-98.

Згідно з висновками про вартість майна від 05.04.2021 року, отриманим виконавцем 09 квітня 2021, ринкова вартість нежитлового підсобного приміщення загальною площею 39,7 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 отамана 5 склала 492800,00 грн.

09 квітня 2021 року приватним виконавцем надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення про оцінку арештованого майна.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час проведення торгів за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено два об`єкти нежитлове допоміжне приміщення, загальною площею 39,7 кв.м, власникз розміром частки 1/1 - ОСОБА_2 та нежитлові приміщення першого поверху №1, що в цілому складається з приміщень, загальна площа 38,5 кв.м, основна площа 33,3 кв.м, власник з розміром частки 1/1- ОСОБА_3 .

Зазначені позивачем обставини не є підставами для недійсності торгів, ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт порушення правил проведення торгів, тому відсутні правові підстави для визнання електронних торгів недійсними. Оскільки позивач не відмовився від договору купівлі-продажу в порядку частини першоїстатті 665 ЦК України, підстави для задоволення вимоги про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. у розмірі 394240 грн відсутні.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.09.2024 року у справі № 760/8842/21.

Звертаючись до суду позивач просив визнати недійними акт про реалізацію предмету іпотеки ВП №57162980 від 28.07.2021року, виданий приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. на ім`я ОСОБА_1 на підставі протоколу проведення електронних торгів; свідоцтво про право власності позивача на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 30.07.2021 року, зареєстроване в реєстрі за №1890, зазначивши, що з визнанням недійсним торгів підлягають визнанню недійсними акт про проведення електронних торгів та свідоцтво про право власності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18),від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18),від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших. […] Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх правє самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 рокуу справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі№ 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) зазначено, що «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104),від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача».

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)є передбаченою пунктом 5 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат»окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 рокуу справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)).

Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, не звернув увагу, що вимога позивача про визнання недійними акта про реалізацію предмету іпотеки ВП №57162980 від 28.07.2021року, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. на ім`я ОСОБА_1 на підставі протоколу проведення електронних торгів; свідоцтва про право власності позивача на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 30.07.2021 року, зареєстроване в реєстрі за №1890, є неналежними (неефективними) способами захисту.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійними акта про реалізацію предмету іпотеки ВП №57162980 від 28.07.2021року, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. на ім`я ОСОБА_1 на підставі протоколу проведення електронних торгів; свідоцтва про право власності позивача на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. 30.07.2021 року, зареєстроване в реєстрі за №1890, задоволенню не підлягають.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Державного підприємства СЕТАМ про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та стягнення коштів відмовити.

Щодо клопотання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Під час розгляду справи приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся із заявою, в якій просить повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1362 грн за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другоїстатті 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За поданняапеляційної скаргискаржник повинен бувсплатити судовийзбір урозмірі 8637,6грн (2724за двівимоги немайновогохарактеру,виходячи з0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2021 рік та 5913,6 грн за майнову вимогу, виходячи з 1 % цини позову та 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги для кожної з вимог).

Разом з тим, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 9999,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 510 від 12 лютого 2024 року.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною другоюстатті 7 Закону України «Про судовий збір»визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ятастатті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи викладене, клопотання приватного виконавеця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1362 грн підлягає задоволенню з підстав, передбачених пунктом 1 частини першоїстатті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдебт Плюс задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Державного підприємства СЕТАМ про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності та стягнення коштів відмовити.

Повернути приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитру Миколайовичу, 68004, Одеська область, м. Черноморськ, вул. 1 Травня, 19,оф.310, РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 23697280 сплачений судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн, згідно з платіжною інструкцією № 510 від 12 лютого 2024 року на рахунок UA428999980313161206080015757, отримувач - ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2024 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді Ю.П.Лозко

О.Ю.Карташов