Ухвала

від 19.12.2024 по справі 358/1157/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 358/1157/18

провадження № 61-15982ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богуславської міської ради Київської області, третя особа - Приватне підприємство «МИР-АГРО», про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , Богуславської міської ради Київської області, третя особа - Приватне підприємство «МИР-АГРО» (далі - ПП «МИР-АГРО»), про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та скасування державної реєстрації.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним рішення Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області від 27 лютого 2009 року №246-ХХУ11-У «Про затвердження технічної документації, розробленої ПП «Мир-Агро» та передачу земельних ділянок безоплатно в приватну власність» в частині затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,2500 га, призначення якої для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №881282, виданий 07 грудня 2009 року Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області ОСОБА_2 , на земельну ділянку, площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3220683601:01:024:0075, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010993701443, та скасовано його державну реєстрацію.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року

у частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №881282 від 07 грудня 2009 року та скасування його державної реєстрації скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

У іншій частині рішення Богуславського районного суду Київської області

від 10 травня 2024 року залишено без змін.

У липні 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків (касаційне провадження № 61-10636ск24).

Відповідно до матеріалів касаційного провадження № 61-10636ск24 копію зазначеної ухвали отримано заявником 25 вересня 2024 року.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки відповідно до поштового штемпеля на конверті відправлена до суду касаційної інстанції 28 листопада 2024 року.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

В окремо доданій до касаційної скарги клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки у жовтні звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення на його адресу матеріалів повернутої ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року касаційної скарги, зокрема квитанцій про сплату судового збору, які ОСОБА_1 отримав 05 листопада 2024 року. Зазначає, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, посилається на рекомендації з сайту Ради суддів України про необхідність виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху та щодо можливості продовження різного роду строків до закінчення воєнного стану.

Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки невиконання вимог ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що після повернення первинно поданої касаційної скарги до повторного звернення заявника до суду касаційної інстанції минуло більше місяця.

Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження, оскільки заявник має довести що перешкоджало виконати вимоги ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги при первісному зверненні до суду касаційної інстанції.

Положення закону про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов`язку поновити такий строк у разі його пропуску, тим більше за відсутності поважних причин.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

При цьому, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.

Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно уточнити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави з відповідними доказами.

Такими доказами можуть бути супровідний лист з оригіналом поштового конверту (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець