Ухвала

від 20.12.2024 по справі 2-44/2010

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-во/759/287/24

ун. № 2-44/2010

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Петренко Н.О., заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 27 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-44/2010, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 27 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-44/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними.

Заяву мотивує тим, що в ухвалі суду наявні розбіжності в мотивувальній та резолютивній частині ухвали, які унеможливлюють подальше зняття арешту з земельної ділянки.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у судовому рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

У відповідності до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Дослідивши матеріали справи та зміст заяви про виправлення описки, суд вважає, що вимоги заявника щодо виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2010 року відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2007 року накладено арешт у виді заборони провадити будь-які дії з приводу відчуження та проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 27.10.2010 року судом встановлено, що 04.10.2010 року до суду звернулась представник позивача ОСОБА_5 з проханням зняти заборону провадити будь-які дії з приводу відчуження та проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Резолютивна частина ухвали викладена в такій редакції «Скасувати забезпечення позову відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2007 року у виді заборони провадити будь-які дії з приводу відчуження та проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 садове товариство «Берковець-2»

З огляду на вищевикладене, судом чітко зазначено скасувати забезпечення позову відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.08.2007 року у виді заборони провадити будь-які дії з приводу відчуження та проведення державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, відповідно до заяви представника позивача, отже описки чи помилки в рішенні суду, які б унеможливлювали його виконання, не допущено, що є підставою для відмови в задоволенні заяви

Керуючись ст. 260, 269, 353 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 27 жовтня 2010 року у цивільній справі №2-44/2010 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О. Петренко