Постанова

від 22.02.2007 по справі 20-5/305

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 лютого 2007 року Справа № 20-5/305

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Горош ко Н.П.,

Го нтаря В.І.,

за участю представників с торін:

позивача: Херсонської Олени Борисівни, довіреніс ть № 007 від 01.02.07, Товариство з об меженою відповідальністю "Фі рма "Лінарт";

відповідача: ОСОБА_3, па спорт НОМЕР_1 від 23.06.05;

відповідача: ОСОБА_4, до віреність № 75 від 04.01.07;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_3 на рішен ня господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокім ов І.В.) від 02.11.2006 у справі № 20-5/305

за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Фірма "Лінарт" (вул. Анга рська, 10-а,Севастополь,99704)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДР ЕСА_2); (АДРЕСА_1)

про стягнення заборговано сті в сумі 247445,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02. 11.2006 року у справі № 20-5/302 позов тов ариства з обмеженою відповід альністю „Фірма „Лінарт” зад оволено. Суд стягнув з суб' є кта підприємницької діяльно сті ОСОБА_3 на користь поз ивача заборгованість в сумі 136104,62 грн., з яких: 122580,64 грн. - основн ий борг, 9175,74 грн. - пеня, 1982,94 грн. - пр оценти за користування чужим и грошовими коштами, 2365,30 грн. - з битки від інфляції, витрати п о сплаті державного мита в су мі 1361,05 грн., а також витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу в су мі 118,00 грн.

При прийнятті рішення, суд п ершої інстанції виходив з то го, що між ТОВ „Крим-Херсонес” та СПД ОСОБА_3 був укладен ий договір надання послуг бу ксирувальних операцій. На пі дставі договору від 15.09.2006 року п ро уступку права вимоги пози вач у даній справі - товариств о з обмеженою відповідальніс тю „Фірма „Лінарт” є кредито ром СПД ОСОБА_3 та має прав о вимагати погашення заборго ваності за договором надання послуг від 03.12.2005 року. Господар ський суд міста Севастополя визнав обґрунтованими довод и позивача про те, що за догово ром надання послуг від 03.12.2005 рок у СПД ОСОБА_3 надавалось в оренду судно „ВЫГ” для здійс нення буксирувальних операц ій, прийняв надані позивачем докази та прийшов до висновк у про обґрунтованість заявле них позовних вимог про стягн ення заборгованості по оренд ній платі з урахуванням штра фних санкцій.

Не погодившись з цим судов им актом, суб' єкт підприємн ицької діяльності ОСОБА_3 звернувся до Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, в якій просить рішення с уду першої інстанції скасува ти, у задоволенні позову това риства з обмеженою відповіда льністю „Фірма „Лінарт” відм овити.

Доводи відповідача, викла дені в апеляційній скарзі, по лягають у тому, що за договоро м від 03.12.2005 року йому надавались послуги з букрисирування ва нтажу, сам буксир в оренду не н адавався. Тому, відповідач вв ажає, що судом першої інстанц ії неповно досліджено обстав ини справи та невірно визнач ено правову природу правовід носин між сторонами, у зв`язку з чим невірно розраховано су му позовних вимог.

Представник позивача у суд овому засіданні з доводами а пеляційної скарги не погодив ся, надав відзив на апеляційн у скаргу, в якому вважає рішен ня суду першої інстанції зак онним та обґрунтованим.

У судовому засіданні оголо шувалась перерва з 21 по 22 лютог о 2007 року.

Повторно розглянувши спра ву порядку статті 101 Господарс ького процесуального кодекс у України, вислухавши поясне ння присутніх у судовому зас іданні представників сторін , перевіривши правильність з астосування судом першої інс танції норм матеріального пр ава та процесуального, судов а колегія вважає, що апеляцій на скарга суб' єкта підприєм ницької діяльності ОСОБА_3 підлягає задоволенню з нас тупних підстав.

З матеріалів справи вбача ється, що 25.11.2005 року між товарис твом з обмеженою відповідаль ністю „Фірма „Лінарт” - судн овласник, та товариством з об меженою відповідальність „К рим-Херсонес” - Фрахтувальн ик, був укладений Стандартни й Бербоутний чартер, предмет ом якого з`явилось судно „ВЫГ ” 1995 р.в., тип - буксир. Власнико м судна є ТОВ „Фірма „Лінарт” та даний факт підтверджуєть ся свідоцтвом про право влас ності на судно СЕ № 04548 від 19.10.2004 ро ку (а. с. 20-21).

Зазначені правовідносини регулюються нормами Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до статт і 203 якого, за договором фрахту вання судна на певний час суд новласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) нада ти судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, ванта жів та для інших цілей торгов ельного мореплавства на певн ий час. Надане фрахтувальн ику судно може бути укомплек товане екіпажем (тайм-чартер ) або не споряджене і не укомпл ектоване екіпажем (бербоут-ч артер).

В подальшому, 03.12.2005 року між то вариством з обмеженою відпов ідальністю „Крим-Херсонес” т а суб' єктом підприємницько ї діяльності ОСОБА_3 - За мовник, був укладений догові р про надання послуг, відпові дно до умов якого Судновласн ик взяв на себе зобов' язанн я надати судно для проведенн я буксировочних операцій Зам овника, а Замовник зобов' яз ався оплатити надані послуги відповідно до умов даного до говору.

Відповідно до пункту 4.1 дого вору про надання послуг від 03. 12.2005 року, оплата здійснюється на розрахунковий рахунок суд новласника - ТОВ „Крим-Херсон ес” із розрахунку 25000,00 грн. в міс яць.

15.09.2005 року між ТОВ „Крим-Херсо нес” - Кредитор, та ТОВ „Фірм а „Лінарт” - Новий кредитор, бу в укладений договір відступл ення права вимоги, згідно з пу нктом 1 якого Кредитор переда є, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і с тає кредитором по договору п ро надання послуг від 03.12.2005 року укладеного між ТОВ „Крим-Хер сонес” та СПД ОСОБА_3 (а.с.30).

Стаття 512 Цивільного кодекс у України передбачає можливі сть зміни кредитору у зобов'я занні іншою особою внаслідо к передання ним своїх прав ін шій особі за правочином (відс туплення права вимоги). Відпо відно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кр едитора переходять права пер вісного кредитора у зобов'я занні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встанов лено договором або законом.

Позивач - ТОВ „Фірма „Лінар т”, посилається на наявність у суб`єкта підприємницької д іяльності ОСОБА_3 заборго ваності в сумі 122580,64 грн. за орен ду буксиру „ВЫГ” за період з 03 .12.2005 року по квітень 2006 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що для встановлення о бґрунтованості позовних вим ог з`ясуванню підлягає право ва природа правовідносин між сторонами у договорі наданн я послуг від 03.12.2005 року.

Як зазначалось вище, товари ство з обмеженою відповідаль ністю „Крим-Херсонес” було ф рахтувальником судна „ВЫГ” ( буксир) на підставі Стандарт ного Бербоутного чартеру від 25.11.2005 року.

Стаття 206 Кодексу торговель ного мореплавства України на дає фрахтувальнику, в межа х прав, що надаються йому за до говором фрахтування судн а на певний час, право укласти від свого імені самостійний договір фрахтування судна з третьою особою.

Третьою особою у даному вип адку виступає суб`єкт підпри ємницької діяльності ОСОБ А_3

До договору фрахтування су дна на певний час, укладеного фрахтувальником з третьою о собою, відповідно застосовую ться правила цієї глави - Ро зділ VІ „Фрахтування суден” г лава 1 - Договір фрахтування суден на певний час.

Відповідно до статті 204 Коде ксу торговельного мореплавс тва України, договір фрахтув ання судна на певний час пови нен бути укладений у письмов ій формі. Наявність і зміст до говору фрахтування судна на певний час можуть бути довед ені виключно письмовими дока зами.

Позивач посилається на те, щ о суб' єкт підприємницької д іяльності ОСОБА_3 на підст аві договору надання послуг від 03.12.2005 року виступав орендар ем судна „ВЫГ”.

Стаття 33 Господарського про цесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона по винна довести ті обставини, н а підставі яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 стат ті 34 Господарського процесуа льного кодексу України, обст авини справи, які у відповідн ості до законодавства мають бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Зміст наведених вище норм К одексу торговельного морепл авства України дозволяє зроб ити висновок про те, що для нал ежного доведення саме орендн их правовідносин між суб' єк том підприємницької діяльно сті ОСОБА_3 та ТОВ „Крим-Хе рсонес” наданню суду підляга ють наступні докази:

* оскільки стаття 208 Кодексу т орговельного мореплавства У країни зобов'язує фрахтуваль ника здійснювати експлуатац ію судна відповідно до умов ф рахтування, визначених дого вором фрахтування судна на п евний час, встановленню підл ягає наявність у товариства з обмеженою відповідальніст ю „Крим-Херсонес” права на пе редачу судна в суборенду, яке має бути прямо передбачене д оговором Стандартного Бербо утного чартеру від 25.11.2005 року, у кладеного з ТОВ „Фірма „Ліна рт”;

* наявність письмового до говору суборенди суд на „ВЫГ”, укладеного між Фрах тувальником - товариством з о бмеженою відповідальністю „ Крим-Херсонес” та суб' єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 та який відповіда є вимогам статті 205 Кодексу то рговельного мореплавства Ук раїни (реквізити договору фр ахтування суден).

Однак, відповідних доказів у підтвердження наявності м іж суб' єктом підприємницьк ої діяльності ОСОБА_3 та Т ОВ „Крим-Херсонес” орендних правовідносин стосовно орен ди судна „ВЫГ” суду не надава лось.

На підставі викладеного су д першої інстанції безпідста вно задовольнив позовні вимо ги прийнявши за їх основу рах унки-фактури: № КР-12/05 від 30.12.2005 рок у на суму 22580,64 грн., № КР-01/06 від 31.01.2006 р оку на суму 25000,00 грн. № КР-02/06 від 28.02 .2006 року на суму 25000,00 грн., № КР-03/06 ві д 31.03.2006 року на суму 25000,00 грн. та № К Р-04/06 від 30.04.2006 року на суму 30.04.2006 рок у (а.с.23-27), оскільки фактично ная вність саме орендних правові дносин позивачем належним чи ном не підтверджено.

Дослідивши зміст договору від 03.12.2005 року, судова колегія п риходить до висновку, що факт ично між товариством з обмеж еною відповідальністю „Крим -Херсонес” та суб' єктом під приємницької діяльності О СОБА_3 укладено договір мор ського буксирування.

Так, відповідно до статті 222 К одексу торговельного морепл авства України, за договором морського буксирування влас ник одного судна зобов'язуєт ься за винагороду відбуксиру вати інше судно чи плавучий о б'єкт на певну відстань або бу ксирувати його протягом певн ого часу, чи для виконання ман евру.

Згідно з пунктом 2.1 договору надання послуг від 03.12.2005 року, с удновласник - ТОВ „Крим-Херс онес” зобов`язано завчасно п ривести власне судно у стан, п ридатний для виконання букси рувальної операції.

Розділом 2 договору від 03.12.2005 р оку також зазначено наступне :

* пункт 2.2 - судновласник несе відповідальність за шкоду, с причинену при буксуванні бук сируємого об`єкту, або майну ч и вантажу, що знаходиться на н ьому, якщо ним не буде доведен о відсутність вини;

* пункт 2.3 - початком відпові дальності судновласника за д аним договором вважається мо мент прийняття буксируємого об`єкту на буксир в початково му пункті буксировки, та закі нченням відповідальності - момент постановки буксируєм ого об`єкту на швартові або як ір у кінцевому пункті буксир овки;

* пункт 2.4 - управління міжпо ртовою буксировкою здійснює капітан буксировочного судн а.

Зазначені пункти знаходят ь своє відображення у Розділ і VІІ Кодексу торговельного м ореплавства України - „Морсь ке буксирування”.

Наявність буксируємого об `єкта, обумовленого пунктами 2.2, 2.3 договору, надає підстави стверджувати, що фактично мі ж сторонами існували відноси ни та надавались послуги сам е морського буксирування, ал е ніяк не відносини з оренди с удна.

При цьому, посилання позива ча на журнали реєстрації вих оду та заходу судів Євпаторі йського морського торговель ного порту не можуть свідчит и про те, з яких правових підст ав судно виходило з порту та з аходило до нього. Тому, такі жу рнали не є підтвердженням то го, що судно „ВЫГ” виходило з п орту саме у зв`язку з його орен дою - як зафрахтоване СПД О СОБА_3

Що стосується заборговано сті суб' єкта підприємницьк ої діяльності ОСОБА_3 за н адані послуги на підставі до говору від 03.12.2005 року судова кол егія виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено н адання послуг за плату, замов ник зобов'язаний оплатити на дану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встано влені договором.

Так, пунктом 4.1 договору від 0 3.12.2003 року передбачено, що оренд а плата сплачується на розра хунковий рахунок судновласн ика із розрахунку 25000,00 грн. в міс яць.

З матеріалів справи вбачає ться, що судно „ВЫГ” з метою зд ійснення буксирувальних опе рацій виходило є Євпаторійсь кого морського торговельног о порту по наступних датах: гр удень 2005 року - 09.12.; квітень 2006 ро ку - 10.04., 17.04., 19.04., 27.04.

Зазначивши загальну варті сть послуг - „із розрахун ку 25000,00 грн. в місяць” сторон ами договору не визначено по рядок рахування плати за пос луги буксирування, якщо такі послуги були надані лише по п евних днях місяця, або якщо в п евному місяці не надавались взагалі.

Пунктом 5 частини 1 статті 54 Г осподарського процесуально го кодексу України передбаче но, що позовна заява має місти ти викладення обставин, на як их ґрунтуються позовні вимог и, зазначення обставин, підтв ерджуючі позов, обґрунтов аний розрахунок стягуваних а бо оспорюваних сум, законо давство, на підставі якого пр ед`явлено позов.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивачем до позовно ї заяви додано розрахунок по зову виходячи з суми боргу за оренду буксиру - 25000,00 грн. за мі сяць та штрафних санкцій вих одячи із вказаної суми.

Оскільки судом встановлен о безпідставність заявлених позовних вимог про стягненн я з суб' єкта підприємницько ї діяльності ОСОБА_3 суми заборгованості саме за оренд у судна, судова колегія відмо вляє у задоволенні позову у п овному обсязі.

При цьому, позивач - товарис тво з обмеженою відповідальн істю „Фірма „Лінарт” не позб авлено права звернутись до с уду з позовом до суб' єкта пі дприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення з ньог о заборгованості за надані п ослуги з буксирування з нале жним розрахунком суми заборг ованості.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п. 1-4, 105 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу суб' єкта підприємницької діяльн ості ОСОБА_3 задовольнити .

2. Рішення господарського су ду Автономної республіки Кри м від 02 листопада 2006 року у спра ві № 20-5/305 скасувати.

3. У задоволенні позову т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Фірма „Лінарт” в ідмовити.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Н.П. Г орошко

В.І. Гонт ар