Рішення

від 02.11.2006 по справі 20-5/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"02" листопада 2006 р.

справа № 20-5/305

За позовом: Товариства з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Линарт” (99704 м. Севастополь,  вул. Ангарська, 10-А)

До: Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

Про стягнення  заборгованості в сумі 247445,00  грн.

Суддя Євдокимов

І.В.

Представники сторін:

Позивач:

Херсонська О.Б., довіреність б/н від 27.07.2006;

Відповідач:

не з'явився.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Линарт”, 

звернувся до суду з позовом до відповідача, Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості в сумі 247445,00  грн., з яких: 122580,64 грн. -основний борг,

120516,12 грн. -пеня, 1982,94 грн. - 

проценти за користування чужими грошовими коштами, 2365,30 грн. -збитки

від інфляції.

В процесі розгляду справи позивач

уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в

розмірі 136104,62 грн., з яких: 122580,64 грн. -основний борг, 9175,74 грн.

-пеня, 1982,94 грн. -  проценти за

користування чужими грошовими коштами, 2365,30 грн. -збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги

тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  наданих послуг.

Представник відповідача в судове

засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позов не надав, про час та місце

судового засідання був повідомлений належним чином  у встановленому порядку.

Представнику позивача роз'яснені

його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського

процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за

наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Дослідивши надані позивачем

докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2005 між ТОВ „Крим-Херсонес”

(Судновласник) та СПД ОСОБА_1 (Замовник) був укладений договір про надання

послуг.

Згідно з умовами договору

Судновласник взяв на себе зобов'язання надати судно для проведення

буксировочних операцій Замовника, а Замовник зобов'язався оплатити надані

послуги відповідно до умов даного договору.

Судно -буксир «ВЫГ»1995 р.в.,

власником якого є позивач, що підтверджується свідоцтвом про право власності на

судно НОМЕР_1 (а.с. 20).

ТОВ „Крим-Херсонес” є

фрахтувальником судна, відповідно до договору тайм-чартеру від 26.11.2005.

Відповідно до п. 4.1 договору про

надання послуг від 03.12.2005 оплата здійснюється на розрахунковий рахунок

судновласника із розрахунку 25000,00 грн. в місяць.

15.09.2005 між  ТОВ „Крим-Херсонес” (Кредитор) та ТОВ  „Фірма „Линарт” (Новий кредитор) був  укладений договір відступлення права вимоги

(а.с. 30).

Згідно з п. 1 Договору Кредитор

передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором

по договору про надання послуг  від

03.12.2005 укладеного  між ТОВ

„Крим-Херсонес”  та СПД ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 512 Цивільного

кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою 

особою внаслідок передання   ним  своїх 

прав  іншій  особі 

за  правочином (відступлення права

вимоги).

Згідно з п. 2 Договору Новий

кредитор отримує усі права Кредитора по вказаному зобов'язанню в повному об'ємі

та на умовах, які є на момент укладення даного договору.

Відповідно до ст. 514 Цивільного

кодексу України  до нового кредитора

переходять права первісного  кредитора

у  зобов'язанні  в 

обсязі  і  на 

умовах,  що  існували на момент переходу цих прав, якщо

інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання по наданню послуг

позивачем виконувались належним чином, та 

своєчасно, але оплата здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у

зв'язку з чим його заборгованість   перед

позивачем   за період з 03.12.2005 по

квітень 2006 року склала 122580,64 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими,

що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України №

436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові 

наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до  ч. 1 ст. 

901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна

сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника)

надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення

певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену

послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з  ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо

договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити

надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, суд вважає   позовні вимоги позивача про стягнення з

відповідача заборгованості в розмірі 122580,64 грн. обґрунтованими, та такими,

що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суму заборгованості в розмірі

122580,64 грн. позивач просить стягнути з урахуванням процентів за користування

чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 Цивільного

кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний

сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними

особами.  Розмір процентів за

користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або

іншим актом цивільного законодавства.

Згідно наданому розрахунку позивача

сума процентів  складає 1982,94 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору за

несвоєчасну оплату відповідач  сплачує

позивачу  пеню в розмірі 0,5 % за кожний

день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського

кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу

України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися

пенею.

Відповідно до ст. 3 Закону України

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір

пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 9175,74  грн., яка підлягає стягненню.

Суму основного боргу в розмірі

122580,64 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції. 

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові 

наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, 

а також три відсотку річних 

від  простроченої  суми, 

якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором

або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №

3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох

процентів річних та індексу інфляції, що передбачені

статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або

договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями

боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням

встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні

втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою

природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових

коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не

були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс

інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення

зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем

розрахунку, сума збитків від інфляції 

складає  2365,30 грн.

Таким чином, з відповідача на

користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 136104,62 грн., з

яких: 122580,64 грн. -основний борг, 9175,74 грн. -пеня, 1982,94 грн. -  проценти за користування чужими грошовими

коштами, 2365,30 грн. -збитки від інфляції.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального

кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1361,05 грн.  і інформаційне -технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу

України, суд, -

В И Р І Ш И В

:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1,  ідентифікаційний код  НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в СФ ЗАТ

„Приватбанк”, МФО НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю „Фірма „Линарт” (99704 м. Севастополь,  вул. Ангарська, 10-А, код  ЄДРПОУ 19449122, п/р 260003128501 в ТОВ АБ

„Південний”  м. Ялта, МФО 384522)

заборгованість в сумі  136104,62 грн., з

яких: 122580,64 грн. -основний борг, 9175,74 грн. -пеня, 1982,94 грн. -  проценти за користування чужими грошовими

коштами, 2365,30 грн. -збитки від інфляції,  

витрати по сплаті державного мита в сумі 1361,05 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118,00 грн.

                            Видати накази після

набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                   

І.В.  Євдокимов

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

06.11.2006

Розсилка:

1.          ТОВ „Фірма „Линарт” (99704 м.

Севастополь,  вул. Ангарська, 10-А)

2.          СПД 

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3.          Справа

4.          наряд