Постанова

від 01.10.2009 по справі 12/378

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 01 жовтня 2009 року           12:55           № 12/378

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною,  в якому просить:

1) визнати правочин (шляхом обміну документами: рахунок №37  від 14.06.2005 року, накладна №36 від 14.06.2005 року, податкова накладна №36 від 14.06.2005 року, платіжне   доручення №168 від 15.06.2005 року), укладений між ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»та ПП «Людмила-М», недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України.

2) зобов’язати ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»повернути ПП «Людмила-М»кошти, отримані за даним правочином у сумі 5706 грн. 00 коп.

3) стягнути з ПП «Людмила-М»на користь держави вартість товару, отриманого за угодою згідно рахунку №37 від 14.06.2005 року на загальну суму 5706 грн. 00 коп.

4) судові витрати стягнути з відповідачів.

В суді представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, посилаючись на недійсність відповідного правочину та на те, що він завідомо суперечив інтересам держави і суспільства, а тому кошти, отримані від нього, підлягають стягненню на користь держави.

Відповідач - Приватне підприємство «Людмила –М»в силу КАС України про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, подав письмові заперечення, з яких вбачається, що позов не визнає, оскільки ПП «Людмила –М»при укладанні оскаржуваного правочину діяло відповідно до закону.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс»є: вул. Бережанська, 6-А, м. Київ, 04074. На зазначену адресу судом були неодноразово надіслані листи із судовими повістками, однак вони повертались на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання / за нерозшуком».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З огляду на положення ст. ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалася і вирішувалася без участі представників відповідачів.

Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс»мало взаємовідносини з Приватним підприємством «Людмила-М». Як вбачається з накладної №36  від 14.06.2005 року, податкової накладної №36 від 14.06.2005 року,  платіжного   доручення №168 від 15.06.2005 року Приватне підприємство «Людмила-М»придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс»товар (поліетилен) на загальну суму 5706 грн. 00 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009 року  по даній справі провадження в частині позовних вимог щодо визнання правочину (шляхом обміну документами: рахунок №37  від 14.06.2005 року, накладна №36 від 14.06.2005 року, податкова накладна №36 від 14.06.2005 року, платіжне   доручення №168 від 15.06.2005 року), укладеного між ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»та ПП «Людмила-М», недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України та зобов’язання ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»повернути ПП «Людмила-М»кошти, отримані за даним правочином у сумі 5706  грн. 00 коп. - закрито.

Позивач позовну вимогу щодо стягнення з ПП «Людмила-М»на користь держави загальну суму у розмірі 5706 грн. 00 коп. обґрунтовує тим, що зазначені кошти були сплачені при укладанні угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у однієї із сторін.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, передбачені ст. 208 ГК України.

Відповідно до ч.   ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтею 238 ГК України встановлено, що  за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Так, ст. 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.  

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між відповідачами мали місце 15.06.2005 року, про що свідчить платіжне доручення від 15.06.2005 року №168.

Оскільки позивач звернувся до суду 27.12.2007 року, тобто більш ніж через рік з моменту вчинення угоди, яка на думку позивача завідомо суперечила інтересам держави і суспільства, то адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані до Приватного підприємства «Людмила-М».

Крім того, судом не встановлено, у чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто із її учасників мав намір на досягнення цієї мети, оскільки  Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009 року  по даній справі провадження в частині позовних вимог щодо визнання правочину недійсним та зобов’язання ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»повернути ПП «Людмила-М»кошти, отримані за даним правочином у сумі 5706 грн. 00 коп. -  закрито.

Тому суд приходить до висновку, що позовна вимога Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва щодо стягнення з ПП «Людмила-м»на користь держави вартість товару, отриманого за угодою згідно рахунку №37 від 14.06.2005 року на загальну суму 5706 грн. 00 коп. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином,  з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

За правилами ст. 94 КАС України  судові витрати у такому випадку не стягуються.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва –відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Суддя                                                                                                Цвіркун Ю.І