Ухвала

від 01.10.2009 по справі 12/378

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

У Х В А Л А

01 жовтня 2009 року

м. Київ

№ 12/378

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого –судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною,  в якому просить:

1) визнати правочин (шляхом обміну документами: рахунок №37  від 14.06.2005 року, накладна №36 від 14.06.2005 року, податкова накладна №36 від 14.06.2005 року, платіжне   доручення №168 від 15.06.2005 року), укладений між ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»та ПП «Людмила-М», недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України.

2) зобов’язати ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»повернути ПП «Людмила-М»кошти, отримані за даним правочином у сумі 5706 грн. 00 коп.

3) стягнути з ПП «Людмила-М»на користь держави вартість товару, отриманого за угодою згідно рахунку №37 від 14.06.2005 року на загальну суму 5706 грн. 00 коп.

4) судові витрати стягнути з відповідачів.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду та вирішення позовних вимог позивача в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача вважає, що всі позовні вимоги повинні вирішуватись судом в порядку адміністративного провадження.

Відповідач –Приватне підприємство «Людмила-М»в силу КАС України про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс»є: вул. Бережанська, 6-А, м. Київ, 04074. На зазначену адресу судом були неодноразово надіслані листи із судовими повістками, однак вони повертались на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання / за нерозшуком».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З огляду на положення ст. ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалася і вирішувалася без участі представників відповідачів.

Статтею 17 КАС України визначена компетенція адміністративних судів, зокрема, компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З вищезазначеної норми закону вбачається, що позивач наділений правом звернення до суду з вимогами про визнання угод недійсними та стягнення у зв’язку з цим коштів в доход держави.

Так, відповідно до ч.1  ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

Так, вирішуючи питання про юрисдикцію позову або позовних вимог, суд звертає увагу на предмет спору, характер спірних правовідносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва щодо визнання правочину (шляхом обміну документами: рахунок №37  від 14.06.2005 року, накладна №36 від 14.06.2005 року, податкова накладна №36 від 14.06.2005 року, платіжне   доручення №168 від 15.06.2005 року), укладеного між ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»та ПП «Людмила-М», недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України,  повинна вирішуватись судом в порядку іншого судочинства, зокрема, господарського, але не адміністративного.

Отже, дану позовну вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку спір не має публічно-правового характеру, а тому підпадає під юрисдикцію господарського суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі,  якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також суд звертає увагу на практику судів вищої інстанції, зокрема на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.01.2009 року за касаційною скаргою прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 30.08.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року у справі №АС-04/298-06 за позовом прокурора Орджонікідзевського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Приватного підприємства «Громада», Науково-виробничого об’єднання корпорації «Укрспецмонтаж»про визнання господарського зобов’язання недійсним та стягнення 280 800,00 грн, в якій зазначено, що «…. відповідно до ст. 288 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. А тому позови про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають».  

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням (заочним) Оболонського районного суду міста Києва від 27.09.2005 року по справі №2-3492/2005 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкорд-Трейдінг-Плюс», ОСОБА_1, третя особа –Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання установчих документів недійсними та скасування свідоцтва платника податку, позов задоволено.   

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що  після набрання законної сили рішення (заочне) Оболонського районного суду міста Києва від 27.09.2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкорд-Трейдінг-Плюс»не може бути стороною у справі, оскільки його фактично ліквідовано.    

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог підлягає закриттю.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №12/378 за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною в частині позовних вимог щодо визнання правочину (шляхом обміну документами: рахунок №37  від 14.06.2005 року, накладна №36 від 14.06.2005 року, податкова накладна №36 від 14.06.2005 року, платіжне   доручення №168 від 15.06.2005 року), укладеного між ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»та ПП «Людмила-М», недійсним на підставі ч.1 ст. 207 ГК України та застосувати наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України –закрити.

Провадження у справі №12/378 за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор-Трейдінг-Плюс», Приватного підприємства «Людмила –М»про визнання угоди недійсною в частині позовних вимог щодо зобов’язання ТОВ «Анкор-Трейдінг-Плюс»повернути ПП «Людмила-М»кошти, отримані за даним право чином у сумі 5706 грн. 00 коп. –закрити.

Роз’яснити позивачу про його право звернутися до суду із позовом щодо визнання правочину недійсним в  порядку господарського судочинства.

Ухвалу про закриття провадження у справі надіслати (вручити) сторонам (їх представникам).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Суддя                                                                                  Цвіркун Ю.І