Ухвала

від 11.12.2024 по справі 1

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 11.12.2024 Справа № 1

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/1037/22 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/807/549/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 11 грудня 2024 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про закриття кримінальних проваджень №22022080000000670 та №22022080000000066 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON);

заявника ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про закриття кримінальних проваджень №22022080000000670 та №22022080000000066 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді від 01 червня 2024 року скасувати та зобов`язати Жовтневий районний суд виконати вимоги ст.ст.2, 7, 9, 8, 21, 30 КПК України.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що Жовтневий районний суд м.Запоріжжя ігнорує зміст його заяв та доводів.

Посилається на позицію Верховного Суду, викладену 26 лютого 2020 року в справа №1-9/2004 та 03 лютого 2020 року, щодо ст..ст.91, 459, 462 КПК України, у яких провадження береться до уваги та розпочинають провадження.

Вказує, що Другий сенат Конституційного Суду України рішенням від 10 квітня 2024 року №5-рII підтвердив це положення.

Зазначає, що у главі 34 КПК України жодного згадування немає про те, що вказано у змісті ухвали Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 01 червня 2024 року, і ч.2 ст.259 КПК України ніякого відношення не має.

Також, вказує, що Запорізький апеляційний суд вказав з цього приводу свою позицію та керування ч.6 ст.9 КПК України з посиланнями на ч.1 ст.7 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; аргументи ОСОБА_6 , який підтримав вказану скаргу; прокурора, який вважав, що провадження за апеляційною скаргою потрібно закрити; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Відповідно до положень ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

30 липня 2024 року до Запорізького апеляційного суду надійшла вищевказана апеляційна скарга ОСОБА_6 . В цій апеляційній скарзі останній просить оскаржувану ухвалу слідчого судді від 01 червня 2024 року скасувати, та зобов`язати Жовтневий районний суд виконати вимоги ст.ст.2, 7, 9, 8, 21, 30 КПК України.

Проте, на запит апеляційного суду з Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшла інформація, відповідно до якої 01 червня 2024 року суддями Жовтневого районного суду м.Запоріжжя жодної ухвали щодо заяв, скарг, клопотань ОСОБА_6 не постановлялось (згідно з перевіркою автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя). Додатково було повідомленню, що 01 серпня 2024 року на запит судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_3 цим судом було направлено копію ухвали Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, якою відмовлено у задоволені заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінальних проваджень №22022080000000670 та №22022080000000066 у зв`язку із закінчення строків досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

У зв`язку з не можливістю однозначного встановлення з поданої апеляційної скарги, яке конкретно рішення оскаржується, було призначено судове засідання з розгляду цієї скарги для з`ясування казаних питань.

11 грудня 2024 року в судовому засіданні ОСОБА_6 зазначив, що він в своїй апеляційні скарзі від 24 липня 2024 року оскаржує саме ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні його заяви про закриття кримінальних проваджень №22022080000000670 та №22022080000000066 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Проте, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 раніше вже було подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2024 року

Ухвалою судді-доповідача Запорізького апеляційного суду від 02 серпня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на зазначену ухвалу слідчого судді з зазначенням того, що останнім подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

При цьому, в ухвалі Запорізького апеляційного суду зазначено про порядок і строки її касаційного оскарження.

Відповідно до положень ч.1 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.532 КПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Виходячи з вимог, викладених у частині 4 наведеної статті, судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Таким чином, ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, окрім того, за його попередньою апеляційною скаргою на це рішення раніше вже було відмовлено у відкритті провадження.

Отже, провадження за поданою ОСОБА_6 апеляційною скаргою було розпочато помилково.

Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За наведених обставин, оскільки провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 відкрито помилково, колегія суддів, вважає, що відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.

Таке рішення узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19 березня 2018 року у справі №439/1271/17; в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 180/210/17.

В зазначених судових рішеннях Верховний Суд вказав на те, що якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має право постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Таке ж рішення суд апеляційної інстанції має право прийняти й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.7-9, 307, 309, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про закриття кримінальних проваджень №22022080000000670 та №22022080000000066 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_6 , який утримується під вартою - в той самий строк, який обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4