Ухвала

від 08.01.2025 по справі 753/14305/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 січня 2025 року

м. Київ

справа № 753/14305/17

провадження № 61-16417св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

за первісним позовом:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анди», ОСОБА_5 ,

за об`єднаним позовом:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: ОСОБА_6 , Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., у справі за об`єднаними позовами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріорітет», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анди», ОСОБА_5 , про знесення об`єкту самовільного будівництва, визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності; ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет», про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили: визнати недійсним технічний паспорт, виданий ОСОБА_4 05 липня 2017 року на квартиру № 305 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі); скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на кв.

АДРЕСА_2 та зобов`язати реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру; зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м на АДРЕСА_3 .

В обґрунтування вимог вказували, що вони є співвласниками нежитлових приміщень № 310 та АДРЕСА_5 , які розташовані на першому поверсі та за власні кошти здійснили облаштування покрівлі вищевказаних приміщень.

У 2004 році ОСОБА_4 набула право приватної власності на квартиру

№ 305 , яка розташована на другому поверсі житлового будинку та без належних дозвільних документів збудувала металеву конструкцію у вигляді тераси на даху нежитлових приміщень № 310, № 320. Таке будівництво призвело до руйнації покриття даху в належних їм приміщеннях, так як там накопичується волога. Дах відремонтувати неможливо, оскільки через самочинне будівництво відповідача вони не мають доступу до нього.

Їх неодноразові звернення до відповідача щодо усунення порушень та знесення самочинно побудованої конструкції залишились без реагування. Крім того, вони неодноразово звертались до державних контролюючих органів, органів місцевого самоврядування з повідомленнями щодо наявності порушень у діях власника квартири № 305 . За результатами вказаних звернень контролюючими органами на адресу ОСОБА_4 направлялися приписи про усунення порушень прав позивачів та знесення самочинно збудованої конструкції. Проте відповідач відповідні приписи залишила поза увагою.

Всупереч вимогам чинного законодавства України під час проведення самочинного будівництва відповідачем здійснено розширення вже існуючих віконних прорізів, влаштовано нові балкони, здійснено скління та добудовано дві стіни. Встановлення грат призвело до пошкодження покрівлі даху, а подальше встановлення відповідачем склопакетів створило додаткові перешкоди для відводу води, що призвело до руйнування покрівлі (рубероїду). Будівництво здійснено з втручанням в конструкцію даху нежитлових приміщень № 310, № 320, які належать їм на праві власності. Жодних дозволів на будівництво та на введення в експлуатацію самочинного будівництва відповідач не отримувала.

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 17 липня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 14 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Верховний Суд постановою від 22 січня 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м на АДРЕСА_3 , скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 05 липня 2017 року на кв. № 305 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі), скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру залишив без змін.

Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 18 березня 2020 року позов об`єднав в одне провадження з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» (далі - КП Київської обласної ради «Готово»), ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора.

З урахуванням об`єднання позовів та подання заяви про зміну предмета позову позивачі просили: зобов`язати ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас; скасувати рішення державного реєстратора філії КП Київської обласної ради «Готово» Петришина В. М. від 10 липня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на кв. АДРЕСА_2 ; скасувати запис за номером 213233281, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірну квартиру площею 62,2 кв. м за ОСОБА_4 ; зобов`язати ОСОБА_4 привести кв. № 305 до попереднього стану відповідно до технічного паспорту Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації») та поверхневого плану приміщень ІІ поверху.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 14 грудня 2020 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та за об`єднаним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , КП Київської обласної ради «Готово», ОСОБА_4 залишив без задоволення.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_2 на підставі технічного паспорта та свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Оскільки матеріали справи не містять доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, твердження позивачів щодо самовільного переобладнання приміщення відповідачем не доведено належними доказами.

Київський апеляційний суд постановою від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнив.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року скасував й ухвалив нове рішення про задоволення позовів.

Зобов`язав ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас загальною площею 14,9 кв. м. за адресою: кв. АДРЕСА_2 .

Скасував рішення державного реєстратора філії КП Київської обласної ради «Готово» Петришина В. М. про державну реєстрацію права власності (індексний номер 36077380; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1297010380000; номер запису про право власності 21323281) від 10 липня 2017 року за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м.

Скасував запис за номером 213233281, який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1297010380000) - кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м, за ОСОБА_4 .

Зобов`язав ОСОБА_4 привести кв. АДРЕСА_2 до попереднього стану відповідно до технічного паспорту КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та поверхневого плану приміщень ІІ поверху з інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом демонтажу добудованих приміщень (лоджій) за рахунок власних коштів.

Вирішив питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 є спадкоємицею майна ОСОБА_8 , яке складається з кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 51,7 кв. м.

Відповідно до плану квартири згідно технічної характеристики, складеної у березні 2000 року, наданої КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», кв. АДРЕСА_2 не обладнана лоджіями або балконами. Крім того, відсутність лоджій та балконів підтверджується планом поверху.

Таким чином у власності ОСОБА_8 перебувала кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 51,7 кв. м, яка не була обладнана лоджіями чи балконами, в подальшому вказану квартиру успадкувала ОСОБА_4 .

Встановлено, що ОСОБА_4 в установленому законом порядку не погоджувала документацію на перепланування та переобладнання вказаної квартири.

Таким чином, державний реєстратор філії КП Київської обласної ради «Готово» Петришин В. М. під час державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м помилково дійшов до висновку про включення до загальної площі кв. № 305 площі самовільно збудованих лоджій.

Київський апеляційний суд додатковою постановою від 15 червня 2021 року стягнув з ОСОБА_4 судові витрати на користь ОСОБА_1 у розмірі 12 680,67 грн, на користь ОСОБА_3 - 12 580,87 грн, ОСОБА_9 - 12 196,67 грн, ОСОБА_2 - 11 450 грн.

Верховний Суд постановою від 11 листопада 2021 року касаційні скарги ОСОБА_4 , подані представником ОСОБА_10 , залишив без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2021 року залишив без змін.

Верховний Суд виходив з того, що ОСОБА_4 здійснила розширення площі власної квартири шляхом будівництва на даху належних позивачам нежитлових приміщень перегородок та металевих конструкцій без виготовлення проектної документації та отримання на це відповідних дозволів, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованих терас та привести кв. АДРЕСА_2 до попереднього стану.

Оскільки до загальної площі кв. № 305 помилково внесені площі самовільно збудованих терас, рішення про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_2 загальною площею 62,2 кв. м за ОСОБА_4 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підлягав скасуванню.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2023 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_7 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, в якій просить оскаржене судове рішення скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник зазначає, що суд першої інстанції у справі № 753/20662/17 зробив висновки щодо того ж самого об`єкту дослідження - приміщення № 320, та встановив, що до руйнації покриття даху, порушення системи водовідведення і, як наслідок, потрапляння вологи у належне позивачам нежитлове приміщення № 320, порушення санітарно-гігієнічних умов його експлуатації, електро і пожежобезпеки, призвела добудова ОСОБА_7 , а не ОСОБА_4 . Отже, суд апеляційної інстанції у справі № 753/14305/17 фактично спростував висновки суду першої інстанції у справі 753/20662/17, оскільки щодо одних і тих самих наслідків одного й того самого приміщення № 320 встановив різні причини залиття цього приміщення, тому висновки викладені в оскарженому судовому рішенні вплинули на права і обов`язки ОСОБА_7 . Тому для правильного вирішення причин залиття приміщення № 320 та винних у цьому залитті суд повинен був залучити до участі в цій справі ОСОБА_7 , як співвідповідача.

Квартира № 305 , яка належить ОСОБА_4 , розміщена поряд з квартирою № 304 , яка належить ОСОБА_7 , і обидві квартири мають побудовані тераси (лоджії) з виходом на дах приміщення № 320. Таким чином, оскаржене судове рішення в частині виконання будівельних робіт по приведенню квартири № 305 до попереднього стану впливає на права та обов`язки ОСОБА_7 , оскільки здійснення таких робіт можуть вплинути на технічні умови та користування його квартирами № 304 , № 304-а . При цьому, апеляційний суд не з`ясував чи призведе демонтаж терас до захисту інтересів позивачів і чи не порушить це право власності відповідача на квартиру № 305 та право власності на квартири № 304 , № 304-а , які належать ОСОБА_7 . Здійснення будівельних робіт в квартирі № 305 без погодження з власником суміжних квартир № 304 , № 304-а на даху, який є спільним майном співвласників багатоповерхового будинку, зачіпають права ОСОБА_7 на користування частиною даху, на яку виходять вікна його квартир.

Апеляційний суд не врахував, що положення статті 376 ЦК України до цих спірних правовідносин не застосовуються. Також ухвалення рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Разом з тим, Верховний Суд постановою від 22 січня 2020 року у цій справі, зокрема, постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 05 липня 2017 року на кв. № 305 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі), скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру залишив без змін. Отже, суд апеляційної інстанції не мав законних підстав для ухвалення судового рішення в зазначеній частині.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - адвоката Такташова О. Я., до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Зазначав, що рішення суду в частині демонтажу самочинно збудованого нерухомого майна - тераси, за адресою: кв. АДРЕСА_2 , та добудованих приміщень (лоджій) виконано, та 20 жовтня 2023 року винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень.

Проте, станом на 12 лютого 2024 року залишається не виконаним рішення суду у справі № 753/20662/17 в частині зобов`язання ОСОБА_7 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас.

ОСОБА_7 , звертаючись з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 25 травня 2021 року, не навів жодної конкретної інформації з приводу впливу оскарженого судового рішення на його права та інтереси.

Разом з тим, адвокат Такташов О. Я. просить стягнути з ОСОБА_7 на користь позивачів витрати на правничу допомогу, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що попередній розрахунок суми судових витрат пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції складається з понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 16 800 грн, а також з інших майбутніх витрат на правничу допомогу, які можуть виникнути під час розгляду цієї справи, у розмірі 8 400 грн.

У лютому та березні 2024 року від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшли відзив на касаційну скаргу та пояснення на відзив позивачів на касаційну скаргу, в яких вона просить постанову апеляційного суду скасувати повністю, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вказувала, що висновки викладені у постанові Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року вплинули на права і обов`язки ОСОБА_7 в частині встановлення причин залиття приміщення № 320, винних в цьому залитті, ступеню їх вини (за наявністю), взаємозв`язку винних/протиправних дій відповідачів у справах № 753/14305/17 та № 753/20662/17 з завданням майнової шкоди позивачам.

До ОСОБА_4 безпідставно застосували цивільно-правову відповідальність у вигляді зобов`язання до вчинення дій по знесенню неіснуючих терас та приведення квартири до попереднього стану шляхом демонтажу лоджій.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Дарницького районного суду міста Києва.

09 квітня 2024 року цивільна справа № 753/14305/17 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

У 1999 році будинок на АДРЕСА_6 введено в експлуатацію.

Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 02 жовтня 2001 року та 23 липня 2003 року видано позивачам свідоцтва про право власності в рівних частинах на нежитлові приміщення № 310 та АДРЕСА_5 площею 937,9 кв. м та 632,7 кв. м відповідно.

09 листопада 2004 року державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори Гуєцькою І. В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_8 . Спадкове майно складається з кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 51,7 кв. м.

03 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет» (далі - ТОВ «КК Пріоритет») складено технічний паспорт на кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м.

ТОВ «КК Пріоритет» 05 липня 2017 року провело інвентаризацію вищевказаної квартири, яка має наступні характеристики: загальна площа 62,2 кв. м, житлова площа 28,5 кв. м. Площа приміщень змінилася за рахунок включення лоджій за рахунок «перепланування, пов`язаного зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін», «влаштування шаф, антресолей комор», та не належить до самочинного будівництва.

Державним реєстратором КП Київської обласної ради «Готово» м. Києва Петришиним В. М. 10 липня 2017 року здійснено реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м, житловою - 28,5 кв. м, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідний запис.

Відповідно до акта Комунального підприємства «Житло сервіс» (далі - КП «Житло сервіс») від 19 грудня 2014 року, при обстеженні покрівлі нежитлового приміщення № 320 на АДРЕСА_6 встановлено, що на ній встановлено дві металеві загорожі, розмір яких становить: довжина - 2 530 мм, висота - 2 110 мм, глибина - 1 400 мм; довжина - 7 940 мм, висота - 2 110 мм, глибина - 1 400 мм (загорожа має хвіртку шириною 730 мм, висотою 2 110 мм). Вищезазначені загорожі належать власнику кв. АДРЕСА_2 , за якими він зберігає будівельне та побутове сміття. Відповідно до поверхового плану зазначена квартира не облаштована лоджіями, балконами та виходом на покрівлю нежитлового приміщення № 320. Всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та пошкоджується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи всередину приміщення, внаслідок чого пошкоджена гіпсокартонна стеля.

20 грудня 2014 року КП «Житло сервіс» винесло власнику кв. АДРЕСА_2 припис про надання у термін до 06 січня 2015 року до відділення № 2 КП «Житло сервіс» проектно-дозвільної документації на облаштування загорожі біля вікон квартири на покрівлі прибудованого нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі на АДРЕСА_6 .

14 квітня 2015 року КП «Житло сервіс» складено акт обстеження за заявою власника покрівлі нежитлового приміщення АДРЕСА_5 . При обстеженні встановлено, що власниками квартир № 304 та № 305 змонтовано металеві загорожі на м`якій рулонній покрівлі вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_5 .

27 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до КП «Житло сервіс» з листом про надання інформації щодо надання дозволу на проведення перепланування чи переобладнання житлового приміщення, а також щодо погодження проектно-кошторисної документації власнику кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_4 .

За результатами розгляду зазначеного звернення КП «Житло сервіс» листом від 05 травня 2015 року повідомило ОСОБА_1 про те, що проектно-кошторисна документація на перепланування чи переобладнання квартири № 305 власнику квартири не погоджувалась, інформація щодо отримання дозволів на перепланування чи переобладнання приміщення відсутня.

КП «Житло сервіс» винесло ОСОБА_4 припис від 06 травня 2015 року про надання у термін до 15 травня 2015 року до відділення № 2 КП «Житло сервіс» дозволу на влаштування тераси на покрівлі прибудованого нежитлового приміщення на АДРЕСА_6 . Зобов`язано відремонтувати покриття покрівлі, яке ушкоджене під час влаштування та експлуатації тераси. Зазначено, що у даний час через ушкодження покриття покрівлі відбувається затоплення нежитлового приміщення, чим завдається шкода його власникам.

КП «Житло сервіс» 23 липня 2015 року склало акт про обстеження за заявою власника покрівлі нежитлового приміщення АДРЕСА_8 . При обстеженні встановлено, що на покрівлі нежитлового приміщення № 310 на АДРЕСА_6 встановлено дві металеві загорожі з хвірткою, які належать власникам кв. АДРЕСА_2 . За загорожею власники квартири № 305 зберігають будівельне та побутове сміття. Відповідно до поверхового плану вищевказана квартира не облаштована лоджіями, балконами та виходом на покрівлю нежитлового приміщення № 310. У місцях кріплення і всередині встановлених загорож накопичується вода від опадів та руйнується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи у середину приміщення, в результаті чого пошкоджено стелю з гіпсокартону.

25 вересня 2015 року працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотест Інжиніринг» (далі - ТОВ «Технотест Інжиніринг») на замовлення ОСОБА_3 проведено обстеження частини покриття над нежитловими приміщеннями АДРЕСА_2, про що складено відповідний акт.

На підставі вказаного акта працівниками ТОВ «Технотест Інжиніринг» складено експертний висновок, яким встановлено невідповідність стану об`єкта (частини покриття над нежитловими приміщеннями АДРЕСА_2 основним вимогам до будівель та споруд: безпеці експлуатації ДБН В. 1.2-2009, механічному опору та стійкості ДБН В. 1.6-2008. Безпечна експлуатація об`єкту можлива тільки після усунення всіх наведених порушень. Відповідно до наведених норм ДБН В. 2. 6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» том 1, 2, 3 необхідно негайно демонтувати самовільно встановлені металеві огорожі (металеві решітки 7 940 x 2 110 мм, з хвірткою 730 x 2 110 мм і 2 530 x 2 110 мм, виготовлені з гарячекатаного металевого профілю, та припинити несанкціоновану експлуатацію даху, прибрати всі сторонні предмети, сміття, пил, рослинність з покриття даху, що забезпечить роботу експлуатаційній службі власників по виявленню дефектів та встановленню і виконанню правил експлуатації даху. Внаслідок порушень наявне регулярне потрапляння води в нежитлові приміщення прибудови № 309, № 310, № 320 (на межі з № 310 незначне враження) після кожних значних опадів чи в період танення снігу, що шкодить конструкції, її довговічності, санітарним та естетичним властивостям.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 29 червня 2017 року звернулися із вимогою про припинення незаконних дій власника кв.

АДРЕСА_2 в частині влаштування у капітальній стіні будинку отвору з метою створення виходу із своєї квартири на дах нежилого приміщення, яке прибудоване до будинку.

У липні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києва з листом, яким повідомили, що 07 липня 2017 року при спробі демонтувати грати на даху належних їм нежитлових приміщень, невідома особа, яка знаходилася у той момент у квартирі, почала кидатися цеглою та погрожувати. Незаконні дії власника кв. АДРЕСА_2 можуть привести до обвалу панелей перекриття та замикання електропроводки. У зв`язку з чим просили забезпечити схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролювати додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

19 липня 2017 року на адресу ОСОБА_3 КП «Житло сервіс» направило лист, яким повідомило, що станом на 06 липня 2017 року направлено комісію для обстеження кв. АДРЕСА_2 щодо проведення робіт по переплануванню квартири. Доступ до квартири був обмежений власником, про що складено акт.

Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 серпня 2017 року, направленого на адресу ОСОБА_1 , станом на час відповіді Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об`єкти будівництва щодо кв. АДРЕСА_2 . Під час виїзду посадової особи Департаменту доступ до зазначеної квартири був обмежений, відповідальні особи відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

У подальшому листи з аналогічним змістом Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслано на адресу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Згідно з технічним паспортом на кв. № 305 у буд. № 31-В , виготовленого 05 липня 2017 року ТОВ «КК Пріорітет» на замовлення ОСОБА_4 , квартира розташована на 2 поверсі 15-16 поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 28,5 кв. м, кухні 9,4 кв. м; вбиральні (сполучені) площею 1,4 кв. м; ванної площею 2,7 кв. м, коридору площею 9,7 кв. м, вбудованих шаф, комори. Квартира обладнана лоджіями 11,5*0.7=8,1; 3,4*0,7=2,4 кв. м. Загальна площа квартири 62,2 кв. м.

Відповідно до інформаційної довідки від 25 квітня 2019 року № 165037550 державним реєстратором Петришиним В. М. філії КП Київської обласної ради «Готово» 10 липня 2017 року внесено запис про реєстрацію за ОСОБА_4 на підставі приватної власності квартири загальною площею 62,2 кв. м.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційне провадження в цій справі підлягає закриттю з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22 рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 , як особа, яка не брала участі у розгляді справи, стверджує, що суд апеляційної інстанції у справі № 753/14305/17 фактично спростував висновки суду першої інстанції у справі № 753/20662/17, оскільки щодо одних і тих самих наслідків одного й того самого приміщення № 320 встановив різні причини залиття цього приміщення. Здійснення робіт по приведенню квартири № 305 до попереднього стану можуть вплинуть на технічні умови та користування його квартирами № 304 , № 304-а . При цьому, апеляційний суд не з`ясував чи призведе демонтаж терас до захисту інтересів позивачів і чи не порушить це право власності відповідача на квартиру № 305 та право власності на квартири № 304 , № 304-а , які належать ОСОБА_7 . Здійснення будівельних робіт в квартирі № 305 без погодження з власником суміжних квартир № 304 , № 304-а на даху, який є спільним майном співвласників багатоповерхового будинку, зачіпають права ОСОБА_7 на користування частиною даху, на яку виходять вікна його квартир. Разом з тим, Верховний Суд постановою від 22 січня 2020 року у цій справі, зокрема, постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 05 липня 2017 року на кв. № 305 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі), скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру залишив без змін. Отже, суд апеляційної інстанції не мав законних підстав для ухвалення судового рішення в зазначеній частині.

Заявник вважає, що враховуючи наведені вище доводи, оскаржене судове рішення порушує його законні права та інтереси і дають йому право на касаційне оскарження такої постанови апеляційного суду.

Проте, з такими доводами заявника погодитись не можна з огляду на наступне.

Верховний Суд постановою від 04 квітня 2024 року у справі № 753/20662/17 касаційну скаргу ОСОБА_7 , яка підписана представником ОСОБА_11 , залишив без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року, додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року залишив без змін.

Верховний Суд, зокрема, зазначив, що ОСОБА_7 здійснив розширення площі власної квартири шляхом будівництва на даху належних позивачам нежитлових приміщень перегородок та металевих конструкцій, влаштувавши тераси без виготовлення проектної документації та отримання на це відповідних дозволів, суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_7 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованих терас та привести кв. № 304 та АДРЕСА_9 , до попереднього стану. При цьому, у результаті прийнятих з порушенням закону рішень про державну реєстрацію прав відбулося узаконення здійсненого ОСОБА_7 самочинного будівництва, яке порушує права позивачів.

Оскільки до загальної площі кв. № 304 помилково внесені площі самовільно збудованих терас, рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на квартиру загальною площею 47,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , (квартира № 304-А ) та на квартиру загальною площею 53,8 кв. м, що знаходиться за тією ж адресою (квартира № 304 ) підлягали скасуванню.

У справі, яка переглядається, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2021 року дійшов висновку, що ОСОБА_4 здійснила розширення площі власної квартири шляхом будівництва на даху належних позивачам нежитлових приміщень перегородок та металевих конструкцій без виготовлення проектної документації та отримання на це відповідних дозволів, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ОСОБА_4 здійснити знесення самочинно збудованих терас та привести кв. АДРЕСА_2 до попереднього стану.

Оскільки до загальної площі кв. № 305 помилково внесені площі самовільно збудованих терас, рішення про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 62,2 кв. м за ОСОБА_4 та відповідний запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підлягав скасуванню.

Отже, у справах № 753/20662/17 та № 753/14305/17 суди встановили подібні обставини щодо розширення площі квартир ОСОБА_7 та ОСОБА_4 шляхом будівництва на даху належних позивачам нежитлових приміщень перегородок та металевих конструкцій, влаштувавши тераси без виготовлення проектної документації та отримання на це відповідних дозволів. Проте, суд апеляційної інстанції у справі № 753/14305/17 не спростовував будь-які висновки зроблені судами у справі № 753/20662/17. Крім того, ОСОБА_7 реалізував своє право на касаційне оскарження судових рішень у справі № 753/20662/17, якими вирішувалось питання щодо його прав та обов`язків.

Доводи заявника про те, що здійснення робіт по приведенню кв. № 305 до попереднього стану можуть вплинуть на технічні умови та користування його кв. № 304, № 304-а , є необґрунтованими, оскільки такі роботи стосуються кв. № 305 , яка належить ОСОБА_4 . При цьому, судовим рішенням у справі № 753/20662/17ОСОБА_7 також зобов`язано здійснити знесення самочинно збудованих терас, добудованих до кв. № 304, № 304-а .

Також, Верховний Суд у справах № 753/20662/17 та № 753/14305/17 дійшов висновку, що демонтаж терас, добудованих до кв. № 304 , № 304-а , № 305 , призведе до захисту інтересів позивачів.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не мав законних підстав для ухвалення судового рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним технічного паспорта, виданого ОСОБА_4 05 липня 2017 року на кв. № 305 в частині внесених змін (збільшення на 14,9 кв. м загальної площі), скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на кв. АДРЕСА_2 та зобов`язання реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру, оскільки Верховний Суд постановою від 22 січня 2020 року в цій частині залишив постанову апеляційного суду без змін, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 18 березня 2020 року позов об`єднав в одне провадження з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , КП Київської обласної ради «Готово», ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора. Крім того, задоволення вимог про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису, які стосуються кв. № 305 , яка належить ОСОБА_4 не впливають на права і обов`язки ОСОБА_7 , якому належать кв. № 304, № 304-а .

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції питання про права, свободи, інтереси або обов`язки ОСОБА_7 не вирішувались з огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та недоведеність цих обставин.

Вказане судове рішення безпосередньо не містить судження про права та обов`язки ОСОБА_7 у відповідних правовідносинах.

У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) зазначено, що судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб.

Отже, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 рокупідлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 396 ЦПК України.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Верховний Суд встановив, що судом апеляційної інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_7 не вирішувалося, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою, поданою зазначеною особою, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 396, 400, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі за об`єднаними позовами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріорітет», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Готово», Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», Державна арітектурно-будівельна інспекція України, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анди», ОСОБА_5 про знесення об`єкту самовільного будівництва, визнання недійсним технічного паспорту на квартиру та визнання недійсним реєстрації права власності; ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово», ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «КК Пріоритет», про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора, закрити.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров