Постанова

від 13.01.2025 по справі 916/1922/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1922/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ

на ухвалу Господарського суду Одеської області про зупинення провадження у справі

від 14 серпня 2024 року (повний текст складено 19.08.2024)

у справі № 916/1922/24

за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів:

-Головного управління Національної поліції в Одеській області;

-Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства і застосування наслідків відповідної недійсності, стягнення 594 000,00 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Шаратов Ю.А.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області звернувся в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Господарського суду Одеської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ з вимогами про:

- визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти №554 від 11.12.2018, укладеного між Головним управлінням Національної поліції в Одеській області та ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу останнього;

- стягнення з ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області 594 000,00 грн., а з Головного управління Національної поліції в Одеській області 594 000,00 грн. в дохід держави.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що договір про закупівлю за державні кошти № 554 від 11.12.2018 є таким, що укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, відтак, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

12.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання Приморської окружної прокуратури міста Одеси про зупинення провадження у справі № 916/1922/24 (вх. № 29938/24) в якому просила зупинити провадження у справі № 916/1922/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №918/1043/21.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається - порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства (п. 33 постанови).

Прокурор зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду стосовно забезпечення захисту економічних інтересів держави шляхом припинення (визнання недійсними) правочинів на підставі статей 203, 215, 216 та ч. 3 ст. 228 ЦК України, що суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

13.08.2024 до Господарського суду Одеської області надійшли заперечення ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на клопотання прокурора про зупинення судової справи.

Так, відповідач-2 зазначає, що майбутня правова позиція Верховного Суду, котра буде викладена у справі №918/1043/21, не є релевантною відносно питань, викладених прокурором у заявах по суті справи, через що не має бути застосована у даній справі. Відповідач-2 вказує, що у наявній судовій справі №916/1922/24, котра перебуває на розгляді в Господарському суді Одеської області, обставини притаманні судовій справі за №918/1043/21 є відсутніми. В даному випадку, навпаки, позовні вимоги прокурора передбачають пряме підтвердження використання останнім вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Також ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ зауважує, що зазначена прокурором у клопотанні судова справа №918/1043/21 не є подібною, оскільки не має тотожного предмету спору, не має однакового суб`єктивного складу, а також не передбачає умов застосування тотожних правових норм.

Крім того, ТОВ КОМПАНІЯ КАТРУСЯ зазначає, що з огляду на усталену практику Верховного Суду, рішення судової справи №918/1043/21 побудовано на зовсім інших (протилежних) обставинах, що є відмінними із даною судовою справою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24 (суддя Шаратов Ю.А.) задоволено клопотання Приморської окружної прокуратури міста Одеси про зупинення провадження у справі від 12.08.2024. Зупинено провадження у справі № 916/1922/24 за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства і застосування наслідків відповідної недійсності, стягнення 594 000,00 грн. до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 918/1043/21.

Місцевий господарський суд, з метою забезпечення єдності судової практики, з огляду на подібність предмету і підстав спору цієї справи № 916/1922/24 та справи №918/1043/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 918/1043/21 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ безпосередньо звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 серпня 2024 року про зупинення провадження у справі №916/1922/24. Визнати незаконною, необґрунтованою та скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 серпня 2024 року про зупинення провадження у справі № 916/1922/24 за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до відповідачів: Головного управління Національної поліції в Одеській області; Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства і застосування наслідків відповідної недійсності, стягнення 594 000,00 грн. до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №918/1043/21. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати, у тому числі судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3028,00 грн. покласти на позивача (Приморську окружну прокуратуру міста Одеси Одеської області.

Скаржник вказує, що зазначена у оскаржуваній ухвалі судова справа №918/1043/21 не є подібною, оскільки не має тотожного предмету спору, не має однакового суб`єктивного складу, а також не передбачає умов застосування тотожних правових норм.

Скаржник зауважує, що у наявній судовій справі №916/1922/24 обставини притаманні судовій справі за №918/1043/21 є відсутніми. Тобто, в даному випадку, позовні вимоги прокурора навпаки передбачають пряме підтвердження використання останнім вимог ч.3 ст.228 ЦК України. На цій підставі, наведене вище є підтвердженням того, що майбутня правова позиція Верховного Суду, котра буде викладена у справі №918/1043/21, не є релевантною відносно питань, викладених прокурором у заявах по суті справи, через що не має бути застосована у даній справі.

Також, скаржник вказує, що у порівнюваних справах за предметним та змістовним критеріями, а також за матеріально-правовим регулюванням, правовідносини не є подібними.

Поміж іншого, апелянт зауважує, що судову справу №918/1043/21 побудовано на зовсім інших (протилежних) обставинах, що є відмінними із даною судовою справою.

Скаржник стверджує, що зупинення провадження по справі № 916/1922/24 порушує принцип розумності тривалості судового провадження, затягування строків розгляду справи і перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення судом положень п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 02.09.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.

11.09.2024 матеріали справи №916/1922/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ про розгляд справи №916/1922/24 з викликом сторін. Вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.09.2024 від Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким прокуратура не погоджується з її доводами та

зазначає, що правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ не узгоджується з нормами законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, прокурор зазначає, що наразі відповідачем-2 не доведено належними та допустимими доказами, у чому конкретно полягає неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду матеріалам справи, при тому, що справу по суті ще не розглянуто, а тому, доводи апеляційної скарги товариства не спростовують висновків суду, які викладені в ухвалі суду від 14.08.2024 про зупинення провадження у справі, та не можуть бути підставами для її скасування. Таким чином, усі доводи апелянта лише зводяться до суб`єктивної переоцінки встановлених судом фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану постійні тривали повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші чинники тощо; приймаючи до уваги навантаження суду, перебування членів апеляційної колегії у відпустках, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла наступних висновків.

Статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

Як свідчать матеріали справи, прокурором перед судом порушено питання про визнання недійсним укладеного договору за підсумками торгів, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасниками як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ»» на підставі ст. 203, 215, 228 ЦК України, ст. 208 ГК України.

Так, у заяві про зупинення провадження у даній справі прокурор зазначає, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа № 918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства «Фірма «ДАН»» про визнання недійсним договору та стягнення 199 850, 40 гривень.

Так, ухвалою КГС ВС від 13.06.2023 справу 918/1043/21 Господарського суду Рівненської області разом із касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН»» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, КГС ВС зазначив, що:

- наявність виключної правової проблеми полягає в застосуванні положень ст. 216 ЦК України і ч. 3 ст. 228 ЦК України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові посилаючись на невідповідність договору інтересам держави і суспільства, просить застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме ч. 1 ст. 216 ЦК України (п. 28 постанови);

- наразі відсутня стала судова практика у застосуванні ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України вирішення якої забезпечить сталість розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у їх застосуванні (п. 31 постанови);

- існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великою Палатою Верховного Суду щодо того, хто може звертатись з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається - порушення інтересів держави і суспільства - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а у разі відсутності такого органу - прокурор чи таке право мають і інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства (п. 33 постанови).

З огляду на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст. 203, 216 ЦК України, ст. 208 ГК України (вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики), та з огляду на необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 щодо можливості застосування односторонньої реституції, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передачі справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду справу № 918/1043/21 (провадження № 12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН»» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства «Фірма «ДАН» про визнання недійсним договору та стягнення 199 850, 40 гривень.

Проаналізувавши правовідносини, які є предметом розгляду у справах №916/1922/24 та № 918/1043/21, колегія суддів зазначає, що вони є подібними, адже в обох справах досліджуються обставини щодо застосування норм ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст. 203, 216 ЦК України, ст. 208 ГК України.

З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд першої інстанції правомірно, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, зупинив провадження у справі № 916/1922/24 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі № 918/1043/21.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновків суду не спростовують, ґрунтуються на помилковому довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються.

Посилання скаржника на те, що зупинення провадження у справі призводить до порушення прав позивача на розумні строки розгляду справи судом колегія суддів визнає безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж "розумного строку" цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити "розумним", не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з тим Конвенція в першу чергу гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання "розумного строку", що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epiletka Gevmata та інші проти Греції). Справедливість провадження завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Миролюбов та інші проти Латвії).

Відтак, з огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, оскільки в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Враховуючи встановлені у справі обставини, приймаючи до уваги забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, колегія суддів, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 13 ГПК України, приходить до висновку, що зупинення провадження у даній справі не порушує прав відповідача-2 на розумні строки розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у даній справі та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 у справі №916/1922/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КАТРУСЯ без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.