Постанова

від 01.07.2024 по справі 916/1922/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1922/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

прокурор відділу - Кривельова Т.М.;

ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» - адвокат Дехтярьов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приморської окружної прокуратури міста Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 (про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову).

по справі №916/1922/24

за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів:

1. Головного управління Національної поліції в Одеській області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства наслідків відповідної недійсності

про стягнення 594 000, 00 грн.

суддя суду першої інстанції - Шаратов Ю.А.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить: визнати недійсним договір про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства наслідків відповідної недійсності та стягнути з відповідачів: Головного управління Національної поліції в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» на користь держави грошові кошти у розмірі 594 000, 00 грн.

Одночасно з позовом прокурор подав до суду заяву (зареєстрована 30.04.2024 р. за вх. № 2-3733/24), в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» та знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 594 000 грн.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову судом залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач грошові кошти, необхідні для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову від 29.04.2024 (зареєстрована 30.04.2024 за вх. № 2-733/24) про забезпечення позову відмовлено.

Обгрунтування оскаржуваної ухвали.

Суд першої інстанції зазначив про те, що наведені прокурором посилання на те, що виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач грошові кошти, господарський суд відхилив та зазначив, що такі доводи не можуть бути достатніми для обґрунтування необхідності забезпечення позову, адже у всіх спорах майнового характеру виконання рішення суду залежить від наявності майна, з приводу якого виник спір, однак не у кожній справі слід вживати передбачені ст.ст.136,137 ГПК України заходи, оскільки для цього мають існувати підтверджені доказово передумови, про існування яких прокурором не повідомлено.

Крім того, судом зазначено, що обставина наявності рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2023 №65/11-р/к за матеріалами справи №39-02/2021, на які посилається прокурор не свідчить про вчинення таких дій відповідачем.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/1922/24 скасувати та ухвалити нове рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» та знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 594 000 грн.

Узагальненні доводи апеляційної скарги.

За твердженням скаржника, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №910/8671/22, від 20.04.2023 у справі №914/33216/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі №37з-23.

Скаржник зазначає, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» коштів у сумі 594 000 гривень за наслідком договору про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства наслідків відповідної недійсності, які відбулись з порушенням, передбаченим п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляд анти конкурентних узгоджених дій.

Отже, на думку скаржника, накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Також, скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що оскільки в силу положень статті 192 ЦК України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розраховуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливість не вимагається.

Як стверджує заявник, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22).

Зазначене судом першої інстанції до уваги прийнято не було, у зв`язку з чим скаржник вважає, що зазначена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 02.045.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову) по справі №916/1922/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 доручено Господарського суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову) по справі №916/1922/24.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 (про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову) по справі №916/1922/24 до надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.

28.05.2024 матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 (про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову) по справі №916/1922/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приморської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 (про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову) по справі №916/1922/24.

Призначено справу № 9161922/24 до розгляду на 01.07.2024 о 14:30 год.

18.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява директора ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» - Жовнінорї Тетяни Григорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду адвоката Дегтярьова Дениса Валерійовича у справі №916/1922/24, яке призначене на 0з1.07.2024 о 14:30 год. за його участі, за зареєстрованною електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 заява директора ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» - Жовнінорї Тетяни Григорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду адвоката Дегтярьова Дениса Валерійовича у справі №916/1922/24, яке призначене на 0з1.07.2024 о 14:30 год. за його участі, за зареєстрованною електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволена та надано можливість представнику ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» - адвокату Дегтярьову Денису Валерійовичу приймати участь у судовому засіданні, яке призначене на 01.07.2024 о 14:30 год. в режммі відеоконференції поза межами суду за зареєстрованною електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позиція інших учасників провадження у справі.

23.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Південного офісу Держаужитслужби надійшли письмові пояснення по справі, в яких просить зазначені пояснення залучити до матеріалів справи та врахувати під час ухвалення судового рішення.

20.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду була прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану без змін.

20.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» надійшло клопотання про дослідження доказів, які не були надані до, або під час розгляду справи у суді першої інстанції, з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

26.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приморської окружної прокуратури міста Одеси надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ», в якому просила апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Під час судового засідання від 01.07.2024 прокурор підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами скаржника, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову, являються предмет і підстава.

Так, у даному випадку, Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним договір про закупівлю за державні кошти як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства наслідків відповідної недійсності та стягнути з відповідачів Головного управління Національної поліції в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» на користь держави грошові кошти у розмірі 594 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір про закупівлю за державні кошти № 554 від 11.12.2018 є таким, що укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним, як такий що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ».

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами наявність фактичних підстав для застосування такого виду забезпечення як арешт грошових коштів, зокрема, витрачання (зменшення) коштів ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ».

Обставина наявності рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2023 № 65/11-р/к за матеріалами справи № 39-02/2021, на які посилається прокурор не свідчить про вчинення таких дій відповідачем.

Також, Прокурором до заяви про забезпечення позову надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ», з якого вбачається, що товариство, як юридична особа, не перебуває ні в процесі припинення, ані в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, а займається господарською діяльністю та її статутний капітал складає 3 300 000,00 гривень.

Отже, в даному випадку розмір статутного капіталу є більшим позовних вимог у п`ять разів, що навпаки свідчить про можливість виконання підприємством судового рішення у разі його прийняття не на користь суб`єкта господарювання.

Крім того, колегія суддів зауважує на той факт, що у відповідності до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від « 22» грудня 2022 року Нікопольську міську територіальну громаду віднесено до переліку територій на яких ведуться «активні бойові дії».

ТОВ «Компанія «Катруся» фактично здійснює господарську діяльність в зоні активних бойових дій: Україна, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Терещенківська (Шмідта), будинок №2А.

Так, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність (постанови Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 910/12411/21, від 06.12.2022 у справі № 918/341/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22).

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» здійснює господарську діяльність в зоні активних бойових дій та активно сприяє підтримці українських військовослужбовців. Пояснення містять звернення Нікопольського військкомату від 15.03.2022, з приводу існуючих потреб у забезпеченні військовослужбовців на безоплатній основі постільними приналежностями. На цій підставі, ІНФОРМАЦІЯ_2 поставлено необхідний товар у кількості 120 шт., що підтверджується актом приймання-передачі товару.

На переконання колегії суддів, у даному випадку, враховуючи надані Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» докази, які свідчать про активне ведення господарської діяльності накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» у межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 594 000, 00 грн, може дійсно призвести до блокування господарської діяльності відповідача, неможливості виконання взятих на себе обов`язків перед кредиторами та відповідно отримання прибутку.

В свою чергу, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, доводи прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях щодо імовірного утруднення виконання рішення суду з огляду на імовірне витрачання грошових коштів не для здійснення розрахунків з позивачем. Однак, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову прокурор не навів жодних обставин, із посиланням на відповідні докази, які б достеменно свідчили про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «КАТРУСЯ» неправомірних дій, зокрема щодо реалізації майна чи підготовчих дії до його реалізації, вчинення дій, що можуть призвести до банкрутства відповідача (вивід грошових коштів з рахунків), а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів, тощо.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.277, 280 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приморської окружної прокуратури міста Одеси - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі № 916/1922/24 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приморську окружну прокуратуру міста Одеси.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.07.2024.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.