Ухвала

від 13.01.2025 по справі 290/260/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 290/260/22

провадження № 61-17022ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Червинської М. Є., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішенняв справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Романівської селищної ради Житомирської області, треті особи: державний нотаріус Романівської державної нотаріальної контори в Житомирській області Назарець Д. В., селянське фермерське господарство «Шанс», про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та довідки Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Романівської селищної ради Житомирської області, у якому просив суд: визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, які видані державним нотаріусом Романівської державної нотаріальної контори в Житомирській області Назарцем Д. В. 18 березня 2021 року після смерті ОСОБА_3 на 1/24 ідеальну частину земельної ділянки площею 16, 3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, та на 1/24 ідеальну частину земельної ділянки площею 50, 4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсною довідку Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області про склад сім`ї ОСОБА_3 .

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року,в задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Житомирського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Борисової Л. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2023 року - без змін.

28 серпня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 витрати до 5 000, 00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі № 290/260/22 відмовлено.

11 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.

Вказує, що порушення судом апеляційної інстанції норм права унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до ухвалення помилкового судового рішення. Вважає, що апеляційним судом всупереч вимогам статей 2, 11, 12 ЦПК України упереджено залишено невирішеним його клопотання стосовно судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Також заявник зазначає про неврахування апеляційним судом практики Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала апеляційного суду про відмову ухвалити додаткове рішення не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно з частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативиухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторониподавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайноговиконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішенняз інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви (пункт 20 постанови ПленумуВерховного Суду Українивід 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Суд апеляційної інстанції встановив, що за наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Борисової Л. В. Житомирським апеляційним судом 02 квітня 2024 року винесено додаткову постанову про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн. Позивач не скористався правом оскарження додаткової постанови в касаційному порядку. Таким чином, додаткова постанова набрала законної сили.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд правильно зазначив, що зміст заяви про ухвалення додаткової постанови свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично просить змінити додаткову постанову суду апеляційної інстанції, яка набрала законної сили, шляхом зменшення стягнених судових витрат, що не узгоджується з положеннями статті270 ЦПК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Романівської селищної ради Житомирської області, треті особи: державний нотаріус Романівської державної нотаріальної контори в Житомирській області Назарець Д. В., селянське фермерське господарство «Шанс», про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та довідки Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко