Постанова

від 19.12.2007 по справі 11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

19 грудня 2007 р.                                                             Справа  № 11/190

За позовом Прокурора  міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду  в місті Ужгороді, м.Ужгород

до  Дочірнього  підприємства "Автошлях-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс", м.Ужгород

про стягнення 4106,45грн.

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Л.М.Якимчук  у відкритому судовому засіданні за участю представників:  позивача –  Дякулич Н.Й. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність від 07.11.2007;

відповідача –  Бахтин В.В.

З участю Костака В.В. - прокурора відділу представництва інтересів держави та громадян у судах прокуратури  Закарпатської області.

СУТЬ СПОРУ:  Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду в місті Ужгороді  до відповідача, Дочірнього  підприємства "Автошлях-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс", м.Ужгород  про стягнення  4106,45грн. заборгованості по оплаті страхових внесків згідно Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"  за липень, листопад, грудень 2006 року (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 19.12.2007).

Представник позивача та прокурор   у судовому засіданні наполягали  на задоволенні позовних   вимог, посилаючись на їх обґрунтованість, що підтверджується  долученими до матеріалів справи документами.

          Відповідач  у письмовому запереченні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що згідно акту  звірки між УПФ в м.Ужгороді та ДП "Автошлях-плюс" станом на  01.01.2006 останнє має переплату  по сплаті обов"язкових  платежів до Пенсійного фонду у розмірі 2065,70грн.

      Також згідно  платіжного доручення №21 від 17.01.2006 ДП "Автошлях-плюс" сплачено 15200грн. єдиного  податку. З цієї суми до УПФ в м.Ужгороді зараховано 6384грн. як страхові внески.  Таким чином загальна сума переплати  страхових внесків станом  на 25 квітня 2006 року складала 8000грн.

     Крім того, у додатку до відзиву  відповідач посилається на п.6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" відповідно до якого  від сплати    збору на обов"язкове державне пенсійне страхування звільняється суб"єкт малого  підприємництва, який безпосередньо є платником єдиного податку з особистих  доходів, одержаних  ним від здійснення підприємницької діяльності та від нарахувань, пов"язаних з виплатою заробітної плати найманим працівникам  (у розмірі 32%), оскільки ці  платежі охоплено встановленим розміром єдиного податку.

       Відповідач сплатив єдиний податок з якого було відщеплено сплату збору до УПФ. Разом з тим, Пенсійний  фонд настоює на тому, що відщеплена  сума не зарахована в  сплату  страхових внесків, а  зарахована в бюджет у зв"язку з відсутністю нарахувань  в місяці, в якому було сплачено єдиний податок. Однак, такої  норми   не містить  жодний законодавчий акт чинний на момент  розгляду справи.

       Таким чином, на думку відповідача,  Управління  Пенсійний фонду у місті Ужгороді   неправомірно  зарахувало в бюджет суми  відщеплені  зі сплаченого   ним єдиного податку та не направило їх на оплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

        Позивач у письмовому поясненні  не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, посилаючись,  зокрема, на те, що відщеплення від єдиного податку, яке надходить  від органів Держказначейства України, що мало місце у даному випадку, не є страховими внесками,  а тому такі кошти не можуть бути повернуті  або зараховані як страхові внески відповідно до ч.13 статті 20  Закону України "Про загальнообов"язкове державне  пенсійне страхування".

       Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін  та прокурора,  

суд  встановив:

          Відповідач по справі, Дочірнє  підприємство "Автошлях-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс", м.Ужгород, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Ужгороді  і  відповідно до ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон № 400), ст.ст. 14, 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058)  набув статусу  страхувальника - платника страхових внесків до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ).

         Відповідно до статті 14  Закону  №1058 страхувальниками   є: роботодавці,  підприємства,  установи, організації, військові частини та органи,  які  виплачують  заробітну  плату  (винагороду),  грошове забезпечення,  допомогу,  - для осіб,  зазначених у  пунктах  7-9, 12-14 і 17 статті 11 цього Закону;  Фонд  соціального  страхування  від  нещасних  випадків на виробництві та професійного захворювання України -  для  працюючих осіб,  за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону;  застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

          Роботодавцями в розумінні вказаної статті є підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії,  колективні та   орендні   підприємства,  сільськогосподарські кооперативи та фермерські  господарства,  у  тому  числі  ті,  які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,  єдиний податок,  фіксований   сільськогосподарський   податок,   придбали спеціальний торговий патент),  - для осіб,  зазначених у пункті  2 статті 11 цього Закону.

       Згідно статті 17   Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень  Закону № 1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом та в розмірах, передбачених Законом   № 400.

Страхові внески, нараховані за відповідний базовий період –місяць, відповідач повинен  сплачувати не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення   базового періоду (абз.1ч.6 ст.20 Закону 1058).  Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням коштів на оплату праці.

Разом з тим, вказаним Законом передбачено, що у разі здійснення протягом базового звітного  періоду виплат, на які нараховуються  страхові внески, платники одночасно  з видачею  зазначених сум зобов"язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що нараховуються на ці виплати (дохід) (абз.5 ч.6 ст.20). При недостатності коштів у страхувальника  для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) - одночасної сплати  авансових платежів, виплата зазначених сум (коштів на оплату праці) та сплата страхових внесків (авансових платежів) здійснюється в пропорційних розмірах у порядку визначеному  правлінням Пенсійного фонду (абз.6 ч.6. ст.20).

Решта несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний місяць, має бути перерахована роботодавцем на рахунок органу Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним, що є остаточним розрахунком.  

Згідно приписів ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені, вважаються простроченою заборгованістю  зі сплати страхових внесків –недоїмкою, що стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (штрафів).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач   здійснюючи нарахування заробітної плати  за  липень, листопад та грудень 2006 року самостійно нарахував, однак не  сплатив    до Пенсійного  фонду нараховані страхові внески, що пітверджується копіями  розрахунків суми страхових внесків на загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, у зв"язку з чим утворилась недоїмка по внесках  на загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування, яка  відповідно до  п.2 статті 106 Закону №1058 є простроченою заборгованістю і  не погашена до цього часу, у зв"язку з чим   підлягає стягненню.

Суд не приймає  до уваги твердження відповідача про відсутність  заборгованості  перед позивачем у зв"язку з переплатою  обов"язкових платежів до Пенсійного фонду у сумі 8000грн. та необхідність зарахування вказаної суми в рахунок  майбутніх платежів по страхових внесках з огляду на наступне.

Відповідно до частини 13 ст.20 Закону №1058  суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків  до солідарної системи повертаються страхувальникам або  за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до  спільного Листа  Державного казначейства України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності від 07.12.2001 №03-04/735-8723  кошти від сплати  фіксованого  сільськогосподарського податку та єдиного податку зараховуються  на рахунки, відкриті в управліннях Держказначейства АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя та розподіляються органами Державного казначейства до державного та місцевого бюджетів, на обов"язкове державне пенсійне страхування - до Пенсійного фонду України та на обов"язкове соціальне страхування - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У випадку помилкової та/або надмірної сплати  зазначених платежів  такі суми підлягають поверненню відповідними  структурними підрозділами відповідного Фонду  на підставі   звернення  органів  Державного казначейства   України  до  відповідних  структур  за  встановленою формою, до якого додається  копія   висновку   податкових   органів   та    копія розрахункового документа про перерахування коштів.

Таким чином, Пенсійним фондом  передбачено лише порядок повернення сум надмірно сплачених страхових платежів і не визначено механізму зарахування таких сум, а тому  позивач правомірно не провів зарахування сум надмірно сплачених відповідачем страхових внесків  в  рахунок погашення заборгованості по внесках за  липень, листопад, грудень 2006 року.

Крім того, Листом  Пенсійного фонду України від 16.11.2006 №15066/03-20  передбачено, що  зарахування вказаних коштів  здійснюється  лише за умови проведення у повному обсязі  нарахувань  страхових внесків на заробітну плату найманих працівників.  Однак, за твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем,  у період виникнення переплати (листопад-грудень 2005 року та січень-лютий 2006 року) нарахування заробітної плати останнім не проводилось, а тому сума переплати не підлягає зарахуванню в наступні періоди.

Суд також не приймає до уваги твердження  відповідача про те, що він звільнений від сплати  страхових внесків до Пенсійного фонду на підставі  п.6 Указу  Президента "Про спрощену  систему  оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" так як ці платежі охоплено встановленим розміром єдиного податку, оскільки  відповідно до  статті 14  Закону № 1058 він є страхувальником  і зобов"язаний сплачувати страхові внески на загальних підставах.

Керуючись Законами України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,         ст.ст. 17, 49, 51, 71, ст. ст. 158 - 163,   п. 6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

суд          постановив:

                    1. Позов задоволити   повністю.

2. Стягнути з  Дочірнього  підприємства  "Автошлях-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс" (м.Ужгород, вул.Урожайна,47, код 30963548) суму  4106,45грн.  недоїмки зі сплати страхових внесків.

3. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

        4.  Постанову може бути оскаржено  в порядку  та строки, встановлені            ч.ч. 1-3 статті 186  Кодексу адміністративного судочинства України.

         У зв"язку з проголошенням у судовому засіданні 19.12.2007, в порядку  ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, лише вступної та резолютивної частини постанову складено в повному обсязі і підписано 26.12.2007.

Суддя                                                                                      Л.М.Якимчук