Ухвала

від 20.01.2025 по справі 911/2369/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2369/20 (911/157/25)

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» Іванкова Володимира Миколайовича

до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

про стягнення грошових коштів

у межах справи № 911/2369/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, ідентифікаційний код 16477069)

УСТАНОВИЛА:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа № 911/2369/20 про Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» (далі ТОВ «МВП «Релос», боржник) на стадії судової процедури ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 15.07.2027 здійснює арбітражний керуючий Іванков Володимир Миколайович (свідоцтво №773 від 15.04.2013, далі ліквідатор).

2. 09.01.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ліквідатором подано позовну заяву (вх. № 3893 від 10.01.2025) до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі відповідач) про стягнення з останнього 209 092,74 грн - борг за договором банківського обслуговування № б/н від 17.12.2013 та 849 673,77 грн - борг за договором лізингу № K5CVFLOWWTDEB від 02.03.2018.

Водночас у період із 30.12.2024 по 12.01.2025 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, а тому питання щодо подальшого руху позовної заяви ліквідатора вирішується судом після виходу головуючої судді з відпустки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс), зокрема, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.

Ураховуючи зазначене та те, що у провадженні суду перебуває справа про банкрутство боржника, відповідний позов ліквідатора підлягає розгляду в межах справи № 911/2369/20.

3. Водночас, перевіривши подану позовну заяву, судом встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу III ГПК України з наступних підстав.

3.1. За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У свою чергу, за розгляд у позовному провадженні, з урахуванням ч. 2 ст. 7 Кодексу в межах справи про банкрутство боржника, майнового чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, обраховується у відповідності до положень п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19, від 02.12.2024 у справі № 904/3993/19 (904/2646/24)).

Так, п. 2 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, при зверненні до суду із відповідною заявою ліквідатор зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 15 881,50 грн ((209 092,74+849 673,77)* 1,5% = 15 881,50), чого останнім зроблено не було.

3.2. Водночас ліквідатор звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору від 27.12.2024 № 02-23/35 (вх. № 246/25 від 10.01.2025), у зв`язку із відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, які останній міг би направити на сплату судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений у ст. 8 цього Закону перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом поданої ліквідатором позовної заяви не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, позивач не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

При цьому, перебування ТОВ «МВП «Релос» у процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 912/1231/15-г.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідного клопотання ліквідатора, а відтак, останній зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 15 881,50 грн.

4. Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи те, що відповідну позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 162, 164 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити зазначений позов без руху та надати ліквідатору час на усунення недоліків.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу, ст.ст. 12, 42, 162, 164, 172, 174, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» Іванкова Володимира Миколайовича про відстрочення сплати судового збору від 27.12.2024 № 02-23/35 (вх. № 246/25 від 10.01.2025) - відмовити.

2. Позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» Іванкова Володимира Миколайовича від 09.01.2025 (вх. № 4477 від 10.01.2025) залишити без руху.

3.Запропонувати ліквідатору протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали надати суду: докази сплати судового збору у розмірі 15 881,50 грн у передбаченому законом порядку на наступні реквізити:

«Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 89999 ;Рахунок отримувача - UA708999980313181206083010001; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа)».

4.У разі невиконання ліквідатором п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 20.01.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 20.01.2025.