Постанова
від 21.01.2025 по справі 286/314/22
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 286/314/22

провадження № 61-6669св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Природний заповідник «Древлянський»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Природного заповідника «Древлянський» про визнання незаконним наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за касаційною скаргою Природного заповідника «Древлянський» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року у складі судді Коваленко В. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши який просив визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Природного заповідника «Древлянський» (далі - заповідник) ОСОБА_2 від 21 січня 2022 року № 6-к про притягнення його до дисциплінарної відповідальності; визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 31 січня 2022 року № 13-к про звільнення його з роботи з 01 лютого 2022 року у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин покладених на нього службових обов`язків і правил внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України; поновити його на роботі на посаді заступника директора - головного природознавця заповідника з 02 лютого 2022 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 лютого 2022 року до дня поновлення на роботі, виходячи із середньоденного заробітку 618,96 грн, у розмірі 300 814,56 грн, моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн та судовий збір у розмірі 992,40 грн; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць.

Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 10 лютого 2016 року він прийнятий на роботу до Природного заповідника «Древлянський» на посаду головного інженера з охорони природних екосистем. Наказом від 01 березня 2016 року №43-К переведений на посаду старшого наукового співробітника наукового відділу Природного заповідника «Древлянський», наказом від 03 січня 2017 року №1-К переведений на посаду заступника директора - головного природознавця заповідника. ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак рішеннями судів накази відповідача про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності визнано незаконними та скасовано, а позивач поновлений на посаді.

Наказом в.о. директора Природний заповідник "Древлянський" від 21 січня 2022 року № 6-к позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків та наказом від 31 січня 2022 року № 13-к його звільнено з роботи з 01 лютого 2022 року у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин покладених обов`язків і правил внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Вказані накази суперечать нормам трудового законодавства, є незаконними і порушують права позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 13 грудня 2023 року позов задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ в. о. директора Природного заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 21 січня 2022 року № 6-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Визнав незаконним та скасував наказ в. о. директора Природного заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 31 січня 2022 року № 13-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 01 лютого 2022 року у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин покладених на нього службових обов`язків і правил внутрішнього трудового розпорядку, за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника директора - головного природознавця Природного заповідника «Древлянський» з 02 лютого 2022 року.

Стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за періодз 02 лютого 2022 року до 13 грудня 2023 року в сумі 300 814,56 грн, моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку (618,96 грн) за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю та недоведеністю вини позивача у неналежному виконанні своїх обов`язків. Оскільки попередні стягнення, які були накладені на ОСОБА_1 , визнані незаконними, немає підстав для звільнення за систематичне невиконання покладених на позивача трудових обов`язків. Відповідач унаслідок противоправних дій завдав позивачу моральних страждань, і суд з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності визначив розмір такої шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Житомирський апеляційний суд постановою від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу Природного заповідника «Древлянський» залишив без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, Природний заповідник «Древлянський» просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року в частині задоволення позовних вимог та у задоволенні позову відмовити.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та постановах Верховного Суду від 15 серпня 2022 року у справі № 712/8303/21, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач є службовою особою, яка, як передбачено посадовою інструкцією, інструкцією з техніки безпеки при проведенні рейдів по охороні природно-заповідного фонду від браконьєрства № 15, бере участь у виданні наказів щодо проведення рейдів. Дисциплінарні стягнення до позивача застосовані правомірно.

Суди помилково зробили висновок про необхідність відповідачу доводити підстави та мотиви наказів роботодавця, наслідки порушення строків їх виконання та спричинену таким невиконанням шкоду. Позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди.

У липні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю рішень судів. Доводи касаційної скарги є надуманими й безпідставними.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Природного заповідника «Древлянський» та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

24 червня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 лютого 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Природного заповідника «Древлянський» на посаду головного інженера з охорони природних екосистем, 01 березня 2016 року переведений на посаду старшого наукового співробітника наукового відділу заповідника .

Наказом відповідача від 03 січня 2017 року №1-К ОСОБА_1 призначений на посаду заступника директора - головного природознавця Природного заповідника «Древлянський».

Наказом відповідача від 25 травня 2020 року № 41-к позивач звільнений з посади.

Овруцький районний суд Житомирської області рішенням від 17 червня 2021 року поновив позивача на вказаній посаді.

14 липня 2021 року ОСОБА_1 приступив до виконання своїх службових обов`язків.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора - головного природозавця заповідника «Древлянський» до обов`язків ОСОБА_1 входить: планування і здійснення заходів щодо запобігання виникнення, поширення пожеж та інших надзвичайних ситуацій.

Наказом в.о. директора Природного заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 20 серпня 2021 року № 137-к позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків (неявка на ліквідацію пожежі 22 липня 2021 року).

Наказом в.о. директора Природного заповідника "Древлянський" ОСОБА_2 від 15 вересня 2021 року № 160-к позивачу оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків (посадова інструкція заступника директора - головного природознавця).

Наказом від 21 січня 2022 року № 6-к ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків, яке виявилося у бездіяльності під час рейду 12 січня 2022 року, в ході якого було виявлено порушення природоохоронного законодавства.

Підставами для винесення вказаного наказу зазначено: пояснювальна записка начальника Розсохівського ПНДВ ОСОБА_8 від 19 січня 2022 року, пояснювальна записка провідного інженера з охорони тваринного світу ВДО ПЗФ ОСОБА_9 від 19 січня 2022 року та провідного інженера з охорони тваринного світу ВДО ПЗФ ОСОБА_10 від 19 січня 2022 року, пояснювальна записка начальника ВДО ПФЗ ОСОБА_5 від 19 січня 2022 року та рапорт ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року.

Відповідно до частини третьої пункту 1 Інструкції з техніки безпеки при проведенні рейдів по охороні природно-заповідного фонду від браконьєрства № 15, затвердженої в. о. директора природного заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 10 квітня 2013 року, рейди по охороні території від браконьєрства проводяться згідно з наказами, затвердженими директором.

Такий наказ до відома ОСОБА_1 доведений не був.

У пояснювальній записці начальник Розсохівського ПНДВ ОСОБА_8, зазначив, що за розпорядженням ОСОБА_1 12 січня 2022 року здійснено рейд на предмет виявлення порушників щодо незаконної порубки деревини на території Розсохівського ПНДВ. Водночас повідомив, що ним створено рейдову групу і зазначених порушень не виявлено.

Із пояснень провідного інженера з охорони тваринного світу ОСОБА_4 та начальника ВДО ПЗФ ОСОБА_5 вбачається, що під час рейду 12 січня 2022 року, виявлено наявність на території ПЗ «Древлянський» сторонньої техніки.

Розпорядженням Природного заповідника «Древлянський» від 20 січня 2022 року № 1 встановлено, що 20 січня 2022 року ОСОБА_1 , як старший рейдової бригади, повинен був надати пояснення щодо наявності сторонньої техніки та причетності до самовільного розкопування пойми річки Лозниця і знищення дерев.

Із рапорта ОСОБА_1 від 21 січня 2022 року відомо, що ці дії почалися ще в 2018 році. 20 квітня 2018 він виїхав на місце порушення і разом з майстром охорони природи Розсохівського відділення ОСОБА_6 підтвердив вказане порушення. Даний рапорт свідчив, що порушення відбувалося в зимовий період, коли на поймі річки була крига ( ОСОБА_1 з 07 січня 2018 року по 30 березня 2018 року був відсутній на роботі). 04 травня 2018 року своїм рапортом ОСОБА_1 дав доручення підлеглим працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . 04 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Народицького відділення поліції з повідомленням про злочин. Крім того, 28 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Державної екологічної інспекції у Житомирській області. На виконання усного розпорядження керівника 18 січня 2022 року ОСОБА_1 виїхав у с. Лозницю разом з іншими працівниками заповідника, де встановили, що став поглиблено на площу 0,25 га, знищено 8 дерев вільхи, про що було складено акт огляду місця вчинення правопорушення та відомість про суму збитків.

Відомостей щодо проведення перевірки чи службового розслідування на предмет бездіяльності ОСОБА_1 під час рейду 12 січня 2022 року в ході якого було виявлено порушення природоохоронного законодавства немає.

Наказом в. о. директора Природного заповідника «Древлянський» від 31 січня 2022 року № 13-к ОСОБА_1 звільнено з роботи за частиною третьою статті 40 КЗПП України, у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин покладених на нього службових обов`язків і правил внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення з роботи проведено за погодженням з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з дотриманням вимог законодавства України.

Підставами зазначено: накази в.о. директора Природного заповідника «Древлянський» ОСОБА_2 від 20 серпня 2021року № 137-кв, від 15 вересня 2021 року № 160-к, від 21 січня 2022 року № 6-к, протокол засідання профспілкового комітету № 2 від 31 січня 2022 року, лист-погодження звільнення Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 лютого 2022 року № 25/7-19 1474-22.

Коростенський міськрайонний суд рішенням від 13 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, визнано незаконними накази в.о. директора Природного заповідника «Древлянський» від 20 серпня 2021 року № 137-К, від 15 вересня 2021 року № 160-к «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, може бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Суди встановили, що підставою наказу від 21 січня 2022 року № 6-к про оголошення догани ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, яке виявилося у бездіяльності під час рейду 12 січня 2022 року, в ході якого було виявлено порушення природоохоронного законодавства, слугували: пояснювальна записка начальника Розсохівського ПНДВ ОСОБА_8 від 19 січня 2022 року, пояснювальна записка провідного інженера з охорони тваринного світу ВДО ПЗФ ОСОБА_9 від 19 січня 2022 року та провідного інженер а з охорони тваринного світу ВДО ПЗФ ОСОБА_10 від 19 січня 2022 року, пояснювальна записка начальника ВДО ПФЗ ОСОБА_5 від 19 січня 2022 року та рапорт ОСОБА_1 від 20 січня 2022 року.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що дії щодо самовільного розкопування пойми річки Лозниця і знищення дерев почалися ще в 2018 році. У 2018 році він звертався до правоохоронних органів та органу екологічної інспекції, у січні 2022 року склав акт огляду місця вчинення правопорушення та відомість про суму збитків.

Службового розслідування на предмет бездіяльності ОСОБА_1 під час рейду 12 січня 2022 року , в ході якого було виявлено порушення природоохоронного законодавства, не проводилось.

Встановивши недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, за який його притягнено до відповідальності наказом відповідача від 21 січня 2022 року № 6-к, суди дійшли обґрунтованого висновку про скасування цього наказу.

Скасовані також накази відповідача від 20 серпня 2021 року № 137-К, від 15 вересня 2021 року № 160-К, якими ОСОБА_1 оголошено догани (рішення Коростенського міськрайонного суду від 13 квітня 2023 року, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 липня 2023 року).

Крім того, за частиною третьою статті 40 КЗпП України працівника можливо звільнити з роботи лише за вчинення ним нового проступку, після застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення догана чи звільнення. Однак доказів вчинення позивачем нового проступку відповідач не надав, тому у відповідача не було правових підстав для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за вказаною статтею.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про скасування наказу відповідача від 31 січня 2022 року № 13-к, яким ОСОБА_1 звільнено за частиною третьою статті 40 КЗпП України, оскільки відповідач не довів систематичного невиконання позивачем покладених на нього трудових обов`язків, та поновлено позивача на посаді.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, тому суди обґрунтовано, з урахуванням статті 235 КЗпП України, стягнули з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 02 лютого 2022 року до 13грудня 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Встановивши порушення трудових прав позивача незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконним звільненням, що завдало йому моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, втраті душевного спокою, сну, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення таких вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановили обставини справи, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну правову оцінку, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до Інструкції № 15 рейди по охороні природно-заповідного фонду від браконьєрства провадяться згідно з наказами, затвердженими начальником управління, директором заповідника, заступником директора, а тому позивач мав повноваження та пряму вказівку керівника для створення наказу, не спростовує висновків суду про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, за який його притягнено до відповідальності. Оспорюваний наказ не містить конкретних обставини проступку та зазначення в чому полягала бездіяльність позивача.

Висновки апеляційного суду з урахуванням встановлених фактичних обставин справи не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин справи, що під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається (стаття 400 ЦПК України).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Природного заповідника «Древлянський» залишити без задоволення.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.01.2025
Оприлюднено22.01.2025
Номер документу124560871
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —286/314/22

Постанова від 21.01.2025

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 17.06.2024

Цивільне

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коваленко В. П.

Ухвала від 13.06.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Рішення від 12.04.2024

Цивільне

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коваленко В. П.

Постанова від 28.03.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Постанова від 28.03.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Трояновська Г. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні