Ухвала

від 21.01.2025 по справі 300/315/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"21" січня 2025 р. Справа № 300/315/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (надалі, також відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду скарг за №№ 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 за 2024 рік та № 13 за 2025 рік і без номера ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , а саме: передачі скарг членам КДКА для перевірки обставин;

- зобов`язати відповідача здійснити дії, а саме прийняти і передати членам КДКА для перевірки скарги позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач до позовної заяви не надав документа про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положенням частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному вебпорталі "Судова влада" за вебадресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривня.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн);

немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду скарг за №№ 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 за 2024 рік та № 13 за 2025 рік і без номера ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , а саме передачі скарг членам КДКА для перевірки обставин;

- зобов`язати відповідача здійснити дії, а саме прийняти і передати членам КДКА для перевірки скарги позивач за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Таким чином, суд вважає, що звернені до суду позовні вимоги носять немайновий характер.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка є об`єктом сплати судового збору.

З урахуванням зазначеного, позивач має надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Суд вказує, що в позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано до суду відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.01.2025 за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 щомісячно з січня по вересень 2024 року отримував соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 2000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, то враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд може звільнити позивача від сплати судового збору встановивши умови, зазначені у статті 8 Закону України "Про судовий збір". При цьому, звільнення позивача від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Як вбачається з наданої позивачем до позовної заяви відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.01.2025 за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року, ОСОБА_1 щомісячно з січня по вересень 2024 року отримував соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 2000 грн (тобто, сукупний дохід за 9 місяців попереднього календарного року становить 2000 грн х 9 місяців = 18000 грн).

При цьому, з поданого документа, суд не може встановити сукупний дохід позивача за попередній календарний рік (12 місяців), позаяк долучені відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.01.2025 охоплюють лише перший-третій квартали (січень-вересень), а доходи за четвертий квартал (жовтень-грудень) відсутні. Відтак, означений документ є неповним та не є достатнім доказом на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Так, для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" та частини 1 статі 132 Кодексу адміністративного судочинства береться до уваги саме річний дохід особи за попередній календарний рік (формула обчислення: річний дохід = сума доходу за місяць х 12 місяців; 5% від річного доходу = річний дохід х 0,05).

Статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб-платників податків включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.

При цьому, суд зазначає, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Крім того, суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду документи не дають можливість встановити чи сума судового збору перевищуватиме 5% від розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, позивачу слід подати відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивача за увесь попередній календарний рік.

Таким чином, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви слід відмовити.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, долучені позивачем до позовної заяви копія відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.01.2025 та копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 14623/23 від 15.11.2023 не містять відповідних відміток про їх засвідчення, а отже не можуть вважатися належними доказами по справі.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги. Так, ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що не має об`єктивної можливості долучити копії усіх скарг, позаяк такі "здані до відповідача в канцелярію". Воднораз, позивачу необхідно долучити докази щодо направлення і вручення (реєстрації) Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Івано-Франківської області кожної із спірних скарг за 2024 та 2025 роки.

Крім того, перевіряючи на відповідність позовну заяву вищенаведеним вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд встановив, що позов викладений нерозбірливим почерком (є нечитабельним), через що суд не може встановити ні змісту позовних вимог, ні їхнього обґрунтування у повній мірі, у зв`язку з чим суд не може вирішити питання про відкриття провадження за цим позовом так, як того вимагає закон.

Так, слід зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже повинен бути обізнаним відносно чого слід надати таку заяву по суті справи.

Відтак, позов до адміністративного суду пред`являється шляхом подання позовної заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 160, 161, 172 КАС України. З цього випливає, що текст позовної заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть позову, з якими процесуальний закон пов`язує можливість відкриття провадження у справі.

При цьому, суд зауважує, що судові рішення (у тому числі рішення про відкриття провадження у справі) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, який зміст його позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються. Ці та інші вимоги до позовної заяви є обов`язковими і обов`язок щодо їхнього виконання покладений на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.

Аналогічні висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі №990/121/24.

З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути вказані судом недоліки шляхом визначення способу судового захисту із врахувати вимог статті 5 КАС України та поданням уточнюючої позовної заяви (нову її редакцію), викладену у письмовій формі (написану від руки розбірливим чи машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, які визначені у статтях 160 і 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1211,20 грн, або документа про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за увесь попередній календарний рік, або документа, який підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору;

- належним чином засвідчених копій письмових доказів долучених до позовної заяви;

- всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема: докази щодо направлення і вручення (реєстрації) Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Івано-Франківської області скарг позивача за 2024 рік № 180, 245, 254, 258, 262, 267, 268, 269, 259 та за 2025 рік № 13 і скарг на ОСОБА_2 , Селяніна;

- уточнюючої позовної заяви, викладену у письмовій формі (написану від руки розбірливим чи машинописним способом) таким чином, щоб її можна було прочитати та яка має відповідати вимогам до її форми та змісту, що визначені у статтях 160 і 161 КАС України.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.