Постанова

від 08.01.2025 по справі 203/4777/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/750/25 Справа № 203/4777/20 Головуючий упершій інстанції: Ханієва Ф. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргоюАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» наухвалу Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від19грудня 2023року посправі запозовом Акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 ,третя особа-приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуБайдик ТамараМихайлівна,про стягненнязаборгованості зіспадкоємця боржника,та зазустрічним позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» провизнання кредиторатаким,що втративправо вимогидо спадкоємця,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2023 року клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про залишення без розгляду первісної позовної заяви, заявлене в усній формі, в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Тамара Михайлівна, про стягнення заборгованості зі спадкоємця боржника, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємця, задоволено повністю. Первісну позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Байдик Тамара Михайлівна, про стягнення заборгованості зі спадкоємця боржника, залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлений представник позивача за первісним позовом не з`явився у судові засідання, що були призначені на 23.11.2023 та 19.12.2023.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20.

Верховний Суд виходить із того, що 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Згідно з частинами 4 - 7 статті 14 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що представником АТ КБПриватБанк -Бондаренком В.О.,19.04.2022було поданодо судупершої інстанціїзаяву провступ усправу якпредставника.До заявина підтвердженнясвоїх повноваженьяк представникапозивача запервісним позовом,Бондаренко В.О.надав копіюдовіреності №4730-К-Овід 19.05.2021,видану АТКБ ПриватБанк,яка єчинною строкомна трироки до 19.05.2024 (а.с. 201-204 т.3).

Згідно інформації з ЄСІТС, юридична особа АТ КБ ПриватБанк та його представник Бондаренко В.О. мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» з 12 березня 2019 року.

09 жовтня 2023 року судом першої інстанції адресатам АТ КБ ПриватБанк та представнику АТ КБ ПриватБанк Бондаренко В.О. сформовано повістки про виклик до суду на 23 листопада 2023 року о 10:00 год. (а.с. 93, 95 т. 4).

Згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій) від 09.10.23 по справі №203/4777/20 (суддя Ханієва Ф.М.) було надіслано одержувачу АТ КБ ПриватБанк в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 09.10.2023 о 19:33:30 (а.с. 95 т.4).

Згідно протоколу судового засідання місцевого суду №1996049 від 09.10.2023, представник позивача за первісним позовом адвокат Бондаренко В.О. брав особисту участь у судовому засіданні 09.10.2023 та про наступне судове засідання на 23.11.2023 повідомлений під розписку (а.с. 90 т.4).

В судове засідання, призначене на 23 листопада 2023 року представник позивача за первісним позовом не з`явився, у зв`язку з чим, суд відклав розгляд справи на 19 грудня 2023 року, що підтверджується протоколом судового засідання суду першої інстанції №2178704 від 23.11.2023 (а.с. 128 т. 4). Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача за первісним позовом не подавав, що підтверджується матеріалами справи.

В подальшому, згідно довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій) від 23.11.23 по справі №203/4777/20 (суддя Ханієва Ф.М.) було надіслано одержувачу АТ КБ ПриватБанк в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 23.11.2023 о 14:36:59 (а.с. 136 т.4).

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній від 23.11.23 по справі №203/4777/20 (суддя Ханієва Ф.М.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 23.11.2023 о 14:37:45 (а.с. 135 т.4).

Вказані вище довідки належним чином оформлені, містять, зокрема, назву посади, прізвище, ініціали та підпис відповідального працівника.

Відповідно до протоколу судового засідання суду першої інстанції №2282622 від 19.12.2023, представник позивача за первісним позовом АТ КБ ПриватБанк у судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення про припинення або обмеження представництва Бондаренка В.О. щодо АТ КБ ПриватБанк, скасування довіреності відносно нього тощо, станом на час винесення ухвали про залишення первісного позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що представникпозивача запервісним позовомАТ КБПриватБанк,будучи належнимчином повідомленимпро дату,час тамісце судовогорозгляду справи,у засіданнясуду,які булипризначені на23листопада 2023року та19грудня 2023року,не з`явився, ненадав заявта доказівна підтвердженняобставин,які перешкоджалиявці всудові засідання,не надавзаяви пророзгляд справибез участіпредставника банку;встановивши,що юридичнаособа АТКБ ПриватБанкналежним чиномповідомлена провиклик увказані вищесудові засідання, -суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновкупро наявністьправових підставдля залишенняїї позовубез розглядуна підставіпункту 3частин першоїстатті 257ЦПК України.

Колегія звертає увагу, апеляційна скарга не містить доводів щодо неналежного повідомлення позивача за первісним позовом про розгляд справи на 23.11.2023 та 19.12.2023.

Згідно пояснень представника АТ КБ ПриватБанк - Бігдан А.В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 08.01.2025, остання підтверджує факт обізнаності представника позивача про дату та час судового розгляду справи на 23.11.2023 та 19.12.2023. Конкретних обставин поважності причин неявки представника позивача за первісним позовом у вказані вище судові засідання не зазначено.

Отже, судом першої інстанцій надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання представнику позивача за первісним позовом достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Доводи апелянта про те, що повний текст оскаржуваної ухвали від 19 грудня 2023 року станом на час подання апеляційної скарги - 04.09.2024 не був виготовлений та не був відправлений до ЄДРСР не свідчать про неправильність оскаржуваної ухвали.

Крім того,згідно інформаціїз ЄДРСР,вступна тарезолютивна частинаоскаржуваної ухвалибула надісланамісцевим судомдо Реєстру 28.12.2023 та оприлюднена 29.12.2023.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Колегія зазначає, що у резолютивній частині оскаржуваної ухвали від 19 грудня 2023 року місцевим судом роз`яснено позивачу за первісним позовом, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.

З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права позивача за первісним позовом АТ КБ ПриватБанк на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі №490/9587/18 (пункти 135-139).

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, врахувавши, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді (позов подано у 2020 році), її розгляд неодноразово відкладався, представник позивача за первісним позовом, будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з`явився у судове засідання, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що з огляду на прийняття місцевим судом 09.10.2024 зустрічної позовної заяви до розгляду, станом на дату винесення ухвали про залишення первісного позову без розгляду судом здійснювались дії щодо підготовки справи до розгляду, а залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача можливо лише під час слухання справи, - є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.06.2023 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с. 73-75 т.4).

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали від 19.12.2023), суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовчезасідання чив судовезасідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що редакція пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки належним чином повідомленого позивача у засідання, була змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року №3200-IX, введеного в дію з 18 жовтня 2023 року.

Отже, доводи апелянта не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська від19грудня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова