Ухвала

від 21.01.2025 по справі 420/12149/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/12149/23

адміністративне провадження №К/990/34613/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді справи №420/12149/23 за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №420/12149/23,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов: від 12 травня 2023 року ВП №71775667 про відкриття виконавчого провадження; від 12 травня 2023 року ВП №71775667 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 12 травня 2023 року ВП №71775667 про стягнення виконавчого збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

16 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №420/12149/23.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі №420/12149/23.

10 січня 2024 року від представник ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді справи №420/12149/23.

В обґрунтування зазначеної заяви заявник зазначає, що 07 січня 2025 року позивачем (скаржником) було подано до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу на головуючого суддю - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. на підставі пункту 2 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Заявник вважає, що у зв`язку наведеним судді Жук А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. не можуть брати участь у розгляді справи і підлягають відводу, оскільки такі дії позивача (скаржника) можуть викликати упередженість або вплинути на об`єктивність суддів під час розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Мельник-Томенко Ж.М. з 06 січня по 10 січня 2025 року, а також 13 січня 2025 року (наказ від 03 січня 2025 року №9/0/5-25) та Жука А.В. з 14 січня по 20 січня 2025 року (наказ 08 січня 2024 року №23/0/6-25) розгляд цієї заяви відбувся по виходу суддів з відпустки.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегія суддів вважає, що вказану заяву слід визнати необґрунтованою, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В силу приписів частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Водночас, слід звернути увагу, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У відповідності до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Дане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Крім того, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Таким чином, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як було вищезазначено, заява представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни, про відвід суддям мотивована тим, що ним подано до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно цих суддів.

Разом з тим, наявність або відсутність скарг на дії суддів у Вищої Ради Правосуддя не зупиняє розгляд адміністративної справи, не звільняє суддів від обов`язку приймати об`єктивне та справедливе рішення з дотриманням вимог чинного законодавства України.

При цьому, подання заявником скарги до Вищої Ради Правосуддя не вказує на наявність ознак упередженості або необ`єктивності призначеної колегії суддів для розгляду касаційної скарги у цій справі.

Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України заява про відвід не містить.

У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їх небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.

Таким чином, доводи заявника не підтверджують наявності прямої чи опосередкованої заінтересованості колегії суддів у результаті розгляду даної справи та/або наявності обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності суддів.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, клопотання про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. визнати необґрунтованою.

Передати заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. у розгляді справи №420/12149/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко ,

Судді Верховного Суду