Ухвала

від 23.01.2025 по справі 420/12149/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

У Х В А Л А

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/12149/23

адміністративне провадження №Зі/990/19/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука Андрія Володимировича, Мартинюк Наталії Миколаївни, Мельник-Томенко Жанни Миколаївни від участі у розгляді справи № 420/12149/23 за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов: від 12 травня 2023 року ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження; від 12 травня 2023 року ВП № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 12 травня 2023 року ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

16 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 420/12149/23.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 жовтня 2023 року визначено колегію суддів у складі: Жука А. В. (головуючого судді), суддів Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 420/12149/23.

10 січня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан О. О. надійшла заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. у розгляді справи № 420/12149/23.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. визнано необґрунтованою та на підставі положень частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяву про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу суду у цій справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан О. О. про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. у справі № 420/12149/23 передано для вирішення судді Желєзному І. В.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У своїй заяві про відвід представник позивача зазначає, що 07 січня 2025 року позивачем (скаржником) подано до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу на головуючого суддю - Жука А. В., суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. на підставі пункту 2 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Заявник вважає, що судді Жук А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. не можуть брати участь у розгляді цієї справи і підлягають відводу, оскільки такі дії позивача (скаржника) можуть викликати упередженість або вплинути на об`єктивність суддів під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. у справі № 420/12149/23, Суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білуха проти України», заява № 33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів у складі Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. у цій справі, вважаю, що доводи скаржника про їхню необ`єктивність та упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддями поведінки, які б свідчили про їх упередженість чи зацікавленість у результаті розгляду цієї справи.

При цьому, подання заявником скарги до Вищої ради правосуддя не вказує на наявність ознак упередженості або необ'єктивності призначеної колегії суддів для розгляду касаційної скарги у цій справі.

У той же час Верховний Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені представником позивача у заяві про відвід суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М., Суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан О.О. не містить будь-яких доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності цих суддів, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддів як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію».

У зв`язку з наведеним вище, підстави для задоволення заяви про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А. В., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М. у справі № 420/12149/23 відсутні.

Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 КАС України, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука Андрія Володимировича, Мартинюк Наталії Миколаївни, Мельник-Томенко Жанни Миколаївни від участі у розгляді справи № 420/12149/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Желєзний