Ухвала

від 10.01.2025 по справі 755/19892/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19892/21

Провадження №: 1-кс/755/73/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2025 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102040000132 від 08 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021102040000132 від 08 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

У ході здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1617 га з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041, напроти будинку АДРЕСА_1 проводяться будівельні роботи.

Так, державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 20 вересня 2014 року прийнято рішення за індексним номером 15938353, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек перенесена інформація про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_2 , загальною площею 586,4 кв. м, у зв`язку із чим останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 вересня 2014 року.

У подальшому, державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 29 грудня 2015 року прийнято рішення за індексним номером 27654734 про реєстрацію за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Реєстрація права власності за товариством на нежитлову будівлю загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2 відбулася у зв`язку з переходом цього права від ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому, відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (КП КМР « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») від 30.10.2024 № 062/14-11139 первинна реєстрація права власності на нежилу будівлю загальною площею 594,6 кв.м проведена та зареєстрована за фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2000 укладеного між ним та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », акту прийому-передачі від 05.07.2000 та рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27.12.2010 у справі № 31/384.

Вказаним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано дійсним Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_2 , загальною площею 594, 6 кв.м, що укладений 03.07.2000 між товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ).

У подальшому, цим же державним реєстратором - ОСОБА_6 , 20.01.2016 прийнято рішення за індексним номером 27878334, яким до Державного реєстру речових прав на нерухому майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені виправлення до розділу, а саме: свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 29.12.2015 видавник: ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено на свідоцтво про право, серія та номер: НОМЕР_5 , виданий 20.01.2016, видавник: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цим же рішенням внесені зміни щодо власників майна з товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна змінено на товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_7 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , країна реєстрації Україна.

Також встановлено, що 05 липня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 80000000000:90:140:0041, на якій і розміщено спірний об`єкт нерухомого майна.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із 01 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, ІНФОРМАЦІЯ_9 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , оскільки остання розташована в межах населеного пункту міста Києва, нікому не відводилась та не передавалась, а державна реєстрація речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає положення пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI: «державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом», що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі № 911/488/18, від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20.

Так, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власності або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними чт. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі, надання земельних ділянок у власність чи користування відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_10 як колегіального органу.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим кодексом.

Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду), отримання документів, що посвідчують право на визначену ділянку та державну реєстрацію відповідного права.

Разом з тим, за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) від 10 жовтня 2024 року № 057-13826 за даними Міського земельного кадастру, відповідно до Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 20.04.2017 № 241/2463, до Департаменту надходили заяви дозвільного характеру товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 18 серпня 2021 року № 50382-006100466-031-03; від 02 грудня 2021 року № 50385-006483788-031-03 та 20.06.2023 № 50014-007573307-031-03 з доданою технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (Об`єкт інвентаризації: земельна ділянка на АДРЕСА_2 , яка перебуває у фактичному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_7 »).

За результатами розгляду вказаних заяв Департамент листами від 09 вересня 2021 року № 05716-24759; від 07 грудня 2021 року № 05716-32500 та від 05 липня 2023 року № 05702-8830 повертав вказану технічну документацію із землеустрою на доопрацювання.

Більш того, відповідно до даних Міського земельного кадастру, за поданням ІНФОРМАЦІЯ_9 не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі, в тому числі ОСОБА_5 чи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041 у власність чи користування.

Отже, з викладеного вбачається, що право власності чи право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:90:140:0041 ні за ОСОБА_5 ні за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України не оформлювалось, правовстановлюючі документи на землю не реєструвалися, відповідно право на забудову цієї ділянки не виникало у жодної фізичної чи юридичної особи.

Набуття громадянами та юридичними особами прав на землю регулюється Главою 19 Розділу IV «Набуття і реалізація прав на землю» Земельного кодексу України.

Зокрема, як зазначалося за змістом ст. ст. 116-124 Глави 19 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. ст. 125, 126 Глави 19 указаного Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, для реалізації права на забудову відповідної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому законом порядку набути право власності або користування на землю.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном.

Нормами ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, з яких об`єкти нерухомості вважаються самочинними, а саме, якщо вони: 1) збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) збудовані з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених ознак може свідчити про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13.

Так, первинна реєстрація права власності за ОСОБА_5 , здійснена на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2000 року укладеного між ним та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », акту прийому-передачі від 05 липня 2000 року та рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 27 грудня 2010 року у справі № 31/384.

При цьому, як зазначалося, земельна ділянка по АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку жодним фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, у тому числі для будівництва чи розміщення зазначеного нерухомого майна, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку за вказаною адресою, як на час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості так і на даний час не реєструвались.

Таким чином, нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 586,4 кв.м. по АДРЕСА_2 збудована на земельній ділянці, яка не відводилася для цієї мети, а отже є самочинним будівництвом.

Крім того, факт самочинного будівництва підтверджується інформацією ІНФОРМАЦІЯ_13 від 28 жовтня 2024 № 073-3213, відповідно до якої Департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єкт нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_14 , як розпорядником майна територіальної громади міста Києва, земельна ділянка ні ОСОБА_5 , ні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у встановленому Законом порядку не відводилась та в оренду не передавалась.

При цьому, укладення правочинів щодо самочинно збудованого нерухомого майна, а також здійснення відносно нього державної реєстрації прав, не змінюють правовий статус нерухомості як самочинно збудованого.

Разом з тим, знаходження на земельній ділянці, власником якої є ІНФОРМАЦІЯ_9 , самочинно збудованого об`єкту нерухомості істотно обмежує права власника землі.

ІНФОРМАЦІЯ_9 у цьому випадку не може використовувати земельну ділянку ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може надати цю землю в оренду будь-кому, окрім особи, за якою зареєстровано нерухоме майно, а тому державна реєстрація нерухомого манна на чужій земельній ділянці фактично обмежує права власника землі.

Вказаної правової позиції отримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 376 ЦК України, ні ОСОБА_5 , ні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » не набули право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_2 , у визначеному законом порядку у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на будівництво та відведення земельної ділянки для такої мети.

При цьому, незважаючи на факт перебування спірної будівлі та земельної ділянки за фактичною адресою: АДРЕСА_5 , згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває на іншому кінці цієї вулиці.

Вказана інформація, підтверджується протоколом огляду місця події.

Більш того, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) від 28 жовтня 2024 року № 055-11199, в реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 від 22 травня 2013 року № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві», наявні відомості про Наказ Департаменту від 21 листопада 2014 року № 172 «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості у місті Києві», яким об`єкту нерухомого майна (торговельно -розважальний центр літ. «А» присвоєно поштову адресу АДРЕСА_2 ).

Вказаним наказом, за результатами звернення Спільного українсько-англійського підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_16 » у формі товариства з обмеженою відповідальністю, об`єкту нерухомого майна (торговельно -розважальний центр літ. «А») відповідно до сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об`єкту від 11 листопада 2024 року серія ІУ № 165143150592 присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_2 .

Водночас, в Реєстрі адрес відсутні відомості про документи щодо присвоєння адрес об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041.

При цьому, відповідно до даних веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_10 , 02.02.2006 останньою прийнято рішення № 82/3173 «Про продаж земельної ділянки спільному українсько-англійському підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_16 » у формі товариства з обмеженою відповідальністю для будівництва та експлуатації торговельно-розважального центру з паркінгом на розі вулиць Березняківській та ІНФОРМАЦІЯ_17 ».

Отже, саме цьому Спільному українсько-англійському підприємству була присвоєна поштова адреса « АДРЕСА_2 ».

Окрім цього, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) від 28 жовтня 2024 року № 055-11229, згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту та даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за місцем розташування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:140:0041 не видавалися.

Таким чином, враховуючи факт відсутності рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 про передачу спірної земельної ділянки у власність чи в оренду ОСОБА_5 або ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », відсутність дозвільних документів на будівництво об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці комунальної форми власності, будівництво об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України, свідчить про самочинність будівництва.

Так, відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Вказані документи, до яких необхідно здійснити тимчасовий доступ, містять в собі фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у досудовому розслідуванні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Згідно норми ч.1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

В силу ч. 1, 2 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом, зокрема, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, виходячи із законодавчих норм, сторона обвинувачення наділена правом витребування та одержання від певних осіб документів на підтвердження фактів, які стосуються кримінального провадження. Якщо ж особа, яка має в своєму розпорядженні зазначені документи, не згодна надати їх, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них сторона захисту, застосовує заходи забезпечення кримінального провадження (звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити її копії та вилучити їх /здійснити їх виїмку/. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 160 КПК України, у клопотанні зазначаються можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частиною 7 статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з`ясування всіх обставин справи у даному провадженні, є потреба у наданні тимчасового доступу до документів та розпорядження про надання можливості вилучення їх.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_18 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 та мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з урахуванням можливості використання як доказу відомостей, що містяться у таких документах та відсутність можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою вказаних документів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 131-132, 159-166, 309, 310, 395 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000132 від 08 листопада 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 197-1 КК України - задовольнити.

Надати слідчим групи слідчих Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також прокурорам групи прокурорів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 - тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_18 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , з можливістю вилучення копій (здійснити їх виїмку) документів, що стали підставою для прийняття державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15938353 від 20 вересня 2014 року про реєстрацію за ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 ) права власності на нежитлову будівлю, площею 586,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Надати розпорядження на можливість вилучення копій вказаних документів.

Строк дії ухвали, не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Роз`яснити особі, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Особа, яка зазначена в даній ухвалі слідчого судді, як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених речей і документів вказаній особі за умови пред`явлення копії цього судового рішення.

Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов`язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, або ж на вимогу останнього залишено копію вилучених документів.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1