Ухвала

від 27.01.2025 по справі 164/2681/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 164/2681/24 Провадження №11-сс/802/63/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

представника власників майна ОСОБА_9 ,

іншої особи ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 15 січня 2025 року, в рамках кримінального провадження № 12024030530000252 від 01квітня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

01листопада 2024 року слідчийСУ ГУНПу Волинськійобласті ОСОБА_12 звернувся в суд з клопотанням, яке погоджене прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024030530000252 від 01 квітня 2024 року, про арешт майна, вилученого 29 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності.

Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2024 року, за попередньою змовою групою осіб, умисно, з метою незаконного збагачення, здійснювались крадіжки лісодеревини в умовах воєнного стану у лісництвах на території Камінь-Каширського району Волинської області, що належать державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України». 01 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030530000252 було внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України, 30 жовтня 2024 року - за ч. 4 ст. 185 КК, ч. 1 ст. 246 КК, ч. 1 ст. 263 КК України.

29 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності, було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні слідчого майно.

29жовтня 2024року вказаніречі постановоюслідчого СУГУНП уВолинській області ОСОБА_12 були визнаніречовими доказамиу кримінальномупровадженні №12024030530000252від 01квітня 2024року.В зв`язкуз тим,що вилученепід часпроведення обшукумайно відповідаєкритеріям,зазначеним уст.98КПК України,з метоюзабезпечення збереженняречових доказів,перешкодити приховати,збути,пошкодити чизнищити вилученемайно,слідчий СУГУНП уВолинській області ОСОБА_12 просив накласти арешт на вказане у клопотанні майно.

Ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 15 січня 2025 року вказане клопотання задоволено.

Накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 24 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 50 Євро в кількості 66 штук, грошові кошти купюрою номіналом 200 Євро, грошові кошти купюрами номіналом по 100 Євро в кількості 5 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 20 Євро в кількості 29 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 273 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 554 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 200 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 100 штук, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160805, зошит на 600 аркушів з чорновими записами, 2 аркуші з блокнота з чорновими записами, ТТН (ліс) серії ЮЛЗ № 540466 від 28 жовтня 2024 року, ТТН (ліс) серії ЮЛЗ № 540465 від 26 жовтня 2024 року, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160806, чіпи № 376195751, № 376196732, № 376202953, № 377055121, № 376202801, № 377037061, № 377055123, № 376195752, які упаковані в спецпакет НПУ № WAR1086836, мобільний телефон «Redmi Note 10S» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) з абонентським номером НОМЕР_3 , який упакований в спецпакет НПУ № WAR1086837, ТТН серії ЮЛЖ № 324926, ТТН серії ЮЛЗ № 040540 від 27 квітня 2024 року, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160808, мобільний телефон «iPhone X» (без ідентифікаційних ознак, мобільний телефон «Redmi 9A» (IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ) з абонентським номером НОМЕР_6 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160807, мобільний телефон «Redmi 9A» (IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ) з абонентським номером НОМЕР_9 , мобільний телефон „ZTE Blade A7 (IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 ) з абонентським номером НОМЕР_12 , мобільний телефон „Redmi 12 (IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 ) з абонентським номером НОМЕР_15 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160809, три бензопили «Husqvarna Special 365», одну бензопилу «Dnipro-M», які упаковані до двох пакетів з полімерного матеріалу з бирками № В710390 та № В710389, тимчасовий реєстраційний талон щодо автомобіля «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_18 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160810, ключі від автомобіля «ЗИЛ 130ЕТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_19 , ключі від автомобіля «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , автомобіль «ЗИЛ 130ЕТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_19 , завантажений лісодеревиною, а саме: колодами породи сосна, загальною кубомасою 3.38 м?, автомобіль «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , завантажений лісодеревиною, а саме: колодами породи сосна, загальною кубомасою 2.8 м?, 63 колоди дерев породи сосна, довжиною по 125 см, з наступними діаметрами: 10 см, 11 см, 12 см, 13 см, 14 см, 15 см, 16 см, 17 см, 18 см, 19 см, 20 см, 21 см, 22 см, 24 см, 26 см, 28 см, 30 см, 31 см, 32 см, 38 см, загальною кубомасою 2.12 м?, вилучені 29 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності.

Накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя вказав, що дане майно, відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, тому з метою збереження речових доказів та забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, воно підлягає арешту.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням представник власників майна ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_9 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно повністю.

Вказує, що слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна не протягом двох днів з моменту його надходження до суду, яке це визначено ч.1 ст. 172 КПК України, а протягом 2 (двох) з половиною місяців із моменту надходження клопотання.

Звертає увагу і на те, що ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_10 в якій конкретно вказано, яке майно може бути вилучено та його ознаки. Проте, дозвіл на вилучення автомобілів слідчий суддя не надавав, а сторона обвинувачення про це в клопотанні про обшук не просила. Проте, під час обшуку без дозволу суду вилучено автомобіль «ЗІЛ 130 ЕТ» д.н.з. НОМЕР_19 , хоча він і не відноситься до предметів, що заборонені у обігу та надають безумовне право на його вилучення. Крім того, автомобіль «ГАЗ САЗ 3507» д.н.з НОМЕР_20 ОСОБА_13 , належний ОСОБА_11 перебував не на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_10 , дозвіл на обшук якої було надано судом, а поруч із подвір`ям останнього на дорозі. Ухвали слідчого судді на проникнення до автомобіля «ГАЗ САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_16 , належного ОСОБА_11 на проникнення до автомобіля добровільно надано не було, що суперечило вимогам ч.1 ст. 233 КПК України. Проте, даний автомобіль, ключі та документи до нього, особистий мобільний телефон ОСОБА_14 «REDMI 9A» були вилучені протоколом обшуку подвір`я ОСОБА_10 . В подальшому слідчий, прокурор не звертались до суду в порядку ч.3 ст. 233 КПК України із невідкладним клопотанням про проведення обшуку в автомобілі «ГАЗ САЗ 3507» д.н.з. НОМЕР_16 , належного ОСОБА_11 . Таким чином, вилучення речей та документів у ОСОБА_11 проведено із грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Разом з тим, вказує, що в судовому засіданні ним вказувалось, що ОСОБА_10 на момент проведення обшуку здійснював легальну підприємницьку діяльність, наявні у сторони обвинувачення та подані додаткові матеріали щодо використання зазначеного транспортного засобу у лісоперевезеннях не суперечить видам діяльності підприємця ОСОБА_10 і є цілком легальними.

Більше того, зазначає, що у сторони обвинувачення відсутні будь які вмотивовані обґрунтування, що вилучені всі кошти подружжя ОСОБА_15 , які вони накопичували протягом багатьох років, є «коштами, отриманими нелегальним шляхом», оскільки слідчий суддя в ухвалі надав дозвіл саме на вилучення «коштів, отриманих нелегальним шляхом», тобто конкретно визначених коштів, а не всіх наявних у будинку ОСОБА_15 . Вилучені кошти у іноземній валюті взагалі не мають відношення до даного кримінального провадження за ч.4 ст. 185 КК України, оскільки в судовому засіданні слідчим було надано ряд документів, із яких вбачається, що розрахунки між особами проводились у гривні. Наявність у подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_8 значної суми у гривнях пояснюється їх накопиченнями протягом тривалого часу, а також тим, що ОСОБА_10 здійснював підприємницьку діяльність із 2001 року, заробляв значні кошти, що підтверджується податковими деклараціями ФОП ОСОБА_10 .

Окрім того, звертає увагу, що власник майна ОСОБА_8 , важко хворіє, потребує періодичного медичного лікування у спеціалізованих закладах у м. Києві. Вилучення та арешт всіх її сімейних заощаджень суттєво погіршить стан її лікування та можуть привести до непоправних наслідків для здоров`я. Навіть похорон чоловіка, який трагічно помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вона змушена була позичити кошти у людей. Також відсутність всіх коштів родини в умовах воєнного стану в Україні становить небезпеку для її життя та здоров`я, тому що в разі загострення бойових дій вона не зможе виїхати із с. Залісся Камінь Каширського району, Волинської області.

Також вказує, що в межах даного кримінального провадження ОСОБА_10 (помер), ОСОБА_8 , ОСОБА_11 не вручалось повідомлення про підозру.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку власника майна ОСОБА_8 та її представника адвоката ОСОБА_9 , а також іншу особу ОСОБА_10 , які апеляційну скаргу підтримали із викладених у ній мотивів та просили її задовольнити, прокурора та слідчого, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно зч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доч.ч.2-6ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення:

1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчим суддею дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030530000252 від 01.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, як було встановлено в ході апеляційного розгляду прокурором у кримінальному провадженні заступником керівника Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_16 постановою від 23.01.2025 року визначено підслідність кримінального провадженні № 12024030530000252 від 01.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України за Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові.

Постановою заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_17 від 24.01.2025 року визначено групу прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні № 12024030530000252 від 01.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України.

Встановлено і те, що на підставі судового рішення слідчого судді від 18.10.2024 року в межах цього кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності, в ході якого вилучено: грошові кошти купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 24 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 50 Євро в кількості 66 штук, грошові кошти купюрою номіналом 200 Євро, грошові кошти купюрами номіналом по 100 Євро в кількості 5 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 20 Євро в кількості 29 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 273 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 554 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 200 штук, грошові кошти купюрами номіналом по 100 гривень в кількості 100 штук, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160805, зошит на 600 аркушів з чорновими записами, 2 аркуші з блокнота з чорновими записами, ТТН (ліс) серії ЮЛЗ № 540466 від 28 жовтня 2024 року, ТТН (ліс) серії ЮЛЗ № 540465 від 26 жовтня 2024 року, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160806, чіпи № 376195751, № 376196732, № 376202953, № 377055121, № 376202801, № 377037061, № 377055123, № 376195752, які упаковані в спецпакет НПУ № WAR1086836, мобільний телефон «Redmi Note 10S» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ) з абонентським номером НОМЕР_3 , який упакований в спецпакет НПУ № WAR1086837, ТТН серії ЮЛЖ № 324926, ТТН серії ЮЛЗ № 040540 від 27 квітня 2024 року, які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160808, мобільний телефон «iPhone X» (без ідентифікаційних ознак, мобільний телефон «Redmi 9A» (IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ) з абонентським номером НОМЕР_6 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160807, мобільний телефон «Redmi 9A» (IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ) з абонентським номером НОМЕР_9 , мобільний телефон „ZTE Blade A7 (IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 ) з абонентським номером НОМЕР_12 , мобільний телефон „Redmi 12 (IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 ) з абонентським номером НОМЕР_15 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160809, три бензопили «Husqvarna Special 365», одну бензопилу «Dnipro-M», які упаковані до двох пакетів з полімерного матеріалу з бирками № В710390 та № В710389, тимчасовий реєстраційний талон щодо автомобіля «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_18 , які упаковані в спецпакет НПУ № RAW0160810, ключі від автомобіля «ЗИЛ 130ЕТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_19 , ключі від автомобіля «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , автомобіль «ЗИЛ 130ЕТ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_19 , завантажений лісодеревиною, а саме: колодами породи сосна, загальною кубомасою 3.38 м?, автомобіль «ГАЗ САЗ 3507», реєстраційний номерний знак НОМЕР_16 , завантажений лісодеревиною, а саме: колодами породи сосна, загальною кубомасою 2.8 м?, 63 колоди дерев породи сосна, довжиною по 125 см, з наступними діаметрами: 10 см, 11 см, 12 см, 13 см, 14 см, 15 см, 16 см, 17 см, 18 см, 19 см, 20 см, 21 см, 22 см, 24 см, 26 см, 28 см, 30 см, 31 см, 32 см, 38 см, загальною кубомасою 2.12 м?.

Постановою слідчого від 29.10.2024 року вищевказане майно визнано речовими доказами.

Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту, слідчий в своєму клопотанні, вказував про те, що майно, яке було вилучене під час обшуку 29.10.2024 року за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності, має істотне значення для кримінального провадження, а саме: може бути використане при проведенні розслідування, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України у зв`язку з чим його було визнано речовим доказом. А тому, саме з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на це майно.

Проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, яке було вилучене під час обшуку 29.10.2024 року за місцем проживання ОСОБА_10 на території земельної ділянки (кадастровий номер 0721483701:01:001:0129), що по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_10 на праві приватної власності, на яке слідчий просить накласти арешт у поданому до місцевого суду клопотанні, дійсно може бути використане при проведенні розслідування, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024030530000252, оскільки може бути пристосоване чи використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди, тобто воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягає арешту - з метою збереження речових доказів.

На переконання колегії суддів апеляційного суду такі висновки підтверджуються дослідженими судом доказами, що наявні в кримінальному провадженні.

Також арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст.170КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні, на що є також посилання у поданій апеляції, не позбавляє слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, про що йдеться в ч.3 ст.170 КПК України.

Таким чином, перевіряючи матеріали, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна. Слідчий суддя дотримався вимог п. 5 ч.2 ст. 173 КПК України, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст.174КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Отже, вищевказані посилання представника власників майна та усі інші його доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу суду, оскільки фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин провадження та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведених мотивів, апеляційний суд не вбачає жодних законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення слідчого судді.

Не вбачає апеляційний суд і будь-яких порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

У зв`язку з вищевказаним, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 376, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника власниківмайна ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 15 січня 2025 року, в рамках кримінального провадження № 12024030530000252 від 01квітня 2024 року, - без змін.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді