Ухвала

від 04.02.2025 по справі 164/2681/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 164/2681/24 Провадження №11-сс/802/58/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8 ,

представника

власника майна - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Маневицького відділу Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 20 січня 2025 року (ЄРДР №12024030530000252),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 20 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , погодженого із прокурором Маневицького відділу Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024030530000252 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України, про арешт майна, а саме грошових коштів на загальну суму 947500 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 190 штук на суму 190000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 1475 штук на суму 737500 гривень, грошовими купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 100 штук на суму 20000 гривень), які поміщено до спецпакету НПУ №PSP3410204, грошових коштів на загальну суму 308000 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 20 штук на суму 20000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 576 штук на суму 288000 гривень),грошових коштів на загальну суму 3750 доларів США (грошовими купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 37 штук на суму 3700 доларів США, грошовими купюрами номіналом по 50 доларів США в кількості 1 штуки),які поміщено до спецпакету НПУ №RIC2030607,вилучених 29 жовтня 2024 року під час проведення обшуку в приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_8 , що у АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що слідчим та прокурором не доведено обставин, що підтверджують необхідність накладення арешту на грошові кошти. Доказів, окрім постанови про визнання речовими доказами, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання слідчого, оскільки не враховано те, що грошові кошти, є предметом злочину, а також містять відомості про обставини вчинення злочину і можуть мати силу речових доказів. Крім зазначає що, слідчим суддею не взято до уваги те, що досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення крадіжок лісо деревини упродовж 2024 року з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану на території Клітицького лісництва філії «Камінь Каширське ЛГ» ДСГП «Ліси України». Сума збитків внаслідок вчинення крадіжок лісодеревини та коло всіх причетних осіб до вчинення злочину на даний час встановлюється. При цьому, у разі встановлення збитків в ході досудового розслідування в особливо великих розмірах або причетності до вчинення злочину організованої групи осіб вказане кримінальне правопорушення з ч.4 ст. 185 КК України перекваліфікується на ч.5 ст. 185 КК України, якою передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

З огляду на вищевикладене просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого, погодженого із прокурором у кримінальному провадженні, задовольнити повністю та накласти арешт на грошові кошти на загальну суму 947500 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 190 штук на суму 190000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 1475 штук на суму 737500 гривень, грошовими купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 100 штук на суму 20000 гривень), які поміщено до спецпакету НПУ №PSP3410204, грошових коштів на загальну суму 308000 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 20 штук на суму 20000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 576 штук на суму 288000 гривень),грошових коштів на загальну суму 3750 доларів США (грошовими купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 37 штук на суму 3700 доларів США, грошовими купюрами номіналом по 50 доларів США в кількості 1 штуки), які поміщено до спецпакету НПУ №RIC2030607, вилучених 29 жовтня 2024 року під час проведення обшуку в приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_8 , що у АДРЕСА_1 .

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та слідчого, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, власника майна та його представника, які заперечили доводи скарги та просили залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна - є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зч.2ст.167КПК Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доч.ч.2-6ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення:

1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , погодженого із прокурором Маневицького відділу Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_6 клопотання, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Так,з матеріалівклопотання вбачається,що СУГУНП уВолинській області проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12024030530000252 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, як було встановлено в ході апеляційного розгляду прокурором у кримінальному провадженні заступником керівника Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_11 постановою від 23.01.2025 року визначено підслідність кримінального провадженні № 12024030530000252 від 01.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України за Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові.

Постановою заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 24.01.2025 року визначено групу прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні № 12024030530000252 від 01.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України.

29.10.2024 року під час проведення обшуку в приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_8 , що у АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 947500 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 190 штук на суму 190000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 1475 штук на суму 737500 гривень, грошовими купюрами номіналом по 200 гривень в кількості 100 штук на суму 20000 гривень), які поміщено до спецпакету НПУ №PSP3410204, грошових коштів на загальну суму 308000 гривень (грошовими купюрами номіналом по 1000 гривень в кількості 20 штук на суму 20000 гривень, грошовими купюрами номіналом по 500 гривень в кількості 576 штук на суму 288000 гривень),грошових коштів на загальну суму 3750 доларів США (грошовими купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 37 штук на суму 3700 доларів США, грошовими купюрами номіналом по 50 доларів США в кількості 1 штуки),які поміщено до спецпакету НПУ №RIC2030607.

Постановою слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 від 29.10.2024 року вищевказані грошові кошти, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024030530000252.

Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на вказане майно, слідчий вказував про те, що існує сукупність розумних підозр, що воно є доказом злочинів в даному провадженні, а тому, саме з метою забезпечення збереження речових доказів, перешкоджанню приховати, збути, пошкодити чи знищити вилучено майно, просив накласти арешт.

Проте,матеріали клопотанняне містятьдоказів,а слідчийта прокурорв ходійого розглядуне надалидостатніх обґрунтуваньта ненадали належнихі допустимихдоказів,які бдавали підставивважати,що вказанемайно відповідаєкритеріям,зазначеним уст.98та ч.2ст.167КПК Українив кримінальномупровадженні №12024030530000252 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України, окрім як визнання цього майна речовим доказом постановою слідчого, та підозр, які фактично нічим не підтверджені.

Крім того, слідчим та прокурором не надано належних доказів того, що грошові кошти в даному випадку набуті кримінально протиправним шляхом.

Більше того, в ході розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_8 , представником власника майна адвокатом ОСОБА_9 були представлені документи на підтвердження законного походження вилучених під час проведення обшуку грошових коштів, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не спростовано будь якими належними та допустимими доказами.

А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, яке 29 жовтня 2024 року було тимчасово вилучено під час проведення обшуку, не може бути доказом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185,ч.1ст.246, ч.1ст.263КК Українив кримінальному провадженні за №12024030530000252, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно, є вірним.

Усі доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені ним в ході апеляційного розгляду, не заслуговують на увагу суду, так як були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна юридична оцінка. При цьому, на думку апеляційного суду доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 98, 170, 376, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Маневицького відділу Камінь Каширської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 20 січня 2025 року про відмову у накладенні арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12024030530000252 від 01 квітня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 246, ч.1 ст. 263 КК України, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді