Вирок

від 13.10.2010 по справі 1-517-10

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1-517/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року.

Тячівський районний суд в особі головуючого судді Решетар В.І. при секретарі Марфіч В.В., з участю прокурора Кабаль Л.В., неповнолітнього підсудного ОСОБА_1, його адвоката ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього підсудного матері ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, представника служби в справах дітей Тячівської райдержадміністрації Сасин М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр.України, з неповною середньою освітою, не працює, неодружений, не судимий. АДРЕСА_1, українець, громадянин України по ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В

Неповнолітній ОСОБА_1 13 травня 2010 року, близько 16 години, знаходячись в с. Т. Лази, по вул. Перемоги, на території Т. Лазівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, у салоні автобуса «Еталон», д.н.з. НОМЕР_1, таємно з корисливих мотивів, викрав з спортивної сумки ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Самсунг 3010», ІМЕІ НОМЕР_2, залишкова вартість якого з урахуванням ознак зносу станом цін на травень 2010 року згідно висновку експерта №1677 від 11 серпня 2010 року може становити 420. 00 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 гривень та флеш-картою вартістю 70 гривень, які належать ОСОБА_4, внаслідок чого спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 515 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю у вчиненому розкаявся та показав, що він 13 травня 2010 року разом з командою автобусом поїхав грати футбол в с. Тячівка. Після гри він зайшов в автобус, на якому вони приїхали, щоб сховатися від дощу, а решта хлопців залишись дивитись гру дорослих команд. Коли він сидів у автобусі, то почув як у сумці ОСОБА_4 вібрує мобільний телефон. Він відчинив сумку та вийняв з неї мобільний телефон чорного кольору марки «Самсунг», вимкнув його та сховав в правому з кеді, у яких грав футбол. Після цього він вийшов з автобусу та пішов дивитись футбол, а в автобус зайшов після того як закінчився матч дорослих команд разом з іншими хлопцями. І тоді він почув як ОСОБА_4 почав питати у хлопців чи не бачив хтось його мобільний телефон, ніхто йому нічого не сказав. Після того як вони приїхали в с. Тячівка, він пішов додому і вийняв з викраденого ним телефону абонентську карту мобільного оператора «Діджус» і сховав її в себе в кімнаті, а також вийняв флеш-карту памяті, яку він сховав, але потім втратив. Мобільний телефон ховав вдома, а через два дні пішов у гості до свого знайомого ОСОБА_9 і запропонував йому обміняти вкрадений ним мобільний телефон на телефон марки «Нокіа 5300», ОСОБА_9 погодився і вони обмінялись. Коли до нього додому прийшли працівники міліції, то запропонували йому і його матері поїхати з ними в ОСОБА_5 для проведення допиту у звязку з крадіжкою мобільного телефону від ОСОБА_4, де він написав явку з повинною та зізнався у вчиненні крадіжки.

Крім повного визнання своєї вини винність підсудного стверджується показами потерпілого, свідків та матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що він виступає за футбольну команду с. Тячівка. 13 травня 2010 року він разом з командою поїхав в с. Тячівські Лази для проведення чергового матчу першості Тячівського району по футболу. Приїхали вони на автобусі марки «Еталон», білого кольору. Близько 16 години, він зайшов в автобус переодягнутися в форму та, увімкнувши телефон на беззвучний режим, поклав його у свою сумку. Після цього ОСОБА_4 пішов грати у футбол. Близько 17 години вони закінчили грати у футбол і він зайшов в автобус переодягнутися і в ньому вже сиділи хлопці з юнацької команди с. Тячівка. Підійшовши до своєї сумки ОСОБА_4 відкрив її та виявив відсутність свого мобільного телефону марки «Самсунг-3010», чорного кольору. Він взяв від хлопців телефон та почав дзвонити на свій номер, але його сім-карта знаходилась поза зоною досяжності. Після цього ОСОБА_4 звернувся з заявою до ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_9 показав, що 15 травня 2010 року до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_1 та запропонував йому обмінятися з ним мобільними телефонами та вийняв з карману мобільний телефон марки «Самсунг», чорного кольору. ОСОБА_9 взяв даний телефон у руки і, оглянувши його, погодився. Вони обмінялись і ОСОБА_9 віддав йому мобільний телефон марки «Самсунг». До 04 серпня 2010 року ОСОБА_9 відкрито користувався мольним телефоном марки «Самсунг», оскільки під час обміну ОСОБА_1 сказав йому, що телефон «Самсунг» йому дав його друг, а 4 серпня 2010 року до нього додому прийшли працівники міліції та запитали чи є в нього мобільний телефон, і якщо є то якої марки. ОСОБА_9 показав їм мольний телефон марки «Самсунг», який йому дав ОСОБА_1 і працівники міліції, перевіривши ІМЕІ даного телефону сказали, що він є краденим та попросили добровільно видати цей телефон, що він і зробив у присутності своєї сестри та понятих. Про те, що телефон є краденим дізнався лише від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_1 проживає неподалік від неї і вона підтримує з його сімєю дружні відносини. Може характеризувати його лише з позитивної сторони.

Законний представник неповнолітнього підсудного його мама ОСОБА_3 пояснила, що підсудний є її сином, виховується в повній сімї. ЇЇ син навчається в м. Тячів в професійному ліцеї, навчається добре. Раніше злочинів не вчиняв. Вона згідна взяти його під свій нагляд. Просить суворо не карати.

Окрім того вина підсдуного ОСОБА_1 стверджується:

- Протоколом огляду мобільного телефону від 04.05.2010 року (а.с. 9-10)

-Актом добровільної видачі мобільного телефону «Самсунг С3010» ( а.с. 40)

-Протоколом явки з повинною ОСОБА_1 ( а.с. 49)

-Протоколом огляду сім-карти «Діджус» (а.с. 58)

-Висновком експерта №1677 від 11.08.2010 року ( а.с. 68-74)

Оцінивши сукупність наведених доказів, дослідивши матеріали справи суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 мається склад злочину передбачений ст. 185 ч. 1 КК України - крадіжка, таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання судом враховується суспільна небезпека вчиненого злочину, обставини справи, особу підсудного який є неповнолітнім, винним себе визнав повністю та у вчиненому розкаявся, по місцю проживанню характеризується позитивно, проживає у повній сім»ї, заподіяну шкоду відшкодовано.

Помякшуючими обставинами відповідальності ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину особою будучи неповнолітнім.

Обтяжуючі обставини відповідальності ОСОБА_1 суд не находить.

Суд вважає, що підсудному покарання слід обрати в рамках санкції ст.185 ч. 1 КК України з урахуванням того, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, являються неповнолітніми заподіяну шкоду відшкодовано повністю то суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе за умови звільнення його покарання з застосуванням ст.. 105 КК України, так як суд вважає, що внаслідок щирого розкаяння та бездоганної поведінки ОСОБА_1 на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Речові докази : мобільний телефон (Самсунг С 3010) та сім карта ДІДЖУС повернути потерпілому ОСОБА_4 які йому передані на зберігання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Судові витрати в розмірі 574 грн. 28 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 на користь: отримувач платежу -НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з приміткою “за експертизу”.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Керуючись ст.323 324 КПК України,

З А С У Д И В

ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 105 ч. 2 п. 3 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання за вчинення злочину передаченого ст. 185 ч.1 КК України та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру і передати ОСОБА_1 під нагляд матері строком на один рік ОСОБА_3, мешканка АДРЕСА_1.

Речові докази : мобільний телефон (Самсунг С 3010) та сім карта ДІДЖУС повернути потерпілому ОСОБА_4 які йому передані на зберігання.

Судові витрати в розмірі 574 грн. 28 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 на користь: отримувач платежу -НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з приміткою “за експертизу”.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Вирок може бути оскаржено, а прокурором внесено апеляційне подання до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий суддя: Решетар В.І.