Рішення

від 09.11.2010 по справі 2-2466

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2466/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2010 року мі сто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у ск ладі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

при секретарі Поданенко А.В.

за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Андріїва А.Л.

представника відповідача Коцило Ю.М.

представника відповідача Тараненко С.А.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в міст і Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васи лівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області, ГУ МВС У країни в Запорізькій області , Державного казначейства Ук раїни про відшкодування мате ріальної та моральної шкоди, завданої діями та бездіяльн істю органу дізнання, досудо вого слідства при виконанні своїх повноважень, суд,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позов на заява ОСОБА_1 до Василі вського РВ ГУ МВС України в За порізькій області, ГУ МВС Укр аїни в Запорізькій області, Д ержавного казначейства Укра їни про відшкодування матері альної та моральної шкоди, за вданої діями та бездіяльніст ю органу дізнання, досудовог о слідства при виконанні сво їх повноважень. Уточнивши по зовні вимоги, позивач вказал а, що 21.06.2005 вона подала до Дніпро рудненського МВМ Василівськ ого РВ ГУМВС України в Запорі зькій області заяву про вчин ення злочину за фактом вимаг ання у її неповнолітнього си на коштів іншою неповнолітнь ою особою - ОСОБА_5. На той час розмір завданої шкоди ст ановив 780 грн. В зв' язку з трив алим розслідування кримінал ьної справи, позивачка відві дала Дніпрорудненський МВМ, де просила надати їй будь-яку інформацію з приводу розгля ду кримінальної справи. Прот е кримінальна справа, на думк у позивачки, була втрачена сп івробітниками Дніпроруднен ського МВМ. Позивачка неодно разово зверталася до керівни цтва Дніпрорудненського МВМ та прокуратури району з прох анням розібратися в даному п итанні. Проте, їй було запропо новано написати нову заяву п ро вчинення злочину, що вона і зробила 20.09.2006. Було порушено но ву кримінальну справу. В зв' язку з тим, що майже рік після подачі нової заяви позивачка не отримала жодної інформац ії про хід розслідування кри мінальної справи, вона вимуш ена була звернутися до проку ратури району та області, зві дки отримала відповіді. Прот е до дня подання цивільного п озову позивачку жодного разу не викликали до суду у зв' яз ку з розглядом кримінальної справи за обвинуваченням О СОБА_5 Враховуючи, що розслі дування вищевказаної кримін альної справи відбувається н а протязі майже п' яти років та за цей час позивачка не змо гла отримати відшкодування з авданих збитків, остання вва жає дії співробітників Дніпр орудненського МВМ недбаліст ю та просить суд стягнути з Ва силівського РВ ГУ МВС Україн и в Запорізькій області суму матеріальної шкоди, завдано ї їй втратою кримінальної сп рави та неналежним веденням розслідування кримінальної справи у розмірі 780 грн. Крім то го, позивачка вважає, що діями (бездіяльністю) співробітни ків правоохоронних органів ї й заподіяно моральну шкоду, я ка полягає у тому, що в неї пог іршився стан здоров' я - пі сля кожного відвідування міл іції вона отримувала стрес, в зв' язку з чим у неї загостри лася хвороба серця, а тому про сить суд стягнути з Василівс ького РВ ГУ МВС України в Запо різькій області 40 000 грн. в якос ті компенсації за завдану мо ральну шкоду.

В судовому засіданні пози вач позовні вимоги підтримал а в повному обсязі з підстав, в икладених у позові, просить с уд їх задовольнити.

В судовому засіданні пред ставник відповідача Василів ського РВ ГУ МВС України в Зап орізькій області Андріїв А .Л. позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що вважає поз ов необґрунтованим, оскільки позивачкою не доведено вини Василівського РВ ГУ МВС Укра їни в завданій їй матеріальн ій та моральній шкоді, наявні сть якої (вини) відповідно до д іючого ЦК України є обов' яз ковою. Випадки відшкодування державою шкоди незалежно ві д наявності вини посадових і службових осіб органу дізна ння, досудового слідства чіт ко передбачені ст.. 1176 ЦК Україн и та ст.ст.1,2 Закону України «Пр о порядок відшкодування шкод и, завданої громадянинові не законними діями органів дізн ання, досудового слідства, пр окуратури і суду». Крім того, н а момент розгляду справи в пр овадженні Василівського РВ Г У МВС України знаходиться кр имінальна справа № 3840651 за факт ом вимагання грошей у малолі тнього ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 189 КК України, по справі провод яться необхідні слідчі дії, п ісля яких провадження у спра ві буде закрито, а справу напр авлено до суду для вирішення питання про застосування до ОСОБА_5 примусових заході в виховного характеру. На теп ерішній час позивачка визнан а потерпілою у даній криміна льній справі і в межах вказан ої справи вона може пред' яв ляти відповідні вимоги про с тягнення матеріальної та мор альної шкоди до винної особи . Просив суд відмовити в задов оленні позову.

В судовому засіданні пред ставник відповідача Державн ого казначейства України в о собі Тараненко С.А. позов ні вимоги не визнала, пояснив ши, що у своїй заяві позивач в обґрунтування вимог посилає ться на ст. 1176 Цивільного кодек су України, яка є загальною но рмою законодавства, проте не ю не надано доказів, які б підт верджували факт заподіяння ї й моральних страждань, втрат немайнового характеру, дока зів необхідності застосуван ня додаткових зусиль для нор малізації життєвих зв' язкі в і відновлення стосунків з о точуючими людьми, як і доказі в втрати чи погіршення таких зв' язків у зв' язку з діяль ністю (діями чи бездіяльніст ю) відповідних посадових осі б. Також вважає, що позивачка н е має права на відшкодування шкоди у відповідності до вим ог Закону України «Про поряд ок відшкодування шкоди, завд аної громадянинові незаконн ими діями органів дізнання, д осудового слідства, прокурат ури і суду», яким чітко визнач ений перелік підстав для від шкодування завданої шкоди. С таттею 2 Закону не передбачен о право на відшкодування шко ди у разі непрофесіоналізму та халатності органів дізнан ня та досудового слідства. Кр ім того, позивачем в порушенн я вимог діючого законодавств а, до матеріалів справи не дод ано докладного розрахунку ма теріальної шкоди та відповід ного розрахунку в обґрунтува ння моральної шкоди та не вка зано з яких саме міркувань ви ходив позивач, визначаючи ро змір шкоди. Просить суд відмо вити в задоволенні позову в п овному обсязі.

В судовому засіданні пред ставник відповідача ГУ МВС У країни в Запорізькій області в особі Коцило Ю.М. позовн і вимоги не визнав та просив с уд відмовити в задоволенні п озову, оскільки вважає, що роз гляд даної справи має відбув атися за правилами Кодексу а дміністративного судочинст ва.

Вислухавши пояснення уча сників процесу, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оці нивши в сукупності докази, як і мають значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, суд приходить до виснов ку, що позов не підлягає задов оленню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, як і виникли між учасниками суд ового розгляду, регулюються Конституцією України, Цивіль ним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України " Про порядок відшкодування шк оди, завданої громадянинові незаконними діями органів ді знання, досудового слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 ро ку зі змінами (далі - Закон), Пос тановою Пленуму Верховного С уду України "Про судову практ ику по справам про відшкодув ання моральної (немайнової) ш коди" від 31.03.1995 року зі змінами (д алі - Постанова), Положенням "П ро застосування Закону Украї ни "Про порядок відшкодуванн я шкоди, завданої громадянин ові незаконними діями органі в дізнання, досудового слідс тва, прокуратури і суду", затве рдженим наказом Міністерств а юстиції, Генеральної проку ратури та Міністерства фінан сів України від 04.03.1996 року зі зм інами (далі - Положення).

Відповідно до ст.3 Конститу ції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, не доторканість і безпека визна ються в Україні найвищою соц іальною цінністю.

Відповідно до ст.8 Конститу ції України, в Україні визнає ться і діє принцип верховенс тва права. Конституція Украї ни має найвищу юридичну силу .

Відповідно до ст.13 Констит уції України, держава забезп ечує захист прав усіх суб'єкт ів права власності і господа рювання, соціальну спрямован ість економіки. Усі суб'єкти п рава власності рівні перед з аконом.

Відповідно до ст.21 Констит уції України, усі люди є вільн і і рівні у своїй гідності та п равах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непору шними.

Відповідно до ст.24 Констит уції України, громадяни мают ь рівні конституційні права і свободи та є рівними перед з аконом.

Відповідно до ст.41 Констит уції України, кожен має право володіти, користуватися і ро зпоряджатися своєю власніст ю, результатами своєї інтеле ктуальної, творчої діяльност і.

Відповідно до ст.55 Констит уції України, права і свободи людини і громадянина захища ються судом. Кожному гаранту ється право на оскарження в с уді рішень, дій чи бездіяльно сті органів державної влади, органів місцевого самовряду вання, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.56 Констит уції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевог о самоврядування матеріальн ої та моральної шкоди, завдан ої незаконними рішеннями, ді ями чи бездіяльністю органів державної влади, органів міс цевого самоврядування, їх по садових і службових осіб при здійсненні ними своїх повно важень.

Відповідно до ст.64 Констит уції України, конституційні права і свободи людини і гром адянина не можуть бути обмеж ені, крім випадків, передбаче них Конституцією України.

Відповідно до ст.68 Констит уції України, кожен зобов'яза ний неухильно додержуватися Конституції України та зако нів України, не посягати на пр ава і свободи, честь і гідніст ь інших людей.

Ст.28 КПК України передбача є, що особа, яка зазнала матері альної шкоди від злочину, впр аві при провадженні в кримін альній справі пред'явити до о бвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповід альність за дії обвинувачено го, цивільний позов, який розг лядається судом разом з крим інальною справою.

Відповідно до ст.1 Закону, п ідлягає відшкодуванню шкода , завдана громадянинові внас лідок: незаконного засудженн я, незаконного притягнення я к обвинуваченого, незаконног о взяття і тримання під варто ю, незаконного проведення в х оді розслідування чи судово го розгляду кримінальної спр ави обшуку, виїмки, незаконно го накладення арешту на майн о, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших п роцесуальних дій, що обмежую ть права громадян; незаконно го застосування адміністрат ивного арешту чи виправних р обіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладен ня штрафу; незаконного прове дення оперативно-розшукових заходів, передбачених Закон ами України "Про оперативно-р озшукову діяльність", "Про орг анізаційно-правові основи бо ротьби з організованою злочи нністю" та іншими актами зако нодавства.

Відповідно до п.2 ст.2 Закону , право на відшкодування шкод и виникає у випадку закриття кримінальної справи за відс утністю події злочину, відсу тністю у діянні складу злочи ну або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні зл очину.

Стаття 3 Закону передбачає перелік виплат, які провадят ься в разі наявності підстав , передбачених в ст.1 Закону.

Відповідно до ст. 4 Закону, відшкодування моральної шко ди провадиться у разі, коли не законні дії органів, досудов ого слідства, прокуратури та суду завдали моральної втра ти громадянинові, призвели д о порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя . Моральною шкодою визначают ься страждання, заподіяні гр омадянинові внаслідок фізич ного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або п озбавлення можливостей реал ізації ним своїх звичок і баж ань, погіршення відносин з от очуючими людьми, інших негат ивних наслідків морального х арактеру.

Відповідно до п.5 Положення , право на відшкодування шкод и, мають громадяни, щодо яких в чинено незаконні дії, передб ачені ст.1 ч.1 Закону.

Відповідно до п.5 Постанов и, відповідно до загальних пі дстав цивільно-правової відп овідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спо ру про відшкодування моральн ої шкоди підлягають: наявніс ть такої шкоди, протиправніс ть діяння її заподіювача, ная вність причинного зв'язку мі ж шкодою і протиправним діян ням заподіювача та вини оста ннього в її заподіянні. Суд, зо крема, повинен з'ясувати, чи пі дтверджується факт заподія ння позивачу моральних чи фі зичних страждань або втрат н емайнового характеру, за яки х обставин чи якими діями (без діяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій м атеріальній формі позивач оц інює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить , а також інші обставини, що ма ють значення для вирішення с пору. Особа (фізична чи юридич на) звільняється від відпові дальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе , що остання заподіяна не з її вини.

Відповідно до ст.22 ЦК Украї ни, особа, якій завдано збиткі в у результаті порушення її ц ивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК Украї ни, особа має право на відшкод ування моральної шкоди, завд аної внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1166 ЦК Украї ни, майнова шкода, заподіяна н еправомірними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю особисти м немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також ш кода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкод овується у повному обсязі ос обою, яка її завдала. Особа, як а завдала шкоди, звільняєтьс я від її відшкодування, якщо д оведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1167 ЦК Украї ни, моральна шкода, завдана фі зичній або юридичній особі н еправомірними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю, відшкод овується особою, яка її завда ла, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ціє ї статті.

Моральна шкода відшкодов ується незалежно від вини ор гану державної влади, органу влади АРК, органу місцевого с амоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завда ла:

1) якщо шкоди завдано каліц твом, іншим ушкодженням здор ов'я або смертю фізичної особ и внаслідок дії джерела підв ищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізич ній особі внаслідок її незак онного засудження, незаконно го притягнення до кримінальн ої відповідальності, незакон ного застосування як запобіж ного заходу тримання під вар тою або підписки про невиїзд , незаконного затримання, нез аконного накладення адмініс тративного стягнення у вигля ді арешту або виправних робі т;

3) в інших випадках, встанов лених законом.

Відповідно до ст.1176 ЦК, шкод а, завдана фізичній особі вна слідок її незаконного засудж ення, незаконного притягненн я до кримінальної відповідал ьності, незаконного застосув ання як запобіжного заходу т римання під вартою або підпи ски про невиїзд, незаконного затримання, незаконного нак ладення адміністративного с тягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодову ється державою у повному обс язі незалежно від вини посад ових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досу дового) слідства, прокуратур и або суду.

Право на відшкодування шк оди, завданої фізичній особі незаконними діями органу ді знання, попереднього (досудо вого ) слідства, прокуратури а бо суду, виникає в разі постан овлення судом виправдувальн ого вироку, скасування незак онного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) сл ідства, а також у разі закритт я провадження у справі про ад міністративне правопорушен ня.

Шкода, завдана фізичній а бо юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяль ності чи незаконного рішення органу дізнання, попередньо го (досудового) слідства, прок уратури або суду, відшкодову ються на загальних підставах . Порядок відшкодування тако ї шкоди встановлюється закон ом.

Відповідно до ст.1177 ЦК, майн ова шкода, завдана майну фізи чної особи внаслідок злочину , відшкодовується державою, я кщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, с уд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фі зичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учас ть у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, док азами є будь-які фактичні дан і, на підставі яких суд встано влює наявність або відсутніс ть обставин, що обґрунтовуют ь вимоги і заперечення сторі н, та інших обставин, які мають значення для вирішення спра ви. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, тр етіх осіб, їхніх представник ів, допитаних як свідків, пока зань свідків, письмових дока зів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, н алежними є докази, які містят ь інформацію щодо предмета д оказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, о бставини справи, які за закон ом мають бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Згідно ст.60 ЦПК України, кож на сторона зобов'язана довес ти ті обставини, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та інши ми особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підляг ають обставини, які мають зна чення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін т а інших осіб, які беруть участ ь у справі, виникає спір. Доказ ування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як було встановлено в судо вому засіданні і як вбачаєть ся із матеріалів справи, 21.06.2005 т а 20.09.2006 року позивачкою було под ано до Дніпрорудненського МВ М заяви про вчинення злочину , що підтверджено відповідни ми талонами-повідомленнями т а не оспорюється сторонами. З а заявою позивачки було пору шено кримінальну справу за о знаками злочину, передбачено го ч.1 ст. 189 КК України, що не оспо рюється сторонами. Позивачко ю неодноразово спрямовували ся відповідні звернення до п равоохоронних органів (начал ьнику Дніпрорудненського МВ М, прокуратури Василівського району, прокуратури Запоріз ької області) з питання трива лого розслідування кримінал ьної справи, порушеної за зая вою позивачки, що не оспорюєт ься сторонами та підтвердже но копіями відповідних заяв та відповіддю прокуратури ра йону на ім' я позивачки, копі ї яких містяться в матеріала х справи. На час розгляду циві льної справи у суді кримінал ьна справа за фактом вимаган ня грошей у малолітнього ОС ОБА_6 за ознаками злочину, пе редбаченого ч.1 ст. 189 КК України знаходиться в провадженні С В Василівського РВ ГУМВС Укр аїни в Запорізькій області. П о справі проводяться необхід ні слідчі дії, після яких пров адження у справі буде закрит о, а справу направлено до суду для вирішення питання про за стосування до ОСОБА_5 прим усових заходів виховного хар актеру. Вказані обставини не оспорюються сторонами та пі дтверджуються довідкою Васи лівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 04.10.2010 № 34/13496, яка міститься в матеріала х справи. Позивач ОСОБА_1 в изнана по вказані кримінальн ій справі потерпілою, що не ос порюється сторонами та підтв ерджено поясненнями позивач а та представника відповідач а.

Враховуючи все вищевикла дене, суд вважає, що позивачка , яка визнана органами досудо вого слідства потерпілою у к римінальній справі, має прав о на відшкодування матеріаль ної та моральної шкоди, запод іяної злочином в порядку, пер едбаченому вимогами діючого законодавства, зокрема, поло жень КПК України; на даний час органами досудового слідств а встановлено особу - ОСОБ А_5, який обвинувачується у вчиненні вимагання грошей, я кі належали неповнолітньому сину позивачки, а тому суд вва жає, що саме вказана особа, яка встановлена органами досудо вого слідства у вчиненні вим агання має нести відповідаль ність перед позивачкою і сам е до неї позивачка має право п ред' являти відповідні вимо ги про відшкодування матеріа льної та моральної шкоди, а то му відсутні підстави для вир ішення питання про відшкодув ання зазначеної суми матеріа льної шкоди з будь-якої іншої фізичної чи юридичної особи . На теперішній час розслідув ання кримінальної справи щод о вимагання грошей, які належ ала позивачеві на суму 780 грн. т риває. Будь-яких доказів того , що досудове слідство провод иться неналежним чином, пози вач суду не надав. Крім того, о скільки слідство триває, суд вважає передчасними заяви п озивача про те, що особу, яка в чинила злочин, не встановлен о. Суд критично відноситься д о пояснень позивача про зана дто тривале розслідування кр имінальної справи, оскільки, як вбачається з відповіді пр окурора Василівського район у від 08.11.2007, 15.08.2007 прокуратурою рай ону скасовано постанову про зупинення досудового слідст ва у кримінальній справі № 3840651 , а саму кримінальну справу на правлено до Дніпрорудненськ ого МВМ Василівського РВ для організації подальшого розс лідування, що свідчить про те , що вищевказана кримінальна справа була зупинена провад женням і станом на 08.11.2007 досудов е слідство у справі тривало, а тому суд у суду немає достатн іх підстав стверджувати про порушення норм діючого закон одавства співробітника Дніп рорудненського МВМ при прове денні досудового слідства у кримінальній справі. Посилан ня позивача на ст.. 1176 ЦК Україн и, як на правову підставу зад оволення своїх позовних вимо г, також є неспроможним, оскіл ьки вказана стаття передбача є чіткий перелік підстав від шкодування державою незалеж но від вини посадових і служб ових осіб органу дізнання, до судового слідства шкоди, зав даної фізичній особі, а підст ава вказана позивачем як нек омпетентність чи недбалість співробітників правоохорон них органів до цього перелік у не входить. Відповідно до ч.6 коментованої статті, шкода з авдана фізичній особі внаслі док іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконног о рішення органу дізнання, до судового слідства, відшкодов ується на загальних підстава х, тобто відповідно до положе нь ст.. 1166 ЦК України, шкода відш кодовується особою, яка завд ала такої шкоди (в даному випа дку такою особою є особа, стос овно якої проводиться досудо ве слідство). Суд вважає немож ливим застосувати до спірних правовідносин, які є предмет ом позову, положення Закону У країни "Про порядок відшкоду вання шкоди, завданої громад янинові незаконними діями ор ганів дізнання, досудового с лідства, прокуратури і суду", о скільки Закон передбачає вич ерпний перелік підстав для й ого застосування. Одночасно суд вважає, що позивачем в пор ушення вимог діючого законод авства, не надано суду жодног о доказу на підтвердження фа кту заподіяння йому морально ї шкоди та не додано докладно го розрахунку матеріальної ш коди та відповідного розраху нку в обґрунтування морально ї шкоди та не вказано з яких са ме міркувань виходив позивач , визначаючи розмір шкоди. Пос илання позивача на погіршенн я її стану здоров' я, яке вини кло, нібито у зв' язку з непра вомірними діями співробітни ків Дніпрорудненського МВМ, спростовуються поясненнями позивачки та матеріалами сп рави, відповідно до яких пози вачка з 1994 року хворіє на інфек ційно-алергічний міокардит.

Судові витрати зі сплати д ержавного мита суд вважає не обхідним віднести за рахунок держави, оскільки позивач, ві дповідно до п.8 ст.4 Декрету Каб інету Міністрів України «Про державне мито» звільнений в ід їх сплати.

Враховуючи вищевикладене , керуючись Конституцією Укр аїни, Законом України "Про пор ядок відшкодування шкоди, за вданої громадянинові незако нними діями органів дізнання , досудового слідства, прокур атури і суду" від 01.12.1994 року зі зм інами, Постановою Пленуму Ве рховного Суду України "Про су дову практику по справам про відшкодування моральної (не майнової) шкоди" від 31.03.1995 року з і змінами, Положенням "Про за стосування Закону України "П ро порядок відшкодування шко ди, завданої громадянинові н езаконними діями органів діз нання, досудового слідства, п рокуратури і суду", затвердже ним наказом Міністерства юст иції, Генеральної прокуратур и та Міністерства фінансів У країни від 04.03.1996 року зі змінами , ст.ст.8, 22,23, 1166, 1167, 1176, 1177, ЦК України, ст . ст. 10, 11, 15, 30, 62 209, 212, 214, 215 ЦПК України, с уд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Василівського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області, ГУ МВС України в Запо різькій області, Державного казначейства України про від шкодування матеріальної та м оральної шкоди, завданої дія ми та бездіяльністю органу д ізнання, досудового слідства при виконанні своїх повнова жень відмовити.

Апеляційна скарга на ріше ння суду подається протягом десяти днів з дня його прогол ошення.

Рішення суду набирає зако нної сили після закінчення с троку подання апеляційної ск арги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набир ає законної сили після розгл яду справи апеляційним судом .

Суддя Василівського ра йонного суду

Запорізької області Д.А. Задо рожко