Постанова

від 05.02.2025 по справі 208/3582/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 208/3582/19

провадження № 61-3263св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Кам`янська міська рада Дніпропетровської області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат ЗамулаРостислав Олегович, на рішенняБаглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року у складі судді Юрченко І. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 грудня 2015 року між Дніпродзержинською міською радою (на даний час - Кам`янська міська рада) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений Договір оренди земельної ділянки № 14128 (далі - Договір оренди), загальною площею 0,6078 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0277, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час місто Кам`янське) для розміщення виробничої бази. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 12620554 від 14 грудня 2015 року. Договір укладено строком до 30 вересня 2025 року.

За актом прийому - передачі вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до умов Договору оренди прийнятою для річної орендної плати була ставка 3 % від нормативно-грошової оцінки для земель промисловості.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на 03 листопада 2015 року становила 1 513 122, 23 грн (пункт 2.2 Договору оренди).

Договором оренди було визначено, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 45 393,67 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради № 842-38/VI від 12 липня 2013 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», № 1168-58/ VI від 26 грудня 2014 «Про внесень змін до рішення міської ради № 842-38/VI від 12 липня 2013 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» (пункт 4.1).

Відповідно до пункту 9.2.3 Договору оренди, «Орендодавець» має право вимагати від «Орендаря» збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених умовами цього договору.

29 вересня 2017 року Кам`янською міською радою було прийнято рішення № 816-19/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», яким затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, яке набрало чинності з 01 жовтня 2017 року.

Пунктом 5 вищезазначеного Положення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме пунктом 5.1 визначено ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3 % від нормативної грошової оцінки, пунктом 5.2 визначено ставки орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1., 5.3. - 4 % від нормативної грошової оцінки, пунктом 5.3 визначено, що ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності- 12 % від нормативної грошової оцінки.

Аналогічну норму, щодо відсотків містило і рішення Кам`янської міської ради № 1105 - 25/VІІ від 22 червня 2018 року «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Зазначені нормативні акти в установленому порядку були оприлюднені в друкованих засобах, а також на офіційному веб-сайті міської ради, які не скасовані, як незаконні, є чинними та обов`язковими для виконання.

Незважаючи на те, що Положенням про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, затвердженого рішенням Кам`янської міської ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/ VІІ (пункт 4 Рішення) та пунктом 9.6.14. Договору оренди на Землекористувача покладався обов`язок отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, надати до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок, подати до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідні податкові декларації, а також у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення Орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно - правового акта отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його Орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору та подати цю угоду до податкових органів, від виконання покладених обов`язків відповідачі ухилились.

Відділом у м. Кам`янське міськрайонного управління у Петриківському районі та у місті Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210400000:03:035:0277), відповідно до якого станом на 31 серпня 2018 року нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки становить 2 298 159,46 грн.

Отже, розмір орендної плати при ставці 4 % від нормативно грошової оцінки за оренду зазначеної земельної ділянки становить 91 926,38 грн.

Позивач вважає, що у зв`язку з викладеним умови Договору в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають зміні.

Враховуючи викладене, позивач просив внести зміни до пунктів 2.2., 4.1 Договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,6078 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0277, для розміщення виробничої бази, укладеного між Кам`янською міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виклавши їх в наступній редакції:

«пункт 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31 серпня 2018 становить 2 298 159,46 грн.»;

«пункт 4.1. Орендна плата вноситься «Орендарями» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 91 926,38 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12 липня 2013 № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», від 29 вересня 2017 № 816-19/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», від 22 червня 2018 № 1105-25/ VІІ «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року позовні вимоги Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено.

Внесено зміни до пункту 2.2. Договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року (державна реєстрація права оренди земельної ділянки від 14 грудня 2015 року № 12620554), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,6078 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0277, для розміщення виробничої бази, укладеного між Кам`янською міською радою (ЄДРПОУ 24604168) та громадянами України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , викладено його в наступній редакції: «пункт 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 31 серпня 2018 року становить 2 298 159,46 грн.».

Внесено зміни до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,6078 га, кадастровий номер 1210400000:03:035:0277, для розміщення виробничої бази укладеного між Кам`янською міською радою (ЄДРПОУ 24604168) та громадянами України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , викладено його в наступній редакції: «пункт 4.1. Орендна плата вноситься «Орендарями» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 91 926,38 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12 липня 2013 року № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», від 29 вересня 2017 року № 816-19/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», від 22 червня 2018 року № 1105-25/ VІІ «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Замула Р. О. оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Замули Р. О. залишено без задоволення.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

05 березня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Замули Р. О. в системі «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

В касаційній скарзі заявникпросить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 16 квітня 2024 року та запереченнях від 10 січня 2025 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

30 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що 01 грудня 2015 року між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Орендарі) було укладено Договір оренди земельної ділянки № 14128, за змістом пункту 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендарі приймають у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210400000:03:035:0277 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 30 вересня 2015 року № 1391-66/VІ, загальною площею 0,6078 га, для розміщення виробничої бази.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6078 га для розміщення виробничої бази. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03 листопада 2015 року становить 1 513 122,23 грн.

За умовами пункту 3.1 Договору оренди він укладається строком до 30 вересня 2025.

Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 45 393,67 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради № 842-38/VI від 12 липня 2013 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», № 1168-58/ VI від 26 грудня 2014 «Про внесень змін до рішення міської ради № 842-38/VI від 12 липня 2013 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ» (пункт 4.1 Договору оренди).

За умовами пункту 4.2 Договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахування її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктами 4.4., 4.4.1.-4.4.3. Договору оренди розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. «Орендар» щорічно самостійно індексує розмір орендної плати, визначеної в договорі, та декларує її до податкових органів відповідно до прийнятого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

За змістом пунктів 4.4.5 - 4.4.6 Договору оренди розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі: прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктами 9.2., 9.2.3. Договору оренди орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у випадках, визначених законодавством та цим договором.

Пунктом 9.6.14 Договору оренди також передбачено, що на Землекористувача покладається обов`язок отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, надати до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок, подати до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідні податкові декларації, а також у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення Орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно - правового акта отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його Орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору та подати цю угоду до податкових органів, від виконання покладених обов`язків відповідачі ухилились.

01 грудня 2015 року сторони договору підписали акт прийому - передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,6078 га.

Договір оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 зареєстрований Реєстраційною службою Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області за № 12620554 від 14 грудня 2015 року.

29 вересня 2017 року Кам`янською міською радою було прийнято рішення № 816-19/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», яким затверджено Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста, яке набрало чинності з 01 жовтня 2017 року.

Пунктом 5 вищезазначеного Положення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме пунктом 5.1 визначено ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 3 % від нормативної грошової оцінки, пунктом 5.2 визначено ставки орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1., 5.3. - 4 % від нормативної грошової оцінки.

Аналогічну норму, щодо розміру орендної плати містило і рішення Кам`янської міської ради №1105 - 25/VІІ від 22 червня 2018 року «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Зазначені нормативні акти в установленому порядку були оприлюднені в друкованих засобах, а також на офіційному веб-сайті міської ради, які не скасовані, як незаконні, є чинними та обов`язковими для виконання.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31 серпня 2018 року № 14, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 2 298 159,46 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо внесення змін до договору оренди у частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Предметом позову у цій справі є внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року, зокрема до пункту 2.2. щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону № 1378-IV встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону № 1378-IV. Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону № 1378-IV). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року усправі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону № 1378-IV, статті 21 Закону № 161-XIV, пункту 271.2 статті 271 ПК України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки,не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, несплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17(провадження № 14-435цс18)

Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про внесення змін до договору оренди у частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Щодо внесення змін до договору оренди у частині орендної плати

Правовідносини, які склалися між сторонами у справі є договірними, які регулюються договором оренди земельної ділянки.

За змістом частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частини перша та третя статті 626 ЦК України).

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За вимогами частини першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої-третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

У постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20) Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

За змістом статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої -третьої статті 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди

Згідно із частиною другою статті 23 Закону № 161-XIV орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування- не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону № 161-XIV зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Згідно з пунктами 4.3., 4.4., 4.4.1.-4.4.3. Договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року розмір орендної плати підлягає перерахуванню при зміні функціонального або цільового використання земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Разом з тим вказані пункти Договору оренди земельної ділянки № 14128 від 01 грудня 2015 року стосуються саме розділу розміру орендної плати і мають застосовуватися до спірний правовідносин, оскільки безпідставне збільшення ставки орендної плати тільки відповідно до рішення місцевого самоврядування, яким є сам орендодавець, порушує принцип рівності сторін договору, оскільки одна із сторін може за будь-яких умов і у будь-який час підвищувати ставку орендної плати, що ставить орендаря у стан правової невизначеності.

Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені позову.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 185/11240/22 (провадження № 61-2770св24) зі схожими правовідносинами та узгоджуються з правовою позицію Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), від якої Велика Палата Верховного Суду не відступала.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

У справі заявлено позовну вимогу немайнового характеру (про внесення змін до договору оренди земельної ділянки), за яку ставка судового збору станом на 2019 рік складала 1 921,00 грн (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги ставка судового збору у справі становила 2 881,50 грн (1 921,00*150%). За подання касаційної скарги ставка судового збору у справі становила 3 842,00 грн (1 921,00*200%).

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплатив судовий збір в розмірі 2 881,50 грн (квитанція ІD3273-8391-8933-0379 від 21 грудня 2023 року), а при зверненні з касаційною скаргою - 3 842,00 грн (платіжна інструкція № 103 від 25 березня 2024 року).

Враховуючи, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення у справі про відмову у позові, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за подачу апеляційної та касаційної скарг, в розмірі 6 723,50 грн (2 881,50+ 3 842,00).

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат ЗамулаРостислав Олегович, задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення у справі, яким у задоволенні позову Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 6 723,50 грнна відшкодування судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов