У х в а л а
10 лютого 2025 року
м. Київ
Справа № 520/175/14-ц
Провадження № 61-8068ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»</a> (далі - ТОВ «Інвестмент Корпорейшен»), до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договором та
в с т а н о в и в :
1. 2 червня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. 18906/0/220-24 від 3 червня 2024 року), у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити без змін заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року.
2. 24 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник мав: обґрунтувати підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази поважності причин пропуску цього строку; вказати поштовий індекс особи, яка подала касаційну скаргу; надати докази надіслання копій цієї скарги та доданих до неї матеріалів до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен»; надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом, разом із доказами надсилання такого документа всім іншим учасникам справи згідно з вимогами частини сьомої статті 43 ЦПК України. Мотивував так:
- у касаційній скарзі скаржник вказав, що копію оскарженої постанови він не отримав, з її текстом ознайомився лише 20 травня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки є мобілізованим і виконує бойове розпорядження в зоні бойових дій, де відсутній зв`язок і доступ до інтернету. Надав довідку від 20 квітня 2024 року № 1/49/96, яку видав начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 . Згідно з цією довідкою скаржник з 24 березня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , а з 1 січня 2023 року бере безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань на території Херсонської області;
- скаржник не обґрунтував, чому він не вжив заходів для ознайомлення з рухом відомого йому судового провадження у справі до 20 травня 2024 року, у тому числі після дати видачі зазначеної довідки. Зокрема незрозуміло, чому саме 20 травня 2024 року у скаржника виникла можливість ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень з оскарженою постановою (до якої загальний доступ наданий з 1 січня 2024 року), а до 20 травня 2024 року така можливість взагалі не виникала. Хоча під час провадження в апеляційному суді, беручи, як доводить скаржник, безпосередню участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань на території Херсонської області, він не лише цікавився справою та звертався до апеляційного суду із заявою про залучення до участі у справі як правонаступника позивача, але й саме тоді уклав договір цесії, за яким набув, за його твердженням, права кредитора від позивача.
3. 29 липня 2024 року скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги такого змісту:
- скаржнику «не зовсім зрозумілий подив суду» про те, як саме він, «виконуючи бойові завдання, не завжди має можливість вжити заходів для ознайомлення з рухом відомого йому судового провадження»;
- у січні 2024 року скаржник отримав поранення, тому йому було не до судових справ. Просив взяти до уваги, що знаходження в зоні ведення бойових дій - «не просто слова, а зовсім інша реальність, ніж комфортний кабінет в м. Києві і можливість умовно безпечно проводити робочий та вільний час». У 2024 році скаржник отримав уже два поранення і не має часу перевіряти стан справ у «судовому реєстрі»;
- оскільки ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху постановлена під час перебування скаржника у зоні бойових дій та після другої контузії, просив поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Скаржник сплатив судовий збір, надав відповідний документ, а також довідки про обставини травми від 6 лютого та від 20 червня 2024 року, довідку командира військової частини про участь у виконанні бойових завдань від 14 липня 2024 року, докази надіслання касаційної скарги з додатками до ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» (відправник - Адвокатське бюро Федяєва Сергія Володимировича, м. Одеса).
4. 3 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив скаржнику на п`ять днів із дня вручення тієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги. Скаржник мав додатково обґрунтувати причини пропуску строку на касаційне оскарження. Мотивував ухвалу так:
- 29 грудня 2023 року апеляційний суд склав повний текст оскарженої постанови, того ж дня її надіслав, а скаржник отримав в електронному кабінеті. Однак подав касаційну скаргу лише 2 червня 2024 року. Обґрунтував поважність пропуску строку на касаційне оскарження та строку усунення недоліків касаційної скарги проходженням військової служби, перебуванням у зоні бойових дій, лікуванням від двох поранень і неможливістю ознайомитися в «судовому реєстрі» з оскарженою постановою;
- скаржник не пояснив, чому він не вжив заходи для ознайомлення з рухом відомого йому судового провадження у справі № 520/175/14-ц до 20 травня 2024 року (коли він нібито скористався Єдиним державним реєстром судових рішень для ознайомлення з оскарженою постановою апеляційного суду), зокрема, беручи до уваги наявність у скаржника електронного кабінету. Скаржник не вказав, чому саме 20 травня 2024 року у нього виникла можливість ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень з оскарженою постановою, до якої загальний доступ наданий з 1 січня 2024 року, а до 20 травня 2024 року така можливість взагалі не виникала, зокрема з використанням можливостей електронного кабінету;
- як стверджували відповідачі, надаючи відповідні документи, скаржник неодноразово до 20 травня 2024 року (дня, коли він нібито ознайомився з оскарженою постановою в Єдиному державному реєстрі судових рішень) користувався електронним кабінетом у системі «Електронний Суд», зокрема 27 лютого та 26 березня, тоді як згідно з листом апеляційного суду від 29 грудня 2023 року ще тоді в електронному кабінеті мав отримати вказану постанову як представник ТОВ «Інвестмент Корпорейшен». З огляду на вказанескаржник має надати докази того, що не отримав в електронному кабінеті постанову апеляційного суду від 12 грудня 2023 року;
- Верховний Суд також взяв до уваги надану відповідачами інформацію про те, що скаржник є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», а тому мав бути поінформованим про стан справ його товариства. Інтереси останнього як позивача згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції від 12 грудня 2023 року в апеляційному суді представляла Божко Дар`я Олександрівна. Скаржник у відповіді на відзив надав протилежні відомості, а саме про те, що вказана особа представляла інтереси відповідачів, однак цю інформацію не підтвердив. Відомості про те, що учасники справи подавали зауваження на зазначений протокол у порядку статті 249 ЦПК України, відсутні. У тексті оскарженої постанови переліку присутніх представників учасників справи немає;
- скаржник надав докази відправлення його заяви про усунення недоліків касаційної скарги ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» від імені Адвокатського бюро Федяєва Сергія Володимировича. Цим підтвердив аргументи ОСОБА_2 про те, що є адвокатом. Верховний Суд зауважує, що як адвокат скаржник має бути належно ознайомленим із наслідками вчинення або невчинення процесуальних дій, із можливостями надання повноважень на представництво його власних інтересів у судах іншим адвокатам, зокрема на час перебування на військовій службі, із забороною зловживання процесуальними правами та відповідальністю за прояв неповаги до суду.
5. 10 вересня, 16 вересня і 7 жовтня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» заяви про усунення недоліків (вх. № 29258/0/220-24 від 11 вересня 2024 року, вх. № 29884/0/220-24 від 17 вересня 2024 року та вх. № 31906/0/220-24 від 7 жовтня 2024 року). Обґрунтував причини пропуску строку так:
- 27 лютого, 26 березня, 23 травня та 29 червня 2024 року скаржник дійсно звертався до судів першої й апеляційної інстанцій із заявами через його електронний кабінет. Однак це не підтверджує те, що скаржник мав можливість вчасно оскаржити постанову апеляційного суду;
- скаржник перебуває у зоні бойових дій, тому передоручив ведення його справ іншим фахівцям у галузі права. 27 лютого 2024 року заяву в інтересах ОСОБА_5 до суду надіслав саме такий фахівець. Доступ до матеріалів справи № 520/175/14-ц має лише скаржник. Щодо заяви від 26 березня 2024 року у справі № 757/744/21-ц, то скаржник випадково дізнався про заочне рішення у тій справі, після чого одразу подав заяву про перегляд заочного рішення;
- строк на касаційне оскарження почався 29 грудня 2023 року і мав закінчитися 29 січня 2024 року. Однак 21 січня 2024 року скаржник отримав вибухову акустичну травму без порушення цілісності барабанних перепонок, у зв`язку з чим перебував на лікуванні та проходив реабілітацію;
- захист Батьківщини та участь у бойових діях є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження;
- згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду підставою для поновлення строку на касаційне оскарження можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану й унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
6. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути скаржнику.
6.1. Вимоги ухвал Верховного Суду скаржник належно не виконав. В ухвалах від 24 червня та 3 вересня 2024 рокуВерховний Суд звернув увагу скаржника на те, що він мав надати належне обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення. Однак у заявах про усунення недоліків касаційної скарги скаржник так і не обґрунтував, чому не зміг аж до 2 червня 2024 року подати касаційну скаргу та чому до 20 травня 2024 року не міг ознайомитися з текстом оскарженої постанови, хоча мав можливість користуватися електронним кабінетом. Скаржник не заперечує, що цією можливістю скористався до 20 травня 2024 року, подаючи до судів через електронний кабінет заяви в інших справах.
6.2. Періоди лікування та реабілітації після поранення 21 січня 2024 року так і не підтвердив. Подав довідку військової частини та первинну медичну картку, які засвідчують обставини того поранення та надану тоді медичну допомогу, а не зазначені періоди. Факт поранення 30 травня 2024 року не може доводити неможливість ознайомлення з оскарженою постановою до 20 травня 2024 року.
6.3. Отже, незважаючи на перебування скаржника у зоні бойових дій, отримання поранення, проходження лікування та реабілітації (якими він мотивував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду у справі № 520/175/14-ц і які за належного підтвердження могли би бути поважними причинами того, що певні дії скаржник міг у цій справі вчиняти із затримкою), він до 20 травня 2024 року, коли нібито ознайомився з оскарженою постановою, вчиняв процесуальні дії в інших справах із використанням електронного кабінету (зокрема у справі № 757/744/21-ц). Крім того, у заяві від 10 вересня 2024 року скаржник визнав, що за потреби користувався послугами «інших залучених фахівців в області права». Проте немає пояснення, чому саме у справі № 520/175/14-ц він не міг надати таким фахівцям відповідні повноваження.
6.4. Також скаржник не спростував, що є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», яке є учасником справи, а тому мав бути поінформованим про стан справ його товариства.
7. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7.1. Скаржник не усунув недоліки поданої касаційної скарги. Не надав обґрунтованих пояснень із приводу всіх зауважень, які Верховний Суд висловив в ухвалах, не надав доказів періодів його лікування та реабілітації, хоча дотепер мав достатньо часу. Про продовження строку на усунення цих недоліків не просив. Тому касаційну скаргу слід визнати неподаною і повернути скаржнику. Таке повернення не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Корпорейшен»</a>, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 12.02.2025 |
Номер документу | 125063446 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні