Постанова

від 01.04.2025 по справі 520/175/14-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2204/25

Справа № 520/175/14-ц

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Чеботар А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Огренич І.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання рішення, заінтересовані особи ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про поворот виконання рішення суду, в якій просила постановити ухвалу, якою скасувати акт про проведення електронних торгів від 22.09.2021 року, скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 2306, виданий 30.09.2021 року, видавник ОСОБА_5 , повернути 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка була продана в рахунок погашення заборгованості на підставі скасованого рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2015 року по справі №520/175/14-ц.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_2 зазначила, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року задоволений позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469 440,37 доларів США, що еквівалентно 3 752 236 грн. 87 коп.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року було скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236,87 грн. та судових витрат.

В цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236, 87 грн. та судових витрат відмовлено.

18 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. було відкрито виконавче провадження №64568302.

Правовою підставою відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій був виконавчий лист, виданий Київським районним судом м. Одеси 11 червня 2018 року на виконання судового рішення по справі №520/175/14-ц від 14 грудня 2015 року.

Заявниця зазначила, що в ході здійснення безпідставно відкритого виконавчого провадження приватним виконавцем Колечко Д.М. були здійсненні виконавчі дії та стягнуто майно 1/2 частина квартири за скасованим (нечинним) судовим рішенням.

Також зазначила, що 22.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. на виконання виконавчого листа №520/175/14-ц від 11 червня 2018 року виданий акт про проведення електронних торгів від 22.09.2021 року, який підтверджує набуття права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала боржнику ОСОБА_2 .

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одеси від20серпня 2024року заява ОСОБА_2 про поворот виконання рішення задоволена частково.

Допущений поворот виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року у справі № 520/175/14-ц, шляхом повернення ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку повороту виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою суду, приватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіКолечко Д.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити ОСОБА_2 у задоволені заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_2 було подано в рамках справи про стягнення боргу заяву не з вимогою про повернення коштів, а з вимогою про скасування результатів прилюдних торгів, оформлених відповідним актом та свідоцтвом, тобто наявний новий матеріальний спір, до участі у якому не залучено власника майна (покупця) та який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами ст. 444 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , сторона, яка не приймала участі у розгляді справи, однак вважає, оскаржуваною ухвалою порушені його права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити ОСОБА_2 у задоволені заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не була розглянута подана заява про заміну сторони її правонаступником, в якій він просив замінити позивача ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», який було залучено до справи в якості правонаступника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», на правонаступника - ОСОБА_1 , а ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» залучити до участі у справі у якості третьої особи, посилаючись на те, що 01.07.2023 року був укладений договір цесії, внаслідок якого кредитором відповідачів у справі замість ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» став ОСОБА_1 .

Також апелянт зазначив, що судом не була розглянута заява ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим суд позбавив позивача та його правонаступника приймати участь у розгляді справи.

У відзиві на апеляційні скарги, ОСОБА_2 просить відмовити в задоволені апеляційних скарг приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. та ОСОБА_1 , ухвалу суду про поворот виконання рішення суду залишити в силі, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі приватного виконавця, які не відповідають чинному законодавству. Також вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 не є стороною по справі та доказів того, що судове рішення вплинуло на його права та обов`язки до суду надано не було.

В судове засідання, призначене на 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 , Осипова О.А., представник ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с.148, 148 зв.б., 150).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , представника приватного виконавця Колечко Д.М., ОСОБА_4 , перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційниї скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного виконавця Колечко Д.М. підлягає задоволенню, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що поворот виконання рішення суду - є самостійним способом захисту прав і певною процесуальною формою поновлення судом порушених прав зацікавлених осіб у разі, коли судове рішення виконане, але згодом скасовано з відмовою у задоволенні позову, а тому вважав, що поверненню підлягає 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , щодо скасування торгів та свідоцтва.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується в повній мірі за наступних підстав.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №3-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК Українисуд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частиною дев`ятою статті 444 ЦПК Українипередбачено, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша стаття 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що під поворотом виконання слід розуміти повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим (зміненим) рішенням, вирішення якого можливе судом, який розглядав справу як суд першої інстанції лише у разі вжиття апеляційним чи касаційним судом чітких, визначених процесуальних дій та прийняття відповідних рішень.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року задоволений позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2015 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року скасовано.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволений. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469 440,37 доларів США, що еквівалентно 3 752236 грн. 87 коп.

На підставі вищевказаного рішення суду був виданий виконавчий лист №520/175/14 від 11.06.2018 року, щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 , який був пред`явлений на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.

18.02.2021 року приватним виконавцем, на підставі заяви стягувача була винесена постанова про відкриття виконавчого проваджень ВП №64568302 з примусового виконання виконавчого листа №520/175/14 від 11.06.2018 року, щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 469440,37 доларів США, правонаступником якого згідно з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.02.2021 року є ТОВ «Інвестмент Корпорейшн» (стягував). Ухвала суду набрала законної сили 05.02.2021 року.

В ході примусового виконання рішення суду було виявлено, описано, оцінено та звернуто стягнення на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_2

21.09.2021 року були проведені електронні торги та за результатом проведення відкритого аукціону з продажу лоту №492848 (1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) переможцем була визнана ОСОБА_7 , яка придбала майно за стартовою ціною, оскільки не знайшлось інших покупців які б запропонували вищу ставку.

22.09.2021 року приватним виконавцем був виданий Акт про проведенні електронні торги на ім`я ОСОБА_7 , а 30.09.2021 року було видано Свідоцтво про придбання майна з торгів.

Після проведення електронних торгів, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2021 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14 грудня 2015 року залишена без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2015 року було скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469 440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236,87 грн. та судових витрат. В цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «Інвестмент Корпорейшен») заборгованості за кредитним договором №014/0014/82/62326 від 07 серпня 2006 року у розмірі 469440,37 доларів США, що еквівалентно 3752236, 87 грн. та судових витрат - відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» на користь ОСОБА_2 судові витрати у справі в сумі 2580,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про поворот виконання рішення суду, ОСОБА_2 просила скасувати акт про проведення електронних торгів від 22.09.2021 року та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги, що вищезазначені обставини були встановлені рішенням Київського районного суду м. Одесі від 20.12.2022 року по справі № 947/28840/21, яким було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання електронних торгів недійсними, скасування Акту про проведенні електронні торги від 22.09.2021 року та Свідоцтва про придбання майна з торгів від 30.09.2021 року. Рішення суду набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково допустив поворот виконання рішення, оскільки не взяв до уваги, що у заяві про поворот виконання рішення містяться вимоги не про повернення коштів, а про скасування Акту про проведенні електронні торги на ім`я ОСОБА_7 , та Свідоцтва про придбання майна з торгів від 30.09.2021 року, виданого на ім`я ОСОБА_7 , яка не є стороною справи про стягнення боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені заяви ОСОБА_2 про поворот виконання рішення, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Одночасно, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуКиївського районногосуду м.Одеси від20серпня 2024року слід закрити, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначив про те, що ухвалою суду першої інстанції були порушені його права.

При цьому, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не була розглянута подана заява про заміну сторони її правонаступником, в якій він просив замінити позивача ТОВ «Інвестмент Корпорейшен», який було залучено до справи в якості правонаступника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», на правонаступника - ОСОБА_1 , а ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» залучити до участі у справі у якості третьої особи, посилаючись на те, що 01.07.2023 року був укладений договір цесії, внаслідок якого кредитором відповідачів у справі замість ТОВ «Інвестмент Корпорейшен» став ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про поворот виконання рішення, в якій просила скасувати акт про проведення електронних торгів від 22.09.2021 року, скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 2306, виданий 30.09.2021 року, видавник ОСОБА_5 , повернути 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка була продана в рахунок погашення заборгованості.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів того, що оскаржуваною ухвалою суду порушені права ОСОБА_1 до суду не надано.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,якщо небуло дотриманорозумної пропорційностіміж втручанняму правоособи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

На підставі вищенаведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду по суті апеляційної скарги та приходить до висновку, що оскаржуваною ухвалою суду не порушені права апелянта за відсутністю належних доказів про порушені права ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Такої правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 року у справі №668/17285/13-ц.

За таких умов при розгляді апеляційної скарги даної категорії суд насамперед має вирішити питання, чи порушує оскаржуване судове рішення права та інтереси апелянта. Якщо суд прийде до позитивного висновку із зазначеного питання, оскаржуване рішення підлягає перегляду по суті справи. У разі, якщо оскаржуване рішення не стосується прав свобод, інтересів та (або) обов`язків апелянта, апеляційне провадження підлягає закриттю.

На підставі наведеного вище, апеляційне провадження за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалуКиївського районногосуду м.Одеси від20серпня 2024року підлягає закриттю на підставі п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 362, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2024 року скасувати.

Ухвалити постанову.

У задоволені заяви ОСОБА_2 про поворот виконання рішення відмовити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2024 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання рішення, заінтересовані особи ТОВ «Інвестмент Корпорейшн», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 07 квітня 2025 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

С.М. Сегеда