Ухвала

від 10.02.2025 по справі 240/752/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа №240/752/24

адміністративне провадження № К/990/49863/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 04 грудня 2023 року № 07/1/1-21п-23 «Про наявність у діяльності керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 , підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї адміністративної посади»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону №823к від 15 грудня 2023 року «Про звільнення з адміністративної посади» ОСОБА_1 з посади керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 15 грудня 2023 року у зв`язку із неналежним виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частина перша стаття 41 Закону України «Про прокуратуру);

- поновити його на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 16 грудня 2023 року;

- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону різницю у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 16 грудня 2023 року по день винесення судом рішення про поновлення;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на його користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

08 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

03 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

23 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

10 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду заяву про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича у розгляді справи № 240/752/24.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Уханенка Сергія Анатолійовича у розгляді справи № 240/752/24 визнано необґрунтованим та передано для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи № 240/752/24.

17 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

В цій заяві зазначено, що у межах даної справи ОСОБА_1 тричі звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами на судові рішення у цій справі. Ухвалами Верховного Суду касаційні скарги ОСОБА_1 були двічі повернені заявнику.

Скаржник вказує, що проміжок часу між отриманням електронних копій ухвал Верховного Суду про повернення касаційний скарг ОСОБА_1 та повторним поданням касаційної скарги становив 3 робочих та 5 календарних днів.

Скаржник зазначає, що строк вирішення судом касаційної інстанції питання про повернення касаційних скарг ОСОБА_1 значно перевищує строк подання ОСОБА_1 повторних касаційних скарг після повернення попередніх, тобто, на думку скаржника, внаслідок дій суду касаційної інстанції мало місце збільшення часового проміжку між датою завершення процесуального строку на касаційне оскарження та повторним поданням касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі.

Насамкінець скаржник посилається на інші справи, які були на розгляді Верховного Суду, в яких суд касаційної інстанції поновлював строки на касаційне оскарження.

Просить поновити процесуальний строк.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Скаржник оскаржує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року. Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 11 листопада 2024 року, а цю касаційну скаргу подано 23 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду, тому посилання скаржника на інші справи, які були на розгляді Верховного Суду, в яких суд касаційної інстанції поновлював строки на касаційне оскарження, колегія суддів не бере до уваги через індивідуальні обставини поважних причин пропуску строку у кожній конкретній справі, яким Суд надавав оцінку.

Статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому особа повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

На переконання Верховного Суду, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження та не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин.

Суд не приймає аргументи скаржника щодо строку вирішення судом касаційної інстанції питання про повернення касаційних скарг, через що, на думку останнього, мало місце збільшення часового проміжку між датою завершення процесуального строку на касаційне оскарження та повторним поданням касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі, оскільки відповідно до частини шостої статті 332 КАС України, частини шостої статті 333 КАС України, частини другої статті 334 КАС України процесуальне питання руху касаційної скарги вирішується не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Суд наголошує, що усі процесуальні рішення Верховного Суду (ухвали від 28 листопада 2024 року, від 17 грудня 2024 року, від 07 січня 2025 року) з приводу руху касаційної скарги позивача постановлені з дотримання строків процесуального законодавства.

Також колегія суддів звертає увагу, що крім тривалості періоду пропуску строку на касаційне оскарження, Суд враховує суб`єктивне ставлення заявника касаційної скарги до реалізації свого права на оскарження.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє викладені доводи скаржника щодо, як вважає останній, тривалого вирішення судом касаційної інстанції питання про повернення попередньо поданих касаційних скарг.

Так, інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених скаржником підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов О.Р. Радишевська