Ухвала

від 14.02.2025 по справі 363/1248/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 363/1248/20

провадження № 61-1764ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Старика Володимира Михайловича на постанову Київського апеляційного суду

від 20 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - Пірнівська сільська рада) звернувся до суду з вищевказаним позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі - Вишгородська РДА), ОСОБА_1 , в якому просив суд усунути перешкоди

у здійсненні Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, шляхом:

- визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА від 13 березня 2010 року № 990 «Про передачу земельних ділянок у власність 5-ти громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині відведення у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га»;

- скасування рішення державного реєстратора № 55847749 від 22 грудня 2020 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 3221886800:29:076:6013;

- скасування рішення державного реєстратора № 55847487 від 22 грудня 2020 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,7 га з кадастровим номером 3221886800:29:076:6014;

- повернення на користь Пірнівської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 вказаних земельних ділянок.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у задоволенні позову керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради до Вишгородської РДА, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави

в особі Київської ОДА задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року скасовано.

Позов керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Київської ОДА задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3 га кадастровий номер 3221886800:29:076:6013 та на земельну ділянку площею 1,7 га кадастровий номер 3221886800:29:076:6014.

Повернуто державі в особі: Київської ОДА земельні ділянки площею 0,3 га кадастровий номер 3221886800:29:076:6013 та на земельну ділянку площею 1,7 га кадастровий номер 3221886800:29:076:6014, які розташовані на території Пірнівської сільської ради.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 3 678,50 грн.

Стягнуто з Вишгородської РДА на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 3 678,50 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, зазначивши замість помилково зазначеного: «Повернути державі в особі: Київської обласної державної адміністрації», вірне «Повернути державі в особі: Пірнівської сільської ради Вишгородської районної державної адміністрації Київської області».

11 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Старик В. М. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року (надійшла до суду

13 лютого 2025 року), у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених вимог, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду

від 20 листопада 2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що повні тексти оскаржуваних судових рішень отримані представником заявника засобами електронного зв`язку 21 січня 2025 року.

На підтвердження клопотання представник заявника не надав жодного доказу.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі

у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення сторонам копії постанови.

Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,

а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що представником заявника не надано доказів на підтвердження того, що суд апеляційної інстанції порушив порядок направлення сторонам копії постанови.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору за оскарження постанови суду апеляційної інстанції у розмірі 8 208,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Старик В. М. оскаржує постанову суду апеляційної інстанції лише в частині: повернення земельних ділянок

з кадастровим номером 3221886800:29:076:6013 та 3221886800:29:076:6014; скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки (кадастровий номер 3221886800:29:076:6013 та 3221886800:29:076:6014).

Керівник Вишгородської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом

у 2020 році.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102,00 грн.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

У позовах про зобов`язання повернути земельну ділянку ціна позову визначається вартістю майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості земельних ділянок), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка вартості земельної ділянки або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості об`єктів нерухомого майна, помноженого на 200 %) та за дві позовні вимоги немайнового характеру ((2 102,00*2)*200=8 408,00).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Старика Володимира Михайловича про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката старика Володимира Михайловича на постанову Київського апеляційного суду

від 20 листопада 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць