"24" лютого 2025 р. Справа № 363/1248/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
судді Олійник С.В.,
за участю секретаря судового засідання Онопрієнка І.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород клопотання представника відповідача про зупинення розгляду заяви про винесення додаткового рішення,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває на розгляді заява відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.
10.02.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Старик В.М. подано до суду клопотання про зупинення розгляд даної заяви про ухвалення додаткового рішення до завершення розгляду справи судом касаційної інстанції. Просив проводити судове засідання за його відсутності.
Судове засідання 10.02.2025 відкладено за клопотанням представника позивача на 24.02.2025 року.
В судове засідання 24.02.2025 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Старик В.М. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Представник позивача прокурор Кривошея С.В. просив відмовити в задоволенні клопотання про зупинення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до завершення розгляду справи судом касаційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2024 в задоволенні позову Керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави Пірнівської сільської ради до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2024 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2024 скасовано. Позов Керівника Вишгородської окружної прокуратури, в інтересах держави Пірнівської сільської ради до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння задоволено частково.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При вирішення клопотання, про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом п.14 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Тлумачення цієї норми свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження. При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що суд вправі зупинити провадження у справі у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду або ж існують об`єктивні підстави, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, при цьому зупинення провадження у справі може мати місце до вирішення спору по суті.
У даній справі, що розглядається, спір по суті вже вирішений та 20.11.2024 ухвалено судове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст.210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 ч.1 ст.251 та пунктами 1-3 ч.1 ст.252 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону після ухвалення судом рішення по суті спору не допускається зупинення провадження у справі з підстав, встановлених п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України.
При цьому, відповідачем всупереч вимог ст.12, 13, 81 ЦПК України, не доведено неможливість в даній справі на підставі наявних доказів встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом стягнення судових витрат на правничу допомогу, не доведено необхідність зупинення провадження та позитивних наслідків для розгляду справи, так як, таке зупинення може призвести до порушення прав учасників процесу та затягування розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.
Керуючись ст. 252, 253, 353 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення розгляду заяви про винесення додаткового рішення відмовити.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Олійник
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125431433 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Вишгородський районний суд Київської області
Олійник С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні